Історія України-Руси. Том 9. Книга 2

“Коли в жовтні Єронім Радзєйовский був хорий в Брунсберку”,-оповідав Данило,- я його відвідав і війшовши до кімнати привитався. Перше його слово було: “Поїдеш зо мною до Любека!”. Я відповів: “Що я б робив з тобою в Любеку?” Він відказав: “Коли не хочеш їхати зо мною до Любека, іди до чорта!” Потім додав: “Я хотів тебе взяти з собою до цісаря і постаратися, щоб ти дістав великі дарунки, а ти відмовляєшся від сих дарунків і гонорів-іти до чорта!” Я був дуже загніваний тим і вийшов з кімнати з такими словами: “Я хрещений християнин, іди ти до чорта з твоїм родом!” Післав по мене єзуїтів, і ті мене пильно просили, щоб я вернувся до кімнати. Війшов я вдруге-він мене обіймав, цілував, перепрошував, приговорював: “Я тебе вважаю за батька і брата, а ти не хочеш слухати моєї поради! Чи не бачиш, що всі Шведи пропали, відколи перестали зо мною радитися, а поки слухали моєї ради-все їм ішло добре! Тепер мені треба себе ратувати-сховатися в якомусь безпечному місці”. Щоб краще вивідати його гадки, я сказав: “Ми поїдемо до цісаря і будем вести переговори про козаків?” Відповів мені: “Уже все мною зроблене: маю у себе листи від цісаря і щоденну кореспонденцію від його резидента”. Зміркувавши се, я сказав: “Пане, не маю від гетьмана наказу трактувати з цісарем, тільки з світл. королем шведським, тому не можу їхати з тобою до Любека”, і з тим пішов з його кімнати” 27).

Пляни Радзєйовского стояли в звязку з проєктом цісарської місії до гетьмана, до котрої далі перейдемо, але йому не вдалось узяти в ній участь. Арештований в грудні він лишився в вязниці до самої смерти Карла-Ґустава, що не міг йому пробачити його інтриґ.

Примітки

1) “Отець Даниїл за порадою князя поїхав назад, а Ґрондский лишився тут до сього часу; після того той Даниїл знову був післаний від козаків і пробував проїхати через Полісє”-писали Карлові його посли з Семигороду в початках вересня (Transsylvania II. 164-Архив VI, III с. 137). Сю подоріж від Ракоція Данило зробив очевидно під іменем Андрія: ясно, що се він під іменем Андрія Грека пише з Яс Ракоцієві 18 червня, що не може проїхати до Чигрина, через татарський похід, і буде в Ясах чекати послів Ракоція до царя, щоб їхати разом, тим часом просить Ракоція сповістити гетьмана, коли єсть якась можливість через Краків, або иншою дорогою-Monumenta с. 380. Він підписаний тут: legatus zaporoviensis Andreas Graecos. Хоч шведські посли думали, що Данило і через Полісє не пробився і мусів вертати, але він очевидно тудою проїхав таки під Варшаву-де його бачимо при кінці серпня у Карла.

2) Дата сього другого виїзду очевидно 13 (23) липня: 12 липня Данило пише Ракоцієві з Чигрина, що гетьман посилає його до шведського короля “через Литву, а саме через Підляше” (підписаний Andreas Grecos-Daniel Grec. Xeniensis, мабуть Atheniensis-Monumenta c. 406), a 13-м липня датовані листи гетьмана до Карла-Ґустава і Радзєйовского, Архив III. VI с. 124-6. В Жерелах XII с. 392 лист до Радзєйовского має дату 15 липня, але се копія Лізолі, а на ориґіналі швед. держ. арх, стоїть 13 липня. Непевно виглядає також дата 1 серпня реґести листу воєводи Стефана до Радзєйовского, де він повідомляє його, що користаючи з подорожі Данила до Карла-Ґустава, посилає йому також листа від себе-тамже с. 393.

3) Ex naturae ipsius inagisterio et innato nostro ergo unumquemque praccepto didicimus: neminem laedere, sed reciproco cum bone nobis fauentibus contendere studio... Стиль листу не дуже правильний, а виданнє текстів і в сім томі не дуже поправне, так що на нього покладатись не можна.

4) Архив ЮЗР. III. VI с. 124 початок: Serenissime гех Sueciae, domine et amice nobis observandissime! дата Czihirini die 13 iulii 1656 iuxta vet. calend. Той самий зміст, в коротшій і простішій формі повторяє польський лист до Радзєйовского-тамже с. 126.

5) Мова про договір в Марієнбурґу 26 н. с. червня, котрим Карло відступав “великому курфірстові” Великопольщу, в заміну за військову поміч проти Яна-Казимира; найближчим стратеґічним завданнєм сього воєнного союзу було забезпечити собі Варшаву, котру облягали війська Яна-Казимира, і 1 липня н. с. вона їм піддалася.

6) duces gentemque Zaporovianam.

7) Курфірст прийшов під Варшаву, до Закрочиму тільки 27 липня н. с., і Карло був дуже обурений такою проволокою.

8) Архив ЮЗР. III. VI с. 123.

9) Виписки Люкаса з французьких депеш-Осол. 2973 л. 60 об.

10) Архив ЮЗР. III. VI с. 128.

11) devotione.

12) Muscorum unione.

13) Тут chammum мабуть помилка.

14) mutuam societatem.

15) Архив III. VI c. 127, дата Новодвор, 15 липня (ст. ст.)

16) Архив III. VI с. 129, московська копія в Сборнику київ. комісії І с.32.

17) Na ostatek radzi Chmielnickiem aby na traktaty polskie swoie in personam iego to iest Radziejowskiego posłał plenipotentie-лист з 23 серпня, невідомо від кого і кому, ркп. Чортор. 386 л. 127.