Онтологічний підхід до використання знань на підприємствах. Організаційні онтології

Інформаційні системи і технології на підприємствах

/=1 іші т 1=1

то ланцюг перетворень, пов'язаний зі здійсненням макротех-нологій (паралельно або послідовно), приведе до перетворення ресурсу X у продукт У.

Розглянемо приклад використання онтологічного подання знань для опису функціонально-організаційної структури суб'єктів управління державними фінансами, поданої у вигляді організаційної онтології. Основні два класи такої онтології: працівник та підрозділ. Особливістю є те, що їй відповідає зв'язаний граф, тобто всі елементи, що входять до складу" пов'язані з іншими її елементами. Так, формальна модель онтології Міністерства фінансів України складається з таких елементів (рис. 8.16):

• o множина термінів X = {"міністр", "заступник міністра", "департамент", "директор департаменту", "заступник директора департаменту", "управління", "IP-адреса", "контактний телефон", "e-mail", "поштова адреса");

• o множина відношень між термінами R = {"підпорядковується", "є структурною одиницею", "займає посаду", "має адресу",...);

• o множина функцій інтерпретації Ф = {"якщо А є структурною одиницею В, а Б - структурною одиницею С, тоді А є структурною одиницею С", "якщо X займає посаду А, тоді X має адресу e-mail",...}.

Організаційна онтологія Міністерства фінансів України у Protйgй

Рис. 8.16. Організаційна онтологія Міністерства фінансів України у Protйgй

Розглянемо приклад у сфері е-торгівлі. Покупцеві потрібно мати можливість одержати доступ до товарів та послуг, реле-вантних його запиту про товарні пропозиції, тому пошук має бути семантично орієнтованим на основі онтології, що містить опис семантики ресурсів. Так, якщо покупець хоче купити на електронній біржі акції Internet-компанії, то за допомогою онтології відповідної ПрО він може дізнатись, що термін "акція" належить до класу "цінні папери", якими торгують організації під назвою "банк", і, отже, покупець може звернутися до відповідного продавця. Щоб створити онтологію, користувач мас задати скінченну множину термінів ПрО, скінченну множину відношень між цими термінами і скінченну множину функцій їхньої інтерпретації, а потім указати, які відношення задані між термінами.

Створена користувачем онтологія є основою для інших його запитів, що цікавить користувача, передісторії запитів та його інформаційні переваги. Один користувач може створювати кілька онтологій, якщо до сфери його інтересів входить кілька непересічних ПрО.

Зазвичай у процесі зіставлення запитів покупців і продавців не враховують інформацію про конкретного покупця, його специфічні інтереси і термінологію, внаслідок чого може виникати проблема несумісності використовуваних термінів. Підвищення ефективності е-комерції можна забезпечити за рахунок обробки запитів про конкретного покупця, а також передісторії його звернення до різних постачальників товарів і послуг. Створення онтологій (як ручне, так і автоматизоване) потребує розробки відповідних мовних і програмних засобів, орієнтованих як на людей, так і на програмних агентів. Першими прикладами такого ПЗ є SHOE (Simple HTML Ontology Extension), XOL, OML, RDF і RDFS (Resource Description Framework Schйma Language). Розробка універсальних засобів семантичної обробки інформації шляхом інтеграції усіх наявних підходів є метою проекту Semantic Web консорціуму W3C (рис. 8.17).

Нині є низка інструментів для онтологічного аналізу, які, крім редагування і візуалізації, підтримують документування, імпорт та експорт онтологій різних форматів і мов подання, їх об'єднання, порівняння тощо.

Основною характерною рисою онтологічного аналізу є поділ реальних систем на складові і класи об'єктів, визначення їх онтологій - сукупності фундаментальних властивостей, що

Рівні Semantic Web

Рис. 8.17. Рівні Semantic Web

окреслюють їх поведінку й розвиток. Створення онтологій - складний процес. Його успіх значною мірою залежить від вибору відповідної методології та її додержання під час роботи. Для створення онтології потрібно виконати такі дії: спланувати, для яких цілей будуть використовуватися представлені в онтології знання; спроектувати прототип онтології; розширити онтологію новими класами; заповнити класи онтології певними екземплярами; протестувати онтологію у взаємодії з кінцевими користувачами.

Сімейство методологій ШЕР призначене для моделювання складних систем. За допомогою цих методологій можна ефективно аналізувати і відображати моделі діяльності великого спектра систем у різних розрізах. ШЕР є державним стан дартом США. Воно створене в межах програми комп'ютеризації промисловості ІСАМ для аналізу процесів взаємодії у виробничих системах. Процес побудови онтології відповідно до методології IDEF5 складається з п'яти основних дій:

• 1) вивчення і систематизації початкових умов: встановлюються основні цілі і контекст розробки онтології, а також розподіляються ролі між членами проекту;

• 2) збору і накопичення даних: здійснюється збір необхідних початкових даних для побудови онтології, визначаються засоби їх збереження;

• 3) аналіз даних: ця стадія полягає у групуванні зібраних даних і призначена для полегшення вироблення термінології;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології на підприємствах» автора Плескач В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Онтологічний підхід до використання знань на підприємствах. Організаційні онтології“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

