Історія України-Руси. До року 1340

10) Розмова еп. Семена — Карамзинъ IV нр. 178 (в мові найбільше зістало ся старинности, але текст очевидно скорочений), Розенкампфъ ОбозрЂніе Кормчей c. 139, Памятники стар. рус. литер. IV с. 185.

11) Памятники стар. рус. лит. IV с. 184.

12) ПЂтуховъ — Серапіонъ владимірскій, тексти с. 2.

13) Памятники Пономарьова III с. 25, 57, 114, 127, Рус. ист. библ. VI с. 123.

14) Рус. ист. библ. VI с. 107, Рукописи гр. Уварова с. 113.

15) Прасолити — торгувати солею, потім — взагалї торгувати.

16) потомъ же, будя свободенъ, ти добуде[ть] дЂтей.

17) Рус. ист. библ. VI с. 842-3.

18) Сираха 23.10.

19) Памятники III с. 129.

20) Ся ідея, що процент, хоч би малий, хоч би на добре ужитий, все-ж таки неморальний, положена в основу інтересної новгородської повісти про Щила (час її написання кладуть коло XV в.): посадник Щил давав купцям гроші, на дуже низький процент, і за ті гроші поставив монастир, але епископ не посьвятив церкви, поставленої на такі гроші, а сам Щил попав у пекло й тільки парастасами й милостинею його виратували звідти. Памятники стар. литературы т. І. Про час написання повісти див. Мрочекъ-Дроздовскій О деньгахъ Р. Правды с. 142-4, Ключевскій Боярская дума с. 193.

21) Исторія церкви Макарія II, 367 (Слово м. Никифора). Правила еп. Ілї — Ж. М. Н. П. 1890, X. Рукописи гр. Уварова с. 112 (Слово о митарствах Кирила туровського). Серапіон — вид. ПЂтухова c. 3, 14. Рус. ист. библ. VI, 24-5, 91, 107, 125, Памятники Пономарьова III , 39, 65, 76. Срезневскій СвЂдЂнія о малоизв. пам. XLI c. 25-6, XLII с. 307 (о покаяніи).

22) Аґонія Володимирка почала ся, коли „бысть велми вечеръ”, а умер він „якоже бЂ влягомо”, післаний же потім гінецв приїхав у Большів, милю відти, „къ куромъ” (Іпат. c. 319).

23) Порівняти з тим слово про нічну молитву — у Пономарьова Памятники III ч. 23.

24) Житіє Теодосія л. 26.

25) Іпат. c. 343.

26) Текст в т. І c. 225, там і иньші звістки.

27) Сей епізод містить ся в слові про милостиню, звістнім в кількох копіях, уже від XIII в.; його початок скорочений з псевдо-Злостоустового слова про страшний суд (Монфокон X. 831, spuria), як виказав я в своїй історії Київщини (c. 401); образ житя богача, вставлений в евангельську притчу про богатого й Лазаря, має богато варіантів; се в усякім разї показує, що сей образок, як би навіть не був руський що до свого початку, зміняв ся під впливом вражінь дїйсного руського житя. Видане слово у Срезневского СвЂдЂнія о малоизв. памятниках LXXVIII.

28) Вид. Срезневского c. 45.

29) Іпат. c. 601.