Концепція ERP II

Інформаційні системи і технології на підприємствах

RosettaNet - стандарт, що базується на використанні XML, орієнтований виключно на інтеграцію ланцюжків постачань промислових компаній (В2В) суміжних галузей промисловості (вертикальний стандарт). Стандарт RosettaNet запроваджено в електронній і напівпровідниковій промисловості.

Модель RosettaNet (RosettaNet Implementation Framework

• RNIF) використовується для вироблення рекомендацій щодо інтерфейсних партнерських процесів (Partner Interface Process

• PIP). Визначену в RosettaNet сукупність так званих "сигнальних повідомлень моделі" (Framework Signal Messages) використовують у жорстко заданому форматі. Перехід до використання стандарту RosettaNet вимагає від підприємства проведення ретельної підготовчої роботи (визначення бізнес-процесів і їх узгодження з вимогами стандарту RosettaNet, що пов'язано зі значними витратами).

RosettaNet дає змогу створити "Автоматизований ланцюжок попиту" (Automated Demand-Chain), що базується на стандартних описах товарів/послуг. Така система скорочує кількість неправильно оформлених замовлень та повернень і містить ефективні інструменти для перевірки товарно-матеріальних запасів, конфігурації та сумісності.

Інший стандарт, OAG (Open Applications Group), є горизонтальним стандартом, що базується на XML і застосовується у всіх галузях. Його можна використовувати у застосуваннях, пов'язаних з ERP і управлінням стосунками зі споживачами (CRM). Результат розробки OAG - уніфікація бізнес-повідом-лень і сценаріїв для інтеграції застосувань підприємств. Важливою функцією OAG є можливість додавання окремих бізнес-застосувань без заміни всього комплексу після впровадження OAG.

Стандарт BizTalk Framework компанії Microsoft розроблено для підтримки при створенні й обслуговуванні схем даних XML, що забезпечують інтеграцію застосувань електронного бізнесу. Ці схеми доступні усім, хто бажає за їх допомогою забезпечити інтеграцію бізнес-систем з іншими системами, що використовують ті самі схеми. Схеми призначені лише для читання, тому користувач, обравши конкретну схему для інтеграції власних систем, вже не може її змінювати.

У BizTalk організовано спільний репозиторій, де лінійки сумісних з BizTalk форматів можна перевіряти на правильність, зберігати, одержувати і вільно використовувати. Крім того, розробників сумісних з BizTalk стандартами, заохочують надавати конвертори повідомлень у відомих форматах даних. Торгові партнери можуть обмінюватися повідомленнями, які відповідають схемам, що опубліковані в бібліотеці схем BizTalk.

Open-EDI Reference Model (ISO 14662). Завданням специфікації еталонної моделі відкритого електронного обміну даними - національний стандарт ISO 14662 - є подоланням проблем, що виникли при застосуванні технології EDI. Насамперед це вирішення питання узгодження економіко-технічних проблем детальних двосторонніх угод шляхом розробки стандартних бізнес-сценаріїв і допоміжних послуг.

Ця модель вважається базовою для виконання бізнес-транзакцій у межах окремих галузей економіки або між ними.

Специфікації Open-EDI не залежать від конкретних реалізацій, конкретного бізнесу, угод, видів економічної діяльності і підприємств. На перший план у специфікаціях Open-EDI виступають бізнес-аспекти, а не системні характеристики транзакцій.

Для опису відповідних аспектів бізнес-транзакцій Open-EDI Reference Model використовує операційний рівень подання бізнесу, що враховує семантику даних у транзакціях, і пов'язаний з ними обмін даними, а також правила проведення транзакцій. Функціональні служби враховують наявність допоміжних служб, які задовольняють технічні потреби: можливості доставки послуг, інтерфейси і протоколи.

Більшість запроваджень ЕОД (електронного обліку даними) успішні лише у разі довгострокових партнерських взаємовідносин, обмеженої кількості партнерів.

Відкритий ЕОД зменшує дію цих бар'єрів за допомогою впровадження стандартних бізнес-сценаріїв та необхідного сервісу для їхнього обслуговування. Якщо бізнес-сценарій погоджено, і його реалізація узгоджується зі стандартами відкритого ЕОД, то у попередній угоді між діловими партнерами, окрім рішень щодо транзакцій (операцій) відкритого ЕОД відповідно до бізнес-сценарію, немає необхідності. Оскільки відкритий ЕОД застосовує універсальний підхід, то це дає змогу підприємствам встановлювати короткострокові взаємовідносини швидко й ефективно з боку витрат. Бізнес-сценарії та необхідний обслуговуючий (супутній) сервіс буде доступний для всіх, хто бажає їх застосовувати, забезпечуючи таким чином необхідні засоби для запровадження відкритого ЕОД.

Сферою застосування відкритого ЕОД є електронне оброблення бізнес-транзакцій між різноманітними автономними організаціями, органами влади або фізичними особами всередині та між секторами економіки (наприклад, державний (приватний), промисловий або географічний). Застосування охоплює бізнес-транзакції, які містять різні типи даних, а саме: числа, символи, образи та звук.

