Поезія 1847 – 1861
* * *
Умре муж велій в власяниці.
Не плачте, сироти, вдовиці,
А ти, Аскоченський, восплач
Воутріє на тяжкий глас.
І Хомяков, Русі ревнитель,
Москви, оте[че]ства любитель,
О юпкоборцеві восплач.
І вся, о Русская беседа,
Во глас єдиний ісповєдуй
Свої гріхи.
І плач! і плач!
* * *
Хоча лежачого й не б’ють,
То і полежать не дають
Ледачому. Тебе ж, о, суко!
І ми самі, і наші внуки,
І миром люди прокленуть!
Не прокленуть, а тілько плюнуть
На тих оддоєних щенят,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поезія 1847 – 1861» автора Шевченко Тарас Григорович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1860“ на сторінці 36. Приємного читання.