— Гм…
— А часто з нею треба поступати, як з дурною квочкою; нанеслась — дуже гарно, але гнізда не матимеш. Квочку кидають у воду, вона йде обсохнути, бо мокрою, як усім відомо, на гніздо не буде сідати, а коли обсохне — її знову кидають у воду. Кілька купелів — і вона зрозуміє, що треба знову нестися. Правда ж?
Головацький почав знизувати плечима, запідозрюючи якийсь підкоп.
— Думаю — піду подивлюся, — нарешті видавив він з себе, — бо чоловік може не знати, де тут добрий камінь, і потерпіти збитки. Але ви, на щастя, намацали жилу.
— Намацав, — повторив я. — Прикидав недавно: вирву, її з м'ясом, і залишиться тільки сипчастий камінь.
— На будуче кар'єр треба відкривати от-там, — махнув він невизначено в бік цвинтаря. — Там камінь податливіший для тесання.
— То в мене промашка?
— Ні, ви натрапили на добру жилу. Там, кажу, податливіший для тесання.
Я цих доброзичливців чую за милю. Сходячи до села, Головацький тричі гепнувся об землю і почав лізти назадгузь.
V
Левадиха, набурмосившись, щось розшукувала в запічку. Одне з двох: або справді щось загубилось, або збирається на розмову.
— Що сталося? — запитав я про всяк випадок. Крім того, я не почував себе ні в чому винним.
Левадиха вовтузилась, нишпорила ще настирливіше, а тоді зненацька:
— Прибігала Гривастюкова Гафія: завтра будуть трусити.
— Що?
Левадиха шпурнула додолу макогоном.
— Хліб! Хліб будуть реквізувати. — Перекривила: — Що! Воював! А був би тут — знав би.
— У нас багато? — спокійно запитав я. Лихо його знає, мене щось тішило в її страху.
— Ой, — зітхнула Левадиха, опускаючи руки. — Та скільки б не було! Чи ти дитина? — Вона сердилась не на жарт. — На стриху півдіжі пшениці. У сінях міщя кукурудзи. В коморі кірцівка з соняшником… Ой, содома і гомора! Пропаде наша праця ні за що ні про що!
— Не гнівайтесь, — сказав я нетерпляче. — Ліпше покажіть, куди зносити.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люди зі страху» автора Андріяшик Роман на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга першаВ ОБЛОЗІ“ на сторінці 48. Приємного читання.