Розділ «Додатки»

1. Розмежування

d) Місцеві жителі — добровольці і відпущені військовополонені, зачислені у німецьку армію на тривалий термін, як допоміжний персонал.

2. Визначення поняття

с) До місцевих жителів відносяться:

1. Жителі зайнятих Східних областей, включно з відпущеними військовополоненими — уродженцями цих областей.

2. Прибулі у зайняті Східні області росіяни [тут — громадяни СРСР], навіть якщо вони не жителі цих зайнятих Східних областей.

d) До відпущених військовополонених відносяться:

1. Ті військовополонені, які були відпущені на основі існуючих положень, навіть якщо вони не є жителями зайнятих Східних областей.

3. Принцип використання:

d) Залучення місцевих жителів — добровольців може мати місце:

1. Тривалий термін на допоміжних роботах у військовій частині

(див. 1-d).

2. В інтендантських частинах, будівельних батальйонах, мотобудівельних батальйонах тощо, які, однак, не повинні бути використані для безпосередньої участі у бойових діях, відбір і прийом на роботу повинні відбуватись таким чином, щоб не завдавати шкоди німецькій військовій промисловості. Верховне командування сухопутних сил дає основні вказівки, для яких видів військ допускається прийом на роботу добровольців із місцевого населення.

c) Використання відпущених військовополонених здійснюється згідно п. d.

5. Допоміжна служба (добровільні помічники) [гіві].

a) Місцеві жителі — добровольці і відпущені військовополонені, що тривалий термін працювали в допоміжних частинах армії (див. п. 1-d), отримують назву «добровільні помічники» [гіві].

b) Кількість «гіві» визначається наступним наступним чином:

1. Дивізії і армійські з’єднання діючої армії можуть застосовувати «гіві» у кількості, що не перевищує числа одиниць, яких не вистачає за штатним розпорядком військового часу. Розподіл відбувається всередині з’єднання.

2. Інтендантські частини армійського корпусу сухопутних збройних сил можуть залучати «гіві» для покриття некомплекту і понад нього, але так, щоби їх число не перевищувало 10 % всього штатного складу. Вирівнювання відбувається всередині інтендантських частин, підпорядкованих безпосередньо Верховному командуванню чи командуванню армії.

3. Використання «гіві» при комендатурах тощо, регулює командування військового округу, на основі місцевих потреб і можливостей.