Історія української літератури. Том 6

Понехавши, слухали своих Феоліогов.

А впрод в Церкви славили Христа з Дамаскином,

Духа з Отцем хвалили из ПредвЂчным Сыном.

Під кожною віршею ім’я ученика, що, мабуть, складав цю віршу під проводом свого професора і потім віддекламував її перед патроном школи — як у віршах на смерть Сагайдачного.

1 Північ, септемтріон покладено на седмтріон для ритму.

2 "Криволіоги" — неправославні в протиставленні до православних "феоліогів".

По цім "Парнасе албо сад умЂєтности вторый, стараньєм и коштом ясне превелебнЂйшого в ХристЂ є.мл.гдна отца кир Петра Могилы, архимандрита кієвского, воєводича земль Молдавских подчас весны особливоє ку народови Россійскому ласки божеи, десять лЂторослей наук вызволеных юж з себе выпущает".

ЛЂторосль наук первая. Клио. Тоєст, цвиченє в читаню гісторій.

Давных вЂков отмЂнный час трудне завитый,

Будет мЂти, кто хочет дость латво открыты(й)

Скоро толко з гісторій науки набудет,

Втотже час глупства в речах заразом позбудет.

Познаєт дЂлность славных Россійских гетманов.

ВЂдомости доступит в житю можных панов:

Європу тот, Азію з Африкою змЂрит,

Котрій розум в широких гісторіях ширит:

Лечь гды з землЂ обернет свою мысль до Бога,

З Гісторій єсть простая до неба дорога:

Дай покой, Клио, прошлым в дЂлности поганом

Христов живот описуй иди юж за Паном.