Поезія 1847 – 1861
ПоемаПОСВЯЩЕНІЄ
Пророче наш! Моя ти доне!
Твоєю думу назову.
* * *
Мій Боже милий, знову лихо!…
Було так любо, було тихо;
Ми заходились розкувать
Своїм невольникам кайдани.
Аж гульк!… Ізнову потекла
Мужицька кров! Кати вінчані,
Мов пси голодні за маслак,
Гризуться знову.
НЕВОЛЬНИК
ПоемаПОСВЯЩЕНІЄ
Думи мої молодії —
Понурії діти,
І ви мене покинули!…
Пустку натопити
Нема кому… Остався я,
Та не сиротою,
А з тобою, молодою,
Раю мій, покою,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поезія 1847 – 1861» автора Шевченко Тарас Григорович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1859“ на сторінці 45. Приємного читання.