З вершин і низин
Виром невпинним бажання сердечнії
Рвуться, летять —
Вічно невтишені і безконечнії…
Мов на свої мене крила безпечнії
Схопить хотять.
Де ви так рветесь, куди ви літаєте,
Думи-орли?
В гості до зірки ви, чень, не бажаєте?
К земним зіркам же ви й стежки не знаєте
Тут по земли.
О моя ясна, блискуча зірничко,
Де ти живеш?
Чи за життя ще я вздрю твоє личко?
Чи аж по смерті на гріб мій, горличко,
Плакать прийдеш?
12 декабря 1882
***
Догорають поліна в печі,
Попеліє червоная грань…
У задумі сиджу я вночі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «З вершин і низин» автора Франко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „PROFUNDIS“ на сторінці 25. Приємного читання.