Поезія 1847 – 1861
Ні рук скласти. О прокляті,
Лукавії діти,
Що ви дієте на світі!…
Я перелякалась,
Хата пусткою смерділа.
От я заховала
Близнят своїх у коморі,
Вбігаю у хату,
А він уже ледве дише…
Я до його: «Тату!
Мій таточку! це я прийшла».
За руки хватаю.
«Це я», – кажу. А він мені
Шепче: «Я прощаю.
Я прощаю». Тілько й чула.
Здається, я впала.
І заснула. Якби була
Довіку проспала!
Опівночі прокинулась —
Як у ямі, в хаті.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поезія 1847 – 1861» автора Шевченко Тарас Григорович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1858“ на сторінці 15. Приємного читання.