Історія української літератури. Том 1

Мої сини — мої соловейки,

Мої сини — мої маленькі,

Та якого ж вам гостинця передам?

Покочу яблучко — воно зогниє!

Покочу булочку — зацвіте,

Покочу бубличка — не докотиться,

До твого серденька не пригорнеться! (З чч. 72 — 75, Лубенщина).

Чоловіче мій, дружино моя,

Куди ж ти убираєшся,

Куди ти виряжаєшся?

Якої ти темної хати забажав,

Темної-невидної,

Смутної-невеселої?

Туди ж вітер не віє,

Туди й сонце не гріє,

Туди й дзвони не дзвонять,

Туди й люде не ходять!

Та як же я до тебе ходитиму,

Та як я з тобою говоритиму,

Як я з тобою поражатимусь,