  • Розділ 1. Основні поняття і роль інформаційних систем та технологій в управлінні підприємствами

  • Сутність та поняття інформації і даних

  • Властивості інформації

  • Семантична та прагматична міри інформації

  • Інформаційні ресурси для управління діяльністю підприємства

  • Поняття інформаційного простору

  • Інформаційні технології

  • Використання IT в управлінні соціально-економічними системами

  • Структура інформаційної технології

  • Стратегія розвитку IT на підприємстві

  • Інформаційні системи

  • Проблеми захисту інформації на підприємствах

  • Відкриті системи

  • Середовище відкритих систем

  • Модель МІС

  • Удосконалення управління підприємством у процесі міжнародної економічної інтеграції

  • Зовнішнє і внутрішнє середовища підприємства

  • Розділ 2. Економічна інформація на підприємствах і засоби її формалізованого опису

  • Структури подання економічної інформації

  • Класифікація економічної інформації

  • Методи кодування економічної інформації

  • Штрихове кодування економічної інформації

  • Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації

  • Розділ 3. Cучасні підходи до розроблення -і впровадження інформаційних систем

  • Моделі життєвого циклу ПЗ

  • Інженерія вимог

  • Структурний підхід до розроблення ПЗ

  • Методи структурного аналізу і проектування ПЗ

  • -засоби

  • Класифікація САSЕ -засобів

  • Тестування програм та систем

  • Аналіз якості програмного забезпечення

  • Повторне використання компонентів ІС

  • Процеси життєвого циклу ІС

  • Розділ 4. Засоби створення і забезпечення інформаційних технологій на підприємствах

  • Використання ІТ в управлінні соціально-економічними системами

  • Тенденції розвитку інформаційних технологій

  • Критерії класифікації інформаційних технологій

  • Математичне забезпечення (МЗ)

  • Апаратне забезпечення

  • Технічні засоби обробки інформації

  • Пристрої виводу інформації

  • Програмне забезпечення

  • Автоматизоване робоче місце фахівця, основні функції та компоненти

  • Розподілений доступ до інформаційного середовища

  • Підхід до композиції сервіс-орієнтованих прикладних застосунків

  • Етапи життєвого циклу СОА

  • Internet-, Extranet-, Intranet-технології

  • Розділ 5. Автоматизація управління проектами на підприємствах

  • Сутність та поняття проекту

  • Автоматизована система управління ІТ-проектом

  • Програмний продукт управління проектами Office Project Standard-2007

  • Програмні продукти управління проектами

  • Програма Альт-Інвест 3.0

  • Розділ 6. Еволюція стратегічних моделей управління підприємствами в інформаційних системах

  • MRP-система (планування матеріальних ресурсів)

  • MRP ІІ-система (планування виробничих ресурсів)

  • ERP-система (планування ресурсів підприємства)

  • Застосування системи Microsoft XAL на світових ринках

  • Основні модулі ERP-системи компанії В A AN IV

  • Концепція ERP II

  • СSRР-система (планування ресурсів, синхронізоване зі споживачем)

  • Розділ 7. Інформаційні системи підтримки прийняття рішень та їх використання на підприємствах

  • Організаційно-технологічні основи теорії прийняття рішень

  • Класифікація СППР

  • Архітектура СППР

  • Тенденції розвитку СППР

  • Розділ 8. Інтелектуальні інформаційні системи на підприємствах

  • Квазіалгоритми

  • Організаційні основи експертних систем

  • Класифікація експертних систем

  • Інструментарій створення ЕС

  • Інтелектуальні системи аналізу і звітності на підприємствах. Приклади використання інтелектуальних ВІ-платформ

  • Структура Cognos & ВІ

  • ВІ Server

  • ВІ Publisher

  • ВІ Delivers

  • ВІ Office Plug-In

  • ВІ Disconnected Analytics

  • Використання можливостей баз даних

  • Архітектура MicroStrategy

  • -системи

  • -запити

  • Інтелектуальні технології Data Mining і Text Mining

  • Задача класифікації і регресії

  • Моделі Data Mining

  • Статистичні методи Data Mining

  • Інтелектуальні технології Text Mining

  • Агентно орієнтовані системи на підприємствах

  • Віртуальні організації

  • Типи віртуальних підприємств

  • Онтологічний підхід до використання знань на підприємствах. Організаційні онтології
  • Висновки

  • Розділ 9. Web-технології на підприємствах

  • Засоби створення Web-сайтів

  • Інші Web-технології

  • Сайт як засіб підтримки і розвитку підприємства

  • Web-сервіси як технологічний базис інтеграції підприємств

  • Сервіс-орієнтована архітектура

  • Розділ 10. Інформаційні системи управління корпораціями

  • Єдиний інформаційний простір

  • Класифікація КІС

  • Корпоративна інформаційна система SAP R/3

  • Бізнес-інжиніринг в SAP R/3

  • Бюджетування та його реалізація в корпоративних інформаційних системах

  • ВИСНОВКИ

  • ГЛОСАРІЙ