Історія України-Руси. Том 9. Книга 1

9) Найдокладніший дневник стольника галицького Андрія Мясковского, що був постійним кореспондентом з обозу для своїх патронів і приятелів і вислав зараз же на кілька адрес сю історію подій 28-30 червня. Одна з копій в Осол. 225 л. 390 об. має заголовок: Drugi list albo diariusz р. M. S. H. z obozu pod Beresteczkiem d. iulii 1651 р. (перед тим вписана коротша реляція королевичеві з 1 липня). Инший варіянт в ркп. 2286 л. 164, по нім наступає лист Андрія Мясковского, що починається тими словами: Iuzem рrіmа iulii krolewiczowi i. mci i wm. dał wiadomosc, iaka we srodę, czwartek, piątek potrzeba była): ясно, що мова про сей дневник 28-30 червня. Ще инший варіянт включений до збірки Ґоліньского (л. 517-525 — копія списана иншою рукою і тільки вставлена до збірки). Правдоподібно сам автор зміняв редакцію своїх реляцій розсилаючи її на ріжні адреси. Видана їx перерібка в дневниках Освєнціма, с. 334-9:

Коротша реляція Мишковского у Міхаловского с. 640. Анонімний дневник виданий Ґрабовским — Staroż. pol. с. 27 дд. Реляція нунція — Жерела XVI с. 125. Записки і листи Майєра в Архиві Ю. З. Р. III. VI с. 32 дд., 53 дд. Pamiętniki Albr. Radziwiłła c. 443 дд. Theatrum Europaeum c. 77-80, й ин.

З невиданих реляцій дуже цінна офіціяльна, подана московському цареві через гонця Ґаліньского в Польських справах 1651 р. столб. 9. Приватна в ркп. Осол. 225 л. 389 (р. Woyszy). Анонімна латинська реляція — мабуть призначена для заграниці в Осол. 2286 л. 160-163 — її сучасний московський переклад виданий в збірці Бантиш-Каменського, Источники малор. Исторіи І с. 21-6. Реляція прислана краківському біскупові в збірці Ґоліньского л. 506-8. Анонімний лист в Теках Нарушевича 145 с. 455, й ин.

Аналіз відомостей з воєнного становища у Ґурского, як вище. Ситуаційні карти і пляни при його праці і у Костомарова, в його листі 1845 р., Україна 1925, III ст. 64.

ТЕАТР БЕРЕСТЕЦЬКОЇ КАТАСТРОФИ, СИЛИ КОЗАЦЬКІ І ПОЛЬСЬКІ, БОЇ ПІД БЕРЕСТЕЧКОМ 28, 29 і 30 ЧЕРВНЯ н. с., ЗРАДА І УТЕЧА ХАНА, ОПОВІДАННЯ ПОЛКОВНИКІВ, ПОЯСНЕННЯ ХАНА, ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ У ХАНА.

Театр Берестецької катастрофи стільки разів описувавсь і аналізувавсь — і сучасниками її, і новішими дослідниками, що вже з самої чемности до їх труду годиться нам його начеркнути. І пічну я від опису шляхецького Гомера XVII віку Сам. Твардовского, що оспівав його в своїй “Войні Домовій”:

Єсть над ним 1) містечко

В половині Волиня — зовуть Берестечко.

Лєщиньских фамілії — не так давніш славне,

Як тепер стало воно — й Канни стародавні

Й Хотин геть перевища — бо ж голов тут стільки,

Очі наші виділи — як їx Термопілі

Або Маратон лічив, — хоч там уся сила

Европи і Азії — була ся скупила.

Від приїзду нашого — дороги гористі

Та стромисті убочі — поки прозорчисті

Не відкриються луги — Стирових около

Низьких берегів. З півдня — глянути весело

На Пронських пираміду 2) — і гаї зелені

В зимі завжди. А на схід — наче прирожденне