Розділ «1859»

Та ні з ким, матінко, потанцювати,

Та ні з ким, серденько, потанцювати!

* * *

Федору Івановичу Черненку.

На пам’ять 22 сентября 1859 року

Ой, по горі роман цвіте,

Долиною козак іде

Та у журби питається,

Де та доля пишається?

Чи то в шинках з багачами?

Чи то в степах з чумаками?

Чи то в полі на роздоллі

З вітром віється по волі? —

Не там, не там, друже-брате,

У дівчини в чужій хаті,

У рушничку та в хустині

Захована в новій скрині.

ОСІЯ. ГЛАВА XIV

Погибнеш, згинеш, Україно,

Не стане знаку на землі,