Поезія 1847 – 1861
Або не грій і не світи…
Загинув ладо… Я загину!
В Путивлі-граді вранці-рано
Сумує, плаче Ярославна.
– Полечу, – рече, – зозулею,
Понад Дунаєм полечу!
Рукав бебряний омочу
В ріці Каялі… І омию
На княжому дебелім тілі
Засохлу кров його… Отру
Глибокії на любім ладо рани. —
І плаче, плаче Ярославна
В Путивлі-городі,
Й рече:
– Вітрило-вітре, господине!
Нащо ти вієши, несеш
На легкому крилі своєму
Хиновські стріли?
З передсвіта до вечора,
А з вечора до досвіта
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поезія 1847 – 1861» автора Шевченко Тарас Григорович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1860“ на сторінці 22. Приємного читання.