Поезія 1847 – 1861
Зима вже надворі,
А Марина сидить собі,
Уже й не говорить,
І не плаче… Отак її
Доканав, небогу,
Той правитель… а все-таки
Не вдіє нічого,
Хоч заріж її, та й годі,
Така вже вродилась.
Раз увечері зимою
Марина дивилась
На ліс чорний, а з-за лісу
Червоний, діжою,
Місяць сходив… – І я колись
Була молодою… —
Прошептала, задумалась,
Потім заспівала:
«Хата на помості,
Наїхали гості,
Розплітали коси
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поезія 1847 – 1861» автора Шевченко Тарас Григорович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1848“ на сторінці 44. Приємного читання.