Поезія 1847 – 1861
Ба ні, втечу, та ще й заплачу.
(Плаче).
С[отник]
Дурна ти, Насте, як я бачу,
І посміяться не даси…
Хіба не бачиш, я жартую.
Піди лиш скрипку принеси
Та з лиха гарно потанцюєш,
А я заграю…
Н[астуся]
Добре, тату.
(І веселенька шасть у хату).
С[отник]
Ні, трохи треба підождать.
Воно б то так! Та от що, брате:
Літа не ждуть! літа летять,
А думка проклята марою
До серця так і приросла…
А ти вже й скрипку принесла?
Яку ж ми вчистимо з тобою?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поезія 1847 – 1861» автора Шевченко Тарас Григорович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1849“ на сторінці 28. Приємного читання.