Історія України-Руси. Том 2

30) Іпат.. с. 409.

31) Іпат. с. 293.

32) De adm. imperio 9.

33) Іпат. с. 160.

34) Іпат. с. 497.

35) Див. т. I с. 31-2.

36) Археол. лЂтопись Южной Россіи 1899 с. 49.

37) Археол. карта Антоновича, Хвойка. Поля погребеній, Археол. лїтопись 1901 с. 184.

38) Іпат. с. 241.

39) Про них Біляшевського Церковище возлЂ дер. Монастырекъ, і доповнення Лебеденцева в Київ. Старинї 1889 кн. І; звістка про монастир XVI в. — Архивъ Юго-зап. Россіи VII. І с. 121.

40) Лїтература й детайлїчний перегляд сього питання в Історії Київщини с. 27 і далї. Останнїми роками звернуло знову на себе увагу нахідками культури княжих часів велике городище Райгород, миля від Роси, на північ, над р. Гороховаткою, між с. Ольшанщею і Шаркам. Воно могло бути місцем Торчеська, чи якогось иньшого з більших пороських городів, навіть Юриєва, який ще давнїйше, виходячи з подібности імен, клав тут пок. М. Андрієвский, ЛЂтописный Юрьевъ, К. Стар. 1883, IX. Про новійші нахідки Археол. лЂтоп. Ю. Рос. 1901 с. 39 і 183.

41) Нпр. Іпат. с. 365.

42) Іпат. с. 230.

43) Іпат. с. 146.

44) Перегляд сього питання в моїй Історії Київщини с. 36-7. Здогад про городище коло Білої Церкви у Антоновича Археол. карта Кіев. губ. с. 52.

45) Іпат. с. 160.

46) Він згадуєть ся в Патерику, в оповіданню про події 2-ої пол. XI в., побіжно й припадково. Тому що взагалї згадки Патерика з попереднїх часів не дуже докладні, можливий і тут анахронїзм, хоч і не конче.

47) В Журналї Мін. Н. Пр. за 1904 р. кн. VI лоявила ся статейка Ляскоронского, де він пробує довести, що Родня стояла на устю не Роси, а Ірші (Рші в лїтописи), але се безпідставний здогад.

48) В люстрації канївського замку 1552 р. вже згадуєть ся про „городище стародавноє широко, з валы немалыми” — Архивъ ЮЗР. VIІ.І.92. Про нахідки Княжої гори див. головно статї М. Біляшевського в К. Старинї 1890, XII і 1891, I, також Археологическая лЂтопись 1899-901, під словом: Пекарі, також у Бобринского Курганы м. СмЂлы и у катальоґах музея Хойновского і В. Тарновського.

49) Про сю канївську церкву див. реферат Лашкарьова в його Очерках і замітку О. Левицького в К. Старинї 1903, X. Звичайно сю церкву уважають церквою св. Георгія, збудованою Всеволодом у Каневі, але на се нема нїяких доказів, а церква зветь ся тепер Успенською.