Розділ «2. Пісня перва»

З її сліпим вельможним панством,

І хана з хижим азіатством

І церкволюбницю Москву.

ХІV

Ані його по духу кревні,

Печені хутко докторці,

Защитники катюги ревні,

Цвірінькуваті горобці, —

Ті, що до книжників лестились

І книгогризами зробились

Да й стали наших поучать,

Що наша шмальцьробна буда

І будники були з-між люда

Такі, що вміли будовать,

ХV

Се єсть будинки майструвати,

Церкви та замки, – люд буйний,

А не послід, що відметати

Його звик геть від себе свій, —

Що по полях ратаювати,