TextBook Поезія 1847 – 1861
Та на волі, й більш нічого
У Бога не просить.
Постривай лиш: може, брате,
На чужому полі
Талану того попросиш
Та тієї долі.
Пішов собі темним яром
Та співає, йдучи:
– Ой із-під гори та із-під кручі
Ішли мажі риплючі.
А за ними йде та чорнявая
Та плаче-рида, йдучи. —
Уже як хочете, хоч лайте,
Хоч і не лайте, й не читайте.
Про мене… Я і не прошу,
Для себе, братику, спишу,
Ще раз те оливо потрачу,
А може, дасть Бог, і заплачу,
То й буде з мене…
Нумо знов.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поезія 1847 – 1861» автора Шевченко Тарас Григорович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1848“ на сторінці 53. Приємного читання.