Поезія 1847 – 1861
Ой згадала в неділеньку,
Сідаючи їсти:
– Нема мого сина Йвана
І немає вісти. —
Не через два, не три літа,
Не через чотири
Вернувся наш запорожець,
Як та хиря, хиря,
Обідраний, облатаний,
Калікою в хату.
Оце тобі Запорожжя
І сердешна мати!
Нема кому привітати,
Ні з ким пожуритись,
Треба було б молодому,
Треба б одружитись.
Минулися молодії
Веселії літа,
Немає з ким ости[г]лого
Серденька нагріти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поезія 1847 – 1861» автора Шевченко Тарас Григорович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1848“ на сторінці 71. Приємного читання.