Спочатку еталонну модель відкритого ЕОД було розроблено для впровадження стандартів, необхідних для колективної

• (сумісної) роботи організацій через ІТ-системи спільного доступу. Ця модель не залежить від:

• o застосування інформаційних технологій;

• o сутності або правил ведення бізнесу;

• o бізнес-діяльності;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології на підприємствах» автора Плескач В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Концепція ERP II“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

  • Розділ 1. Основні поняття і роль інформаційних систем та технологій в управлінні підприємствами

  • Сутність та поняття інформації і даних

  • Властивості інформації

  • Семантична та прагматична міри інформації

  • Інформаційні ресурси для управління діяльністю підприємства

  • Поняття інформаційного простору

  • Інформаційні технології

  • Використання IT в управлінні соціально-економічними системами

  • Структура інформаційної технології

  • Стратегія розвитку IT на підприємстві

  • Інформаційні системи

  • Проблеми захисту інформації на підприємствах

  • Відкриті системи

  • Середовище відкритих систем

  • Модель МІС

  • Удосконалення управління підприємством у процесі міжнародної економічної інтеграції

  • Зовнішнє і внутрішнє середовища підприємства

  • Розділ 2. Економічна інформація на підприємствах і засоби її формалізованого опису

  • Структури подання економічної інформації

  • Класифікація економічної інформації

  • Методи кодування економічної інформації

  • Штрихове кодування економічної інформації

  • Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації

  • Розділ 3. Cучасні підходи до розроблення -і впровадження інформаційних систем

  • Моделі життєвого циклу ПЗ

  • Інженерія вимог

  • Структурний підхід до розроблення ПЗ

  • Методи структурного аналізу і проектування ПЗ

  • -засоби

  • Класифікація САSЕ -засобів

  • Тестування програм та систем

  • Аналіз якості програмного забезпечення

  • Повторне використання компонентів ІС

  • Процеси життєвого циклу ІС

  • Розділ 4. Засоби створення і забезпечення інформаційних технологій на підприємствах

  • Використання ІТ в управлінні соціально-економічними системами

  • Тенденції розвитку інформаційних технологій

  • Критерії класифікації інформаційних технологій

  • Математичне забезпечення (МЗ)

  • Апаратне забезпечення

  • Технічні засоби обробки інформації

  • Пристрої виводу інформації

  • Програмне забезпечення

  • Автоматизоване робоче місце фахівця, основні функції та компоненти

  • Розподілений доступ до інформаційного середовища

  • Підхід до композиції сервіс-орієнтованих прикладних застосунків

  • Етапи життєвого циклу СОА

  • Internet-, Extranet-, Intranet-технології

  • Розділ 5. Автоматизація управління проектами на підприємствах

  • Сутність та поняття проекту

  • Автоматизована система управління ІТ-проектом

  • Програмний продукт управління проектами Office Project Standard-2007

  • Програмні продукти управління проектами

  • Програма Альт-Інвест 3.0

  • Розділ 6. Еволюція стратегічних моделей управління підприємствами в інформаційних системах

  • MRP-система (планування матеріальних ресурсів)

  • MRP ІІ-система (планування виробничих ресурсів)

  • ERP-система (планування ресурсів підприємства)

  • Застосування системи Microsoft XAL на світових ринках

  • Основні модулі ERP-системи компанії В A AN IV

  • Концепція ERP II
  • СSRР-система (планування ресурсів, синхронізоване зі споживачем)

  • Розділ 7. Інформаційні системи підтримки прийняття рішень та їх використання на підприємствах

  • Організаційно-технологічні основи теорії прийняття рішень

  • Класифікація СППР

  • Архітектура СППР

  • Тенденції розвитку СППР

  • Розділ 8. Інтелектуальні інформаційні системи на підприємствах

  • Квазіалгоритми

  • Організаційні основи експертних систем

  • Класифікація експертних систем

  • Інструментарій створення ЕС

  • Інтелектуальні системи аналізу і звітності на підприємствах. Приклади використання інтелектуальних ВІ-платформ

  • Структура Cognos & ВІ

  • ВІ Server

  • ВІ Publisher

  • ВІ Delivers

  • ВІ Office Plug-In

  • ВІ Disconnected Analytics

  • Використання можливостей баз даних

  • Архітектура MicroStrategy

  • -системи

  • -запити

  • Інтелектуальні технології Data Mining і Text Mining

  • Задача класифікації і регресії

  • Моделі Data Mining

  • Статистичні методи Data Mining

  • Інтелектуальні технології Text Mining

  • Агентно орієнтовані системи на підприємствах

  • Віртуальні організації

  • Типи віртуальних підприємств

  • Онтологічний підхід до використання знань на підприємствах. Організаційні онтології

  • Висновки

  • Розділ 9. Web-технології на підприємствах

  • Засоби створення Web-сайтів

  • Інші Web-технології

  • Сайт як засіб підтримки і розвитку підприємства

  • Web-сервіси як технологічний базис інтеграції підприємств

  • Сервіс-орієнтована архітектура

  • Розділ 10. Інформаційні системи управління корпораціями

  • Єдиний інформаційний простір

  • Класифікація КІС

  • Корпоративна інформаційна система SAP R/3

  • Бізнес-інжиніринг в SAP R/3

  • Бюджетування та його реалізація в корпоративних інформаційних системах

  • ВИСНОВКИ

  • ГЛОСАРІЙ