Розділ «1848»

Бо де нема святої волі,

Не буде там добра ніколи.

Нащо ж себе таки дурить?

Ходімо в селища, там люде,

А там, де люде, добре буде.

Там будем жить, людей любить,

Святого Господа хвалить.

ЧУМА

Чума з лопатою ходила,

Та гробовища рила, рила,

Та трупом, трупом начиняла

І со святими не співала,

Чи городом, чи то селом

Мете собі, як помелом.

Весна, садочки зацвіли;

Неначе полотном укриті,

Росою Божою умиті,

Біліють. Весело землі,

Цвіте, красується цвітами,

Садами темними, лугами.