Розділ «Другий жмуток (1895)»

Фантастичні думи! Фантастичні мрії!

Якби був я лицар і мав панцир добрий,

І над всіх був сильний і над всіх хоробрий,

Я би з перемоги вороги під ноги,

Що мені до тебе не дають дороги!

Я б добувсь до тебе через мури й стіни,

Я побив би смоки, розметав руїни,

Я б здобув всі скарби, що їх криє море,

І до ніг би твоїх положив, о зоре!

Де б тебе не скрито, я б зламав верії.

Фантастичні думи! Фантастичні мрії!

Якби я не дурень, що лиш в думах кисне,

Що співа і плаче, як біль серце тисне,

Що будуще бачить людське і народне,

А в сучаснім блудить, як дитя голодне,

Що із неба ловить зорі золотії,

Але до дівчини приступить не вміє, —

Ідеали бачить геть десь за горами,

А живеє щастя з рук пустив без тями

І тепер, запізно, плаче і дуріє —