Найяскравiшим прикладом цього є справа генерала Е. Уокера.
У вiйську США, що стояло у переможенiй Нiмеччинi, провадилася полiтична освiта пiд назвою "Про-Блю" (За Блакить). Вона велася пiд кличем i за засадою "Бог i Батькiвщина", тобто змiцнювала побожнiсть i патрiотизм воякiв. Керiвником i душею тої освiти був генерал Едвiн Уокер. Вiн заборонив поширювати у пiдлеглому йому вiйську комунiстичну i шестиколонну лiтературу та пропаганду. Новий президент Дж. Кеннедi наказав 31.05.1961 р. припинити ту "Про-Блю" освiту. Вояки 24-ої американської дивiзiї в Нiмеччинi написали листа членовi Парламенту Д. Елфордовi, в якому пишуть: "День 31.05. 1961 р. буде записаний у московському календарi як день московської великої перемоги". Вiйськове Мiнiстерство офiцiйно в наказi проголосило генераловi Е. Уокеровi догану.52 Е. Уокер покинув вiйсько без пенсiї.
Сенатор С. Тормонд гостро запротестував у Сенатi проти заборони освiти "Про-Блю" i проти покарання Е. Уокера. Його пiдтримали сенатори: К. Мундт, С. Брiджес, К. Кiртiс, Б. Ґолдуотер, Д. Мiллер, Д. Тавер. На цю тему сенатор С. Тормонд промовляв кiлька разiв у Сенатi, i хоч там було тодi повно журналiстiв, у часописах США не з'явилося жодного слова з його промов на цю тему. Лише маленький Нью-Йоркський часопис "Дзi Бруклiн Таблет" подав частину промов С. Тормонда.
Повернувшись до США, генерал Е. Уокер розпочав розкривати мафiозi в урядi США та їхню зраду. Спершу мафiя пробувала таємно вбити його, але куля пролетiла у двох сантиметрах вiд його голови. Не вбила. Слiдство про це мафiя не дозволила провадити. Тодi наказом з Вашинґтона 1.10.1962 р. варта штату Мiссiсiпi таємно ув'язнила Е. Уокера без жодного пояснення, слiдства чи суду. Щоб не дати генераловi жодної можливостi захиститися, виправдатися, щоби це незаконне схоплення лишилося таємницею, мафiя не дозволила йому нiкого бачити, нiкому не писати, анi телефонувати. На щастя, генераловi товаришив його приятель. Вiн зателефонував генераловому братовi. За законами США кожний ув'язнений має право просити прокурора випустити його з в'язницi пiд грошову запоруку — що не втече. Тож генералiв брат таку запоруку заклав. Щоб не випустити генерала зi своїх рук, мафiя вимагала надзвичайно великої запоруки — 100.000 готiвкою чи 200.000 майном. Це у десять разiв бiльше як звичайно. Генералiв брат знайшов стiльки грошей запоруки, але мiсцевi урядовцi, за наказом iз Вашинґтона, всiлякими шахрайствами вiдтягали оформлення тої запоруки. За законом США не можна випускати на запоруку розумово хворого. Тож найвищий урядовий лiкар у Вашинґтонi др. Ч. Смiт прислав телеграму до звинувача штату Мiссiсiпi, яка визнає Е. Уокера розумово хворим. Той др. Ч. Смiт нiколи не бачив генерала Е. Уокера, нiколи не дослiджував стану його розуму. Отже, з Вашинґтона прийшов телеграфiчний наказ негайно перевести Е. Уокера лiтаком до божевiльнi у штатi Мiссурi. Та намiр мафiї вбити Е. Уокера не вдався, бо генералiв брат повiдомив про ув'язнення в божевiльню здорового брата мiсцеву немафiозну радiомережу, яка проголосила все на радiо. Судовий лiкар розумових хвороб (не психополiтик) визнав Е. Уокера цiлковито здоровим розумово, i суд звiльнив генерала. Але про це анi великi часописи, анi великi радiомережi не повiдомляли, бо вони — у мафiозних руках.
Коли Мiнiстр оборони США Джем Форестол не захотiв 1949 року виконувати наказ мафiї, вона запроторила його до божевiльнi i там убила.
Колишнiй московський шпигун i комунiст В. Чемберс, покинувши комунiстiв, видав владi всю шпигунську мережу на чолi з правою рукою президента Ф. Рузвельта А. Гiсом. Мафiя запроторила його до божевiльнi.
Урядовець радiо "Вiльна Європа" Ф. Бартоломi вiдкрив московських шпигунiв у тому радiо. Мафiя запроторила його до божевiльнi.
Колишня комунiстка Е. Бентлi оприлюднила список комунiстiв, шпигунiв в урядi США. Її запроторили до божевiльнi.
Високу чиновницю, яка знала мафiознi таємницi, Марiю Джонс посадили до божевiльнi.
Ув'язнили у божевiльнi США патрiотiв, якi поборювали мафiю: Езра Паунда, Луцiлла Мiллера i не знати скiльки ще сотень, чи може тисяч здорових людей, активних ворогiв комунiзму, Московщини, мафiї.
38. За станом на початок 70-их рокiв.
39. Вони навiть не називаються "мiнiстрами", а лише секретарями департаментiв (тобто мiнiстерств, якщо говорити європейською мовою).
40. Навiть нема назви "парламент", а є "Конґрес" (по-українськи "з'їзд", "збiр"), що складається з Палати Уповноважених (репрезентантiв) кожного штату i Сенату США.
41. Як в Європi королiв, так i президента США може усунути вiд влади лише Верховний Суд, i лише за зраду чи через божевiлля.
42. Такий парламент, як англiйський у XIII ст., Україна мала вже в X ст. i дуже правдоподiбно, що мала ще й до нашої ери.
43. Всiх жидiв у свiтi є десь 20 мiльйонiв. З того в США є 9 мiльйонiв.
44. "Правда", 6.03.1953 р.
45. Друга за розмiром фундацiя — Рокфеллерівська має 20 мiльйонiв доларiв річного прибутку.
46. Нiмецький жид, скiнчив Гарвардський унiверситет.
47. Цi приклади наводив сенатор С. Тормон у своїй промовi в Сенатi США.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мафія і Україна» автора Штепа Павло на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „V. П'ЯТА І ШОСТА КОЛОНИ“ на сторінці 19. Приємного читання.