TextBook Поезія 1847 – 1861
А він занедужав
Та ще й умре. О Боже мій!
А йому байдуже,
Мов сміється. Степаночку,
Хіба ти не знаєш,
Що без тебе і таточка
І мене не стане?»
«Ні, Ярино, я не кину,
А тілько поїду
Недалеко. А на той рік
Я до вас приїду
З старостами – за тобою
Та за рушниками…
Чи подаєш?» – «Та цур тобі
З тими старостами,
Ще й жартує!» – «Не жартую,
Єй-богу, Ярино,
Не жартую!…» – «Та це й справді
Ти завтра покинеш
Мене й батька? Не жартуєш?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поезія 1847 – 1861» автора Шевченко Тарас Григорович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1859“ на сторінці 58. Приємного читання.