Kультурно-просвітницька діяльність УСС у роки Першої світової війни

[99] Ріпецький С. Назв. праця. – С. 147-148.

[100] ЦДІА України у м.Львові, ф. 353 т, оп. 1, спр. 7, арк. 27-28; Вістник Союзу визволення України. – 1916. – 16, 23 квіт.

[101] Витвицький В. Стрілецька пісня // За народ. Календар на 1944 р. – Львiв, б. р. – С. 43.

[102] Палiїв Д. Тридцятилiття УСС // За народ. Календар на 1944 р. – Львiв, б. р. – С. 38.

[103] Ой у лузi червона калина. Українські Січові Стрільці у пiснях. – Тернопiль, 1991. – С. 30.

[104] ЦДIА України у м. Львовi, ф. 368, оп. 1, спр. 204, арк. 32-32 зв.

[105] Шляхи. – 1916. – 3ш. 1-2 за бер. – С. 266-267.

[106] Стрiлецькi пiснi. Пiсенник. – К.: Музична Україна, 1992. – С. 71-73.

[107] Ой, у лузi червона калина. Українські Січові Стрільці у пiснях... – С. 45.

[108] За волю України... – С. 448-449; Рiпецький С. Назв. праця. – С. 348-349.

[109] Козак Нитка. Преса У.С. В. // Червона Калина. Лiтературний збірник... – С. 66.

[110] Думiн О. Iсторiя Легiону... // Дзвiн. – 1992. – № 1-2. – С. 158, 1993. – № 4-6. – С. 134; За волю України... – С. 507.

[111] ЦДIА України у м. Львовi, ф. 353 т, оп. 1, спр. 14, арк. 4.

[112] Див.: Шляхи. – 1915. – № 2 – С. 59-61. – 1916. – 3ш. за лист. i груд. – С. 760-764, 1917. – С. 376-378.

[113] Див.: Шляхи. – 1915. – № 1. – С. 15-20, 1915. – 3ш. 1-2 за квiт. – С. 336-338.

[114] Стрiлецька преса // Калєндарик «Самохотника» на 1918 р. – Львiв, 1917. – С. 22.

[115] Свiт. Iлюстрований 2-тижневик для української родини. – 1917. – № 1. – С. 2.

[116] ЦДIА України у м. Львовi, ф. 353 т, оп. 1, спр. 225, арк. 1-1 зв.

* Комітет Народної Праці – гурток, створений окремими УСС-ми в 1917 р. під впливом революційних подій у Наддніпрянщині. Його ініціатори, серед яких були сотник Никифор Гірняк, підхорунжий Федь Палащук, стрілець Юліан Гірняк, вважали своєю головною метою детальний перегляд дотеперiшнього суспiльного життя українцiв у Австрiї та боротьбу за його змiну вiдповiдно до вимог iсторичного моменту. Серед них тривали дискусiї про недолiки українського громадського життя в краї, сваволю рiзноманiтних урядових чинникiв, нехтування української справи австрiйською владою, звучала критика надто вже обережних дiй українських полiтикiв. Гурток висунув гасла: «Не смiє бути нi одного iнтелiгентного, чесно думаючого українця, який не посвятив би всiх своїх сил для працi в хосен народу» i «У суспiльнiй працi не вiльно нiкому руководитися особистими iнтересами». Для реалiзацiї цих гасел серед членiв гуртка зароджується думка поширити свою органiзацiю по всьому краю. З їх iнiцiативи вiдбулося багато нарад у Кошi, бiльших мiстах Галичини, зокрема у Львовi, а також у Вiднi. Вже незабаром гурток мав чимало спiвчуваючих як серед поважних українських громадян, так i серед студентської молодi. Проте, після переїзду Українських Січових Стрільців у 1918 р. до Наддніпрянщини активна дiяльність Комiтету Народної Працi припинилася.

[117] Див.: Будуччина. – 1918. – 2, 9 бер.