Поезія 1847 – 1861
Щоб цього не знала мати,
Звичайне побратись,
Бо не можна ради дати,
Що то за проклята!
Мов змальована, сиділа
До самої ночі
Перед вікном і втирала
Заплакані очі,
Бо й вона таки любила —
І страх як любила!
Та на бульвар виходила
І в школу ходила —
Усе з батьком, то й не можна
Було ради дати.
І банкір якийсь із Любська
Жидівочку сватав.
Що тут на світі робити?
Хоч іти топитись
До Закрету, не хочеться
Без жидівки жити
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поезія 1847 – 1861» автора Шевченко Тарас Григорович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1848“ на сторінці 109. Приємного читання.