TextBook А жінка мовила: «Радіє, бідне…
Мале, – його ще лихо не діймає;
Вже другий день, як хліба в нас немає.
В неділю ще за той нещасний хліб
Останнюю худобу жид загріб,
Продав за довг остатнюю корову…»
І сльози жінці перебили мову;
До каменя холодного припала
І гірко, розпачливо заридала.
Мала дитина почала квилить
І стиха їсти в матері просить.
«Прощай!» – промовила понуро мила,
Дитину до віконця підсадила.
Татусь, цілуючи свою дитинку,
Невільничого хліба дав скоринку…
Він погляд свій услід їм посилав.
Він і тепер не плакав, не ридав,
На очах в його сльози не блищали, —
Вони на серце каменем упали.
І в’язень руки заломив з журбою:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «На крилах пісень» автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „В’язень“ на сторінці 3. Приємного читання.