Зів’яле листя
Чує серце, що програна
Ставка вже не верне знов…
Щось щемить в душі, мов рана:
Се блідая, горем п'яна,
Безнадійная любов.
* * *
Твої очі, як те море
Супокійне, світляне;
Серця мого давнє горе,
Мов пилинка, в них тоне.
Твої очі, мов криниця
Чиста на перловім дні,
А надія, мов зірниця,
З них проблискує мені.
16. IV. 1883
"Не надійся нічого"
Як ти могла сказати се так рівно,
Спокійно, твердо? Як не задрижав
Твій голос в горлі, серце в твоїй груді
Биттям тривожним не зглушило ті
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зів’яле листя » автора Франко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перший жмуток (1886-1893)“ на сторінці 5. Приємного читання.