Розроблені Дж. фон Нейманом основи архітектури ЕОМ виявилися настільки фундаментальними, що дістали в літературі назву "фон-нейманівська архітектура". У 1951 р. Д. Ек-керттаДж. Моучлі побудували UNIVAC - перший комп'ютер, у якому були реалізовані всі принципи фон-нейманівської архітектури, продавши перший екземпляр цієї машини департаменту переписів населення США. UNIVAC став першим американським комерційним комп'ютером. Він коштував мільйони доларів і міг виконувати близько 5000 операцій за одну секунду.
Переважну більшість обчислювальних машин сьогодні становлять фон-нейманівські машини. Очевидно, значне відхилення від фон-нейманівської архітектури відбудеться в результаті розвитку ідеї машин п'ятого покоління, в основі обробки інформації в яких лежать не обчислення, а логічні виведення.
Роботи зі створення обчислювальних машин виконувалися також у Радянському Союзі. Група науковців-кібернетиків під керівництвом академіка С.О. Лебедєва (Л.Н . Дашевський, К.О. Шкабара та ін.) розпочала розробку першої вітчизняної ЕОМ МЕЛМ (Мала електронна лічильна машина) у київському Інституті електротехніки АН УРСР у 1947-1948 pp. У листопаді 1950 р. запрацював макет МЕЛМ, на той час найшвидшої в Європі, а 25 грудня 1951 р. машину було прийнято в експлуатацію. Машина оперувала з 20-цифровими бінарними кодами зі швидкістю 50 операцій на секунду, мала оперативну пам'ять у 100 комірок на електронних лампах.
На початку 50-х років на МЕЛМ розв'язували задачі відомі радянські математики і механіки А.О. Дородніцин, O.A. Ля-пунов, О.Ю. Ішлінський, М.В. Келдиш, М.О. Лаврентьєв, Б.В. Гнеденко та ін. На ній працювали перші радянські програмісти М.Р. Шура-Бура, B.C. Коро люк, К.Л. Ющенко та ін.
У грудні 1957 р. на базі лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики було створено Обчислювальний центр АН УРСР, який очолив В.М. Глушков. Від самого початку діяльність центру спрямовувалася на розвиток широкого комплексу фундаментальних і прикладних досліджень у галузі електронної обчислювальної техніки та її застосувань, на розв'язання проблем теоретичної і прикладної кібернетики, прикладної математики. Час від створення Обчислювального центру до його перетворення на Інститут кібернетики (1962 р.) був початковим періодом розвитку кібернетики та інформатики в Україні, а період створення й освоєння МЕЛМ (1948- 1953 pp.) - початковим етапом розвитку електронно-обчислювальної техніки в СРСР.
II покоління. 1956-1965 pp. - на напівпровідникових транзисторах. Транзистор був винайдений у 1947 р. співробітниками американської компанії "Белл" У. Шоклі, Дж. Барді-ним і У. Бреттейном. Порівняно з електронними вакуумними лампами транзистори, що використовували електричні властивості напівпровідників, займали у 200 разів менше місця і споживали в 100 разів менше електроенергії. Тоді з'явилися нові технології збереження інформації на основі феритових сердечників, що давало змогу значно збільшити місткість пам'яті комп'ютера при одночасному зменшенні її розмірів. У 1956 р. у Массачусетському технологічному інституті було створено перший комп'ютер, повністю побудований на транзисторах.
Машинна мова, що застосовувалася в першому поколінні комп'ютерів, була незручною для сприйняття людиною. Щоб подолати це, був розроблений асемблер - мова, в якій для кодування команд застосовувалися мнемонічні позначення, а для даних, що зберігалися в пам'яті, - імена, що відповідали їхньому змісту.
Розширення сфери застосування комп'ютерів потребувало створення мов високого рівня. Одними з перших таких мов стали Фортран (FORmula TRANslation), призначена для складних формульних обчислень, і Кобол (COmmonBussiness Oriented Language), орієнтована на обробку фінансово-економічних даних.
III покоління. 1965-1971 pp. - на інтегральних мікросхемах. Ідея інтегральної мікросхеми - кремнієвого кристала, на якому монтуються мініатюрні транзистори та інші елементи, - була запропонована в 1958 р. інженером компанії Texas
Instruments Дж. Кілбі. Він виготовив перший зразок мікросхеми, в якій на кристалі германія знаходилися п'ять транзисторів. У 1959 р. незалежно від нього Р. Нойс, який згодом заснував компанію Інтел, розробив аналогічну інтегральну мікросхему на кристалі кремнію. Мікросхеми працювали значно швидше ніж транзистори, були компактнішими і споживали набагато менше електроенергії. На основі цієї технології стали розроблятися мікросхеми, що містять сотні і тисячі елементів.
