Історія української літератури. Том 6

План релігійного компромісу. Писання Саковича і Смотрицького.

Рух духовенства проти світського контролю. Подорож Смотрицького на Схід.

Бій з новою унією. "Апологія" Смотрицького та її засудження.

Лист Смотрицького до Борецького з приводу "Апології"; польський і український текст "Апології"; присвята кн. Заславському. Протестація Смотрицького на засуд "Апології"; оповідання про київський собор 1625. Відповідь київського осередку; "Аполлеіа"; "Репротестація".

«Паренезис» Смотрицького. Проект українського патріархату.

Солідаризація Смотрицького з унією, заклик до відновлення відносин; обвинувачення патр. Лукаріса і проект українського патріархату.

«Антидот» Мужилівського і «Екзетезис» Смотрицького.

"Удільний протопоп" Андрій Мужилівський; характеристика його "Антидоту"; критика "Апології" в "Антидоті"; заклик до "народу шляхетського". Відповідь Смотрицького, підготовка до нового собору.

Провал уніонної акції. Школярський канон про Смотрицького. «Антапологія».

Приготовлений до собору; підготовчий з’їзд в Києві, виступ козаків. Провал з’їзду у Львові; пасквілі на Смотрицького. "Antapologia"; смерть Смотрицького і ієзуїтський панегірик йому.

Ісайя Копинський.

Біографічні відомості; твори, "ЛЂствица духовная", історія тексту, спори про авторство, популярність "Ліствиці"; посланіє до Я. Вишневецького; статут "братства юношеского"; посланіє до священиків.

Ранні писання Могили. Малюнки середовища в його записках.

Молдавсько-українські зв’язки перш. пол. XVII ст.; боротьба Могил за господарство, їх зв’язки з польським і українським магнатством; біографічні відомості про П. Могилу. Записна книжка П. Могили.

Тріумф Могили і могилянства. Писання, йому присвячені.

Могила митрополитом; тестамент Борецького. Фундація лаврської школи; порозуміння з братством. Великодні вірші на честь Могили, "Ευφονια". "Mnemosyne".

Омелян Пріцак

Передмова Головного редактора

У зв’язку із грядущим ювілеєм я, тоді директор Українського Наукового Інституту Гарвардського Університету, запропонував у 1984 р. проект відзначення тисячоліття хрещення Руси-України, складовою частиною якого був корпус української творчості за перше тисячоліття у трьох серіях: факсиміле оригінальних текстів та переклади на англійську і українську мови. Оцей корпус почав реалізуватися у 1987 р. при фінансовій підтримці української діаспори як "Гарвардська бібліотека давнього українського письменства". Досі появилися 8 томів оригіналів та 5 томів англійських перекладів.

Була проблема із третьою серією, бо виявилося, що на еміграції вже немає фахових перекладачів творів давньої української літератури. Справа покращала у зв’язку з політичними перемінами в Україні. Вже в 1989 р. можна було запросити до редакційної колегії професорів Олексу Мишанича з Києва та Ярослава Ісаєвича зі Львова. Почалася підготовча праця, і, незважаючи на економічну кризу, можна було до 200-ліття смерті Григорія Сковороди видати у Києві у 1994 р. два перші томи української серії. Це був перший повний переклад творів українського філософа на нову українську мову (близько 1000 сторінок). Справа ясна, що після проголошення української незалежності серія українських перекладів повинна була виходити більшим тиражем (принаймні 20.000 примірників), і то в Україні. Але виявилося, що постали деякі легальні і технічні труднощі у виданні гарвардської серії у Києві. Тому було вирішено, що серія українських перекладів у Києві стане окремою й називатиметься "Київська бібліотека давнього українського письменства".