Невгамовнеє серце моє…
Євпаторія, 1891 р, 8 липня
5. Негода
В темний вечір сиджу я в хатині;
Буря грає на Чорному морі…
Гомін, стогін, квиління пташині,
Б’ється хвиля, як в лютому горі.
Там на березі мріє кілками
Морський човен, розбитий, нужденний,
Наче звір, що в пустині пісками
Його вихор засипав південний;
Мов у неба рятунку благають
Ті останки сумні, нещасливі,
А з туману на них набігають
Грізні, люті вали білогриві.
Вдарить вал і гукне, мов з гармати,
Скрізь по березі гук залунає;
Хоче море човна розламати,
Трощить, ломить, піском засипає.
Як розбитий човен безталанний
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «На крилах пісень» автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кримські спогади“ на сторінці 9. Приємного читання.