Розділ «Частина четверта «…бо залишила ти темряву і полюбила світло»»

Ти не лякайся, що ніженьки босії

Вмочиш в холодну росу:

(Двічі)

Я тебе, вірная,

аж до хатиноньки

Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,

Тепло – ні вітру, ні хмар…

(Двічі)

Я пригорну тебе

до свого серденька,

А воно палке, як жар.

Десь тут була подоляночка

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька.

Тут вона сіла,

Тут вона впала,

До землі припала,

Сім літ не вмивалась,

Бо води не мала.