З вершин і низин
Спокійно в темну, зимну даль глядить —
Таж він недарма тепле літо втратив!
Най в'яне листя, най метіль гудить,
Се сил його не зможе підірвати,
І плід його приймесь і буде жить!
1881
Скорбні пісні
***
Не винен я тому, що сумно співаю,
Брати мої!
Що слово до слова нескладно складаю —
Простіть мені!
Не радість їх родить, не втіха їх плодить,
Не гра пуста,
А в хвилях недолі, задуми тяжкої
Самі уста
Їх шепчуть, безсонний робітник заклятий
Склада їх – сум;
Моя-бо й народна неволя – то мати
Тих скорбних дум.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «З вершин і низин» автора Франко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „PROFUNDIS“ на сторінці 19. Приємного читання.