Історія української літератури. Том 1

А друга в оборозі,

А третя в стодолі —

Нам горілка на столі.

Красним шовком обшита.

А чужої пані борода

Мочалкою обвита, і т. д.

Переспів: Ой чуй, пані, чуй, вечерять готуй.

Білоруська паралель — Шейнъ, c. 208: Сядзиць козелъ на мяжЂ, дзивуицца бородзе (рефрен: Гей борода!) А чія ж гета борода, Уся медом улита, бЂлым шовком увита, і т. д.

Образ Іллі, що вважається наступником громовикаПеруна в міфологічній уяві народу, в обрядовості виступає слабо. Цікава стать його, що проходить полями з житяною пугою в руці, відірвалась від літнього циклу і заховалась припадком в новорічних привітаннях:

Ходить Ілля на Василя [на новий рік],

Носить пугу житяную,

Куди махне, жито росте,

Жито пшениця і всяка пашниця 1.

1 Вар.: Ішов Ілля на Василя,

В його пужка житяночка,

Куди махне — жито росте (Чуб., III, о. 452, поправляю розмір).

З прегарних обжиночних пісень — коротких, але дуже експресивних (при роботі, очевидно, довга пісня не виходить) — я дещо навів вище, характеризуючи робочу пісню. Доповню ще кількома взірцями. Як пісні при докінченні жнива варто одмітити:

Журилася стодола,

Що не повна сторона,

Не журися, стодола,