Розділ «русифікація продовжується!!!»

Леонід Кравчук (1991 — 1994)

у Росії президенрстував Борис Єльцин (1991-1999)

1991—2012 - З метою деморалізації' та духовного виродження населення, особливо молоді, ментально спрямоване в радянське минуле керівництво України дозволяє поширювати тисячі книг, демонструвати сотні кінострічок, які проповідують насильство, злочинність, ненависть, порнографію. Зелене світло дано масштабній експансії' низькоякісної продукції' з Росії' в той час, коли національне українське книговидання, кіно, музеї знаходяться в стані ганебного занепаду без грошей і без підтримки з боку держави. Без будь-якої перешкоди Росія завалює Україну шовіністичними виданнями, телепрограмами, антиукраїнською пропагандою.

1993—1995 - Посилення антиукраїнського терору в освіті, культурі, засобах інформації'. Убито кілька десятків активістів національних українських партій та організацій у різних містах України, зокрема голову секретаріату Руху Михайла Бойчишина, спалено в Моринцях хату-музей Тараса Шевченка. І ніхто зі злочинців не був не те, що засуджений, а навіть не був заарештований.

Леонід Кучма (1994 — 2005)

у Росії до 1999 року президентом залишався Борис Єльцин

1994 - Намагання при активному нашіптуванні Табачника та Малінковича надати російській мові статус офіційної в незалежній, вільній, суверенній, самостійній Україні.

1994 - Заява Президента України Л. Кучми в його інаугура-ційній промові про намір внести поправки до чинного законодавства щодо надання мові колишньої метрополії-окупанта статусу державної.

Ця заява спричинила призупинення відновлення українських шкіл, перехід частини українських класів та шкіл назад на російську мову та започаткувала руйнівні наслідки в інформаційному просторі.

1995 (початок року) - Міністерство національностей України розробило напівсекретний «Проект державної програми, розвитку російської культури в Україні до 2000 року», в якій одна з національних меншин отримувала більші права, ніж українці. Цим ще раз доводилося, що Україною продовжує керувати ментально неукраїнська адміністрація.

1995 (18 липня) - Звіряче побиття окупаційною владою українців у Києві (кілька душ загинуло, десятки покалічено) під час похоронної процесії' Його святості - Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира. Озброєні омонівці кидалися на беззбройних людей з криками «бєй хохлов», топтали й шматували державні прапори. До відповідальності ніхто не був притягнутий, хоч у спогадах про цю подію часто висловлюється припущення, що все це сталося за наказом Табачника.

1996 - Посилення антиукраїнського терору. Подальша криміна-лізація правоохоронних органів. У Харкові таємно збирають підписи під «референдумом» про новий Радянський Союз та про те, щоб Україну туди залигати. Ця «діяльність» ведеться комуністич-ними-маразматиками... Хто відмовляється ставити підпис, погрожують і лають, заявляючи: «всё равно Россия завоюет Украину, и ми перебъём хохлов по одному».

(Без мови немає нації. Український пріоритет. К. 2011. С. 28.)

1998—2012 - У зв'язку з інформаційною революцією 90-х років російщення України відбувається вишуканими методами. На сьогодні інформаційний простір України майже повністю зрусифікований. Неукраїнська, а часом антиукраїнська політика урядів України призвела до того, що державну мову з української преси витіснила мова сусідньої країни, і співвідношення між україномовною та російськомовною пресою складає 1:10. Україна посідає перше місце (!) у світі за рівнем оподаткування книги - 28%.

Як результат такої політики, продукція українського книжкового ринку на 2/3 складається з імпорту книжок російською мовою. Кількість україномовних вищих шкіл в Україні складає лише 23%. На програму відродження української мови уряд не виділяє практично жодної копійки, у той час коли Москва на програму «Русский язык» («.на поддержку и развитие русского языка в бывших республиках СССР») щорічно виділяє 2 млрд. дол. Левова частка цих коштів осідає в першу чергу в Україні: на безкоштовне розповсюдження антиукраїнських газет, підтримку проросій-ських політичних партій, організацій, телеканалів.

Леонід Кучма (1994 — 2005)

у Росії 31 січня 1999 року прийшов до влади офіцер КҐБ Володимир Путін

1999 (25 березня) - Було вбито випробуваним ще з радянських часів методом (з використанням вантажного автомобіля) провідника української опозиції, лідера Народного Руху України В'ячеслава Чорновола. Він проголосив і для очолюваного ним НРУ й для усієї української опозиції курс на. побудову української України.

2000 (травень) - У Львові було вбито композитора й виконавця українських пісень Ігоря Білозіра.

2004 - Шовіністичні сили, прикриваючись гаслами захисту перед «насильною українізацією», вчинили в Сєверодонецьку спробу розколу України.

Віктор Ющенко (2005 — 2010)

у Росії залишався при владі Володимир Путін), якого змінив на посаді Дмитро Медведев (2008-2012)

2006 (21 грудня) - Депутат Луганської міської ради від Парти' регіонів Арсен Клінчев у студи' Луганської телекомпанії ІРТА побив студента Луганського університету Сергія Мельничука за те, що той, відповідно до чинних в Україні законів, відстоював у суді право на навчання українською мовою.