Куліш у пеклі
А Лях одняв у неї панство,
Покинув їй саме простацтво
З його хаптурником-попом.
ХХХІV
Іде Куліш, куди заслали
І земляки його, й Москва.
Тепер йому не помагали
Ніякі проти них слова:
Бо дуба дав по їх наказу…
Морснула Мors, вона й указу
Царського вухом не веде,
Її коса й царя самого,
Мов пастушка в степу малого,
Якраз по шиї попаде.
ХХХV
Морснула Мors, і як жилося,
Як бідувалось між людьми,
Мов уві сні йому здалося…
Турботи – мов були гостьми,
Що, не спитавшись, наїжджають,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куліш у пеклі » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2. Пісня перва“ на сторінці 19. Приємного читання.