Поезія 1847 – 1861
І Бог святий покарає,
І прожене долю
З ції хати веселої
На чужеє поле.
Ні, Ярино, Бог не кине
І найде дружину;
А я піду в Запорожжя,
Там я не загину,
Нагодують». – «Ні, Степане,
Моя ти дитино!
І Господь тебе покине,
Як ти нас покинеш».
«Оставайся, Степаночку;
Коли не хоч братись,
То так будем, я сестрою,
А ти будеш братом,
І дітьми йому обоє,
Батькові старому.
Не йди од нас, Степаночку,
Не кидай нас знову.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поезія 1847 – 1861» автора Шевченко Тарас Григорович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1859“ на сторінці 75. Приємного читання.