Розділ «ДІЯ ПЕРША»

А хочу, бач, залишити для себе.

Кажу йому, що дякувати слід

Мені й за те, що я прохання вважив,

Проте, коли не все йому даю,

Хіба за це мене вже й позивати?

Коли б ми йшли й натрапили на скарб

Якийсь удвох, то і тоді сказали б,

Що це Гермес нам спільну здобич шле.

Частину я, а другу він частину б

Собі забрав. Тепер не те: я сам

Знайшов усе, а ти не був зі мною —

Невже ж воно тобі лиш припаде,

Нічого ти не залишиш для мене?

Нарешті, я не проти волі дав

Тобі з мого добра частину певну,

Коли тобі подобається це, —

Ним володій, коли ж не до вподоби,

То поверни, але не ображай

Мене за це, не дошкуляй за ласку,

Ти примусом не забереш майна,