Розділ «Головні уроки»

Кожен народ, так само, як і кожна людина, має таку історію, на яку заслуговує.

Якщо народ, так само, як і кожна людина, заслуговує мати історію величну, мудру, героїчну, світлу, він, так само, як і кожна людина, може собі саме таку історію обрати.

Проблема тут лише в тому, що над написанням такої історії народ, так само, як і кожна людина, повинен працювати сам. Працювати всюди. Працювати завжди. Працювати до нестями. Бо труд – то найбільший дар Божий, – очевидно, крім дару життя.

Якщо народ, так само, як і кожна людина, заслуговує мати історію ганебну, примітивну, невиразну, темну – він, так само, як і кожна людина, може собі саме таку історію обрати.

Проблема тут лише в тому, що над написанням такої історії народ, так само, як і кожна людина, працювати не повинен. Треба лише забути себе, забути своїх батьків, забути свою Вітчизну.

Цю роботу за нього, за народ, так само, як і за кожну людину, зроблять інші.

Заберуть твою пам’ять про їхнє, народу й людини, походження, пращурів, батьків.

Заберуть пам’ять про їхню, народу й людини, землю, мову, пісні, весільні звичаї.

Заберуть пам’ять про їхніх, народу й людини, героїв та блазнів, перемоги й поразки.

Заберуть пам’ять про їхніх, народу й людини, провідників і зрадників, героїв та покидьків.

Заберуть пам’ять про їхніх, народу й людини, мислителів, поетів, учителів, музикантів, художників та вільних будівників.

Народ, так само, як і кожна людина, має виконати свій обов’язок. Обов’язок цей установив Творець цього світу, і жоден народ, так само, як і жодна людина, оминути його не може.

Інакше – забуття, найстрашніше з яких – забуття при житті.

Вибір – за кожним народом, так само як і за кожною людиною.

Оминути цей вибір неможливо.

Post Scriptum

Після того, як рукопис цієї книги було передано до видавництва, 3 липня 2009 р. у Вільнюсі завершилася вісімнадцята щорічна сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ. У заключному документі, Вільнюській декларації, викладено низку рекомендацій для урядів країн – учасниць ОБСЄ. Документ, ухвалений 213 голосами парламентаріїв 50 країн, містить 28 резолюцій, присвячених актуальним питанням – від заходів щодо подолання всесвітньої фінансово-економічної кризи до проблем забезпечення свободи висловлення в Інтернеті. [410]

Серед інших ПА ОБСЄ ухвалила резолюцію, проти якої проголосувала делегація Російської Федерації, «Возз’єднання розділеної Європи: заохочення прав людини та громадянських свобод у регіоні ОБСЄ в ХХІ столітті». Посилаючись на Загальну декларацію прав людини Організації Об’єднаних Націй, гельсінський Заключний акт та Хартію Європейського Союзу про основні права, резолюція констатувала:

– в п. 3: «в двадцятому столітті європейські країни випробували на собі два потужні тоталітарні режими, нацистський та сталінський, які несли із собою геноцид, порушення прав та свобод людини, воєнні злочини і злочини проти людства»;