Розділ «1857»

Межи злодіями. І спали,

Упившись кровію, кати,

Твоєю кровію. А Ти

Возстав од гроба, слово встало,

І слово правди понесли

По всій невольничій землі

Твої апостоли святії.

III

Тойді ж ото її Алкід,

Та ще гетери молодії,

Та козлоногий п’яний дід

Над самим Аппієвим шляхом

У гаї гарно роздяглись,

Та ще гарніше попились,

Та й поклонялися Пріапу.

Аж гульк!… Іде святий Петро

Та, йдучи в Рим благовістити,

Зайшов у гай води напитись

І одпочити. – Благо вам! —

Сказав апостол утомленний