Розділ «Частина четверта «…бо залишила ти темряву і полюбила світло»»

(Двічі)

Та за свого миленького

Богу помолися!

Стоїть місяць над горою,

А сонця немає.

(Двічі)

Мати сина в доріженьку

Слізно проводжає:

«Іди, іди, мій синочку,

Та не забаряйся,

(Двічі)

За чотири неділеньки

Додому вертайся!»

«Ой рад би я, матусенько,

Скоріше вернуться,

(Двічі)

Та щось мій кінь вороненький

В воротях спіткнувся.

Ой Бог знає, коли вернусь,

В якую годину;