Херсонської губернії — 1,
м. Катеринослава — 1,
м. Львова — 1,
без зазначення походження — 9{80}.
Українська військова маніфестація на Софійському майдані, Київ, квітень 1917 р. (фото з приватної колекції)
Отже, цей полк можна вважати цілком «правобережним». Наявність у ньому великої кількості старшин із Житомира пояснюється тим, що у січні 1919 р. полк формувався саме у цьому місті. Інші наявні списки частин, у яких би вказувалося походження офіцерів, стосуються вже періоду перебування Армії УНР у Польщі{81}:
Походження старшин 4-ї Київської дивізії (за станом на 15.09.1922)Київської губернії — 22,
Подільської губернії — 22,
Полтавської губернії — 18,
Чернігівської губернії — 10,
Харківської губернії — 9,
Катеринославської губернії — 4,
Петроградської губернії — З (всі — росіяни),
Волинської губернії — 2,
Таврійської губернії — 1,
Херсонської губернії — 1,
Томської губернії — 1 (росіянин),
Туркестанського краю — 1 (росіянин).
Всього — 94{82}.
Походження старшин Окремої кордонної кадрової бригади (за станом на 1.02.1922)Подільської губернії — 21,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2» автора Тинченко Я.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Старшинський корпус Української Армії у 1917–1924 рр“ на сторінці 2. Приємного читання.