Москва Ординська. Книга друга

18. Дворянинов Б. и НепейцынА. (VI.1634–VI.1635) — 10202 руб. за 140 р., 10202 руб. за 141 р. (Данина за два роки).

19. Зловилов Г. и Угаев Г. (VII.I635–X.1636) — 11068 руб. за 142 р., 11068 руб. за 143 р. (Данина за два роки).

20. Астафьев Д. и Кузьвлев А. (ХI.1636 — ІХ.1638) — 11638 руб. за 144 р.

21. Фустов И. и Ломакин И. (XII.1638–II.1640) — 23353 руб. за 145, 146 р. (Данина за два роки).

22. Извольский С. и Зверев С. (I.1638–IV.1638) — Московія підписувала нову Шертну грамоту з царем Бегадир–Гіреєм.

23. Сухотин В. и Звягин С. (IV.1640–X.1640) 11129 руб. за 147 р.

24. Чубаров А. и Байбаков И. (ХІІ.1640–ХІ.1642) — 11781 руб. за 148 р.

25. Приклонский Б. и Лавров Г. (ХІІ.1642–Х.1643) — 25064 руб. за 149, 150 р. (Данина за два роки).

26. Неронов Г. и Головнин Н. (ХII.1643–ІІІ.1644) — 12553 руб. за 151р.

27. Караулов Т. и Акшиев Г. (IV.1645–IX.1647) — 12631 руб. за 152 р.

«Поминок за 153 и 154 гг. из–за набегов не было» — так написав московський професор О. А. Новосельський.

28. Хотунский Т. и Степанов И. (XII.1647–IV.1649) — 12631 руб. за 155 р.

29. Ларионовы. и Никитин И. (V.1649–XI.1649) — 12631 руб. за 156 р.

30. Волков Г. и Огарков Д. (I.1650–Х.1650) — 25000 руб. за 157, 158 р.

«Общая сумма выплаченных поминок, по нашим данным, равняется 363970 руб. Цифра эта, безусловно, много ниже действительных расходов на поминки» [149, с. 439].

Як виявилось, ті витрати Москви були занижені у три рази. Сам же професор і підрахував. Послухаємо:

«Середний годовой расход за весь период (наведений нами. —

В. Б.) превышает 26 тыс. рублей. По тем временам сумма эта была весьма значительной. Укажем для сравнения, что в 1640 г. на построение двух городов — Вольного и Хотмышска — было отпущено из казны 13532 рубля. Следовательно, на крымские расходы можно было сооружать ежегодно по крайней мере по четыре города, подобных Вольному и Хотмышску» [149, с. 442].

Звернімо увагу ще на один факт: коли за європейським календарем йшли 1614–1650 роки, у Московії на той час були 122–158 роки. Москва у часи Богдана Хмельницького жила за своїм літочисленням, яке, на кшталт золотоординського, поділяло рік на дві частини. Тобто Москва, вводячи у 1492 році своє, московське, літочислення аж ніяк не поєднувала себе з давньою Руссю. Що очевидно.

Сьогодні, окрім московитів та проросійськи налаштованих людей, це розуміють усі. Звернімося до статті, мною дещо скороченої, професора Гарвардського університету (США) Едварда Кинана (Edward L. Keenan).