У 1964 р. компанія IBM випустила комп'ютер IBM System 360, побудований на основі інтегральних мікросхем. З випуску комп'ютерів цієї серії почалось масове виробництво обчислювальної техніки.
Паралельно з розвитком обчислювальної техніки вдосконалювалося і програмне забезпечення. У 1964 р. з'явилася мова програмування Бейсік (BASIC - Beginner's All-Purpose Symbolic Instruction Code), що дало змогу людям легко опанувати навички програмування. У 1970 р. швейцарець Н. Вірт розробив мову програмування Паскаль, спеціально призначену для навчання структурному програмуванню.
IV покоління. З 1971 р. - на мікропроцесорах. У 1969 р. компанія Intel випустила мікропроцесор - інтегральну мікросхему, на якій знаходився пристрій обробки інформації з власною системою команд. У 1971 р. був створений чотириро-зрядний мікропроцесор І4004 - основа калькуляторів, які можна програмувати. Використання мікропроцесорів значно спростило конструкцію комп'ютерів. Практично відразу на їх основі з'явилися персональні комп'ютери, характерною рисою яких стали низька ціна і невеликі розміри.
29 жовтня 1969 р. відбулося випробування першої глобальної мережі ARPANet, що об'єднувала 4 американські університети, а в 1974 р. В. Серф запропонував змінити назву ARPANet на Internet.
Засновники фірми Apple С. Джобс і С. Возняк зібрали першу модель персонального комп'ютера в 1976 р. А в 1981 р. найбільша комп'ютерна компанія IBM представила свій перший персональний комп'ютер - IBM PC. Упродовж двох років було продано більше п'яти мільйонів цих комп'ютерів. Водночас компанія Microsoft почала випуск програмного забезпечення для IBM PC.
У 1995 p. Intel випустив новий процесор Pentium Pro, що містив 5,5 млн транзисторів. Персональні комп'ютери з процесорами Pentium здатні виконувати 400 мільйонів операцій за секунду. За прогнозами, у 2012 році вони будуть здатні виконувати понад 100 мільярдів операцій за секунду.
V покоління. Швидкодія комп'ютерів з фон-нейманівською архітектурою обмежена швидкістю світла, з якою електрони рухаються усередині схем ЕОМ. Тому дослідники піддають ревізії ці принципи структури ЕОМ. Однак підходи, засновані на заміні одного чи двох принципів фон Неймана, не дали бажаних результатів. Причина невдач крилася в органічній єдності всіх трьох принципів. Найуспішнішу спробу ревізії традиційних принципів архітектури ЕОМ здійснив у середині 70-х років радянський учений-академік В.М. Глушков.
У роботах В.М. Глушкова ревізії піддавалися всі три основні принципи фон Неймана. Низький рівень машинної мови вступає в конфлікт з прагненням користувача застосовувати різноманітні і потужні засоби обробки даних. Лінійна організація пам'яті не адекватна складним типам даних, що застосовують у сучасних алгоритмічних мовах. Послідовне централізоване управління призводить до величезної кількості обмінів елементарними командами між центральним процесором і оперативною пам'яттю ЕОМ.
Академік Глушков запропонував принципи побудови машин не фон-нейманівського типу, здатних настроювати свою архітектуру на тип задач і максимально використовувати роз-паралелювання алгоритмів. Ідеї Глушкова близькі до концепції ЕОМ п'ятого покоління. Така ЕОМ макроконвеєрного типу реалізована колективом учених Інституту кібернетики АН УРСР. Макроконвеєрність означає, що алгоритм рішення задачі або класу задач розбивається на окремі незалежні блоки, що обмінюються між собою інформацією про виконання одночасно з високою швидкістю.
Зараз розвиток індустрії ЕОМ характеризується переходом до ЕОМ нового, п'ятого покоління. Цю ЕОМ можна охарактеризувати як ЕОМ з великою продуктивністю, інтелектуальністю, що наближається до людської, та здатністю вступати у взаємодію з іншими обчислювальними засобами і з людьми. Висока інтелектуальність комп'ютерів п'ятого покоління підтримується паралельним розв'язанням задач. Обчислювальні системи п'ятого покоління орієнтовані на обробку інформації про знання на основі розвинутих логічних можливостей. Лю-дино-машинний інтерфейс значно наближується до форм спілкування між людьми. Проекти ЕОМ п'ятого покоління розробляються в багатьох промислово розвинутих країнах. Найбільш знаменитим є японський проект.
Технічні засоби обробки інформації
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології на підприємствах» автора Плескач В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Апаратне забезпечення“ на сторінці 3. Приємного читання.
