• o встановлюються вимоги розмежування доступу до даних;
• o визначається склад необхідної документації.
Після детального визначення складу процесів оцінюється кількість функціональних точок (function point) проектної ІС і приймається рішення про поділ ІС на підсистеми, що має реалізовуватися однією командою розробників за певний час для RAD-проектів (до 3 місяців). Функціональною точкою може бути кожнен з таких елементів ІС:
• o вхідний елемент застосування (вхідний документ або екранна форма);
• o вихідний елемент застосування (звіт, документ, екранна форма);
• o запит (пари "питання/відповідь");
• o логічний файл (сукупність записів даних, що використовуються всередині застосування);
• o інтерфейс застосування (сукупність записів даних, переданих іншому застосуванню).
Далі проект розподіляється між різними командами розробників. Досвід розроблення великих ІС показує, що для підвищення ефективності робіт необхідно розбити проект на окремі підсистеми. Реалізація підсистем має виконуватися окремими групами фахівців. При цьому необхідно забезпечити координацію ведення загального проекту і виключити дублювання
o діаграми розміщення (deployment diagrams) - для моделювання фізичної архітектури системи.
Моделі поведінки (behavioral):
• o діаграми варіантів використання (use case diagrams) - для моделювання функціональних вимог до системи (у вигляді сценаріїв взаємодії користувачів з системою);
• o діаграми взаємодії (interaction diagrams);
• o діаграми послідовності (sequence diagrams) і кооперативні діаграми (collaboration diagrams) - для моделювання процесу обміну повідомленнями між об'єктами;
• o діаграми станів (statechart diagrams) - для моделювання поведінки об'єктів системи при переході з одного стану в інший;
• o діаграми діяльності (activity diagrams) - для моделювання поведінки системи в рамках різних варіантів використання або потоків управління.
UML має механізм розширення, призначений для того, щоб розробники могли адаптувати мову моделювання до своїх конкретних потреб, не змінюючи при цьому його метамодель. Наявність механізмів розширення принципово відрізняє UML від таких засобів моделювання, як IDEF-0, IDEF-IX, IDEF-3, DFD і ERM. Перераховані мови моделювання можна визначити як сильно типізовані (аналогічно з мовами програмування), оскільки вони не допускають довільної інтерпретації семантики елементів моделей. UML, допускаючи таку інтерпретацію (в основному за рахунок стереотипів), є мовою, що слабо типізується. До її механізмів розширення відносять: стереотипи; тегування (іменовані) значення; обмеження.
Стереотип - це новий тип елементу моделі, який визначається на основі вже існуючого елементу. Стереотипи розширюють нотацію моделі і можуть застосовуватися до будь-яких елементів моделі. Стереотипи класів - це механізм, що дає змогу розділяти класи на категорії. Розробники ПЗ можуть створювати свої власні набори стереотипів, формуючи тим самим спеціалізовані підмножини UML. Такі підмножини (набори стереотипів) у стандарті мови UML мають назву профілів мови.
Іменоване значення - це пара рядків "тег - значення", або "ім'я - вміст", у яких зберігається додаткова інформація про який-небудь елемент системи, наприклад час створення, статус розробки або тестування, час закінчення роботи над ним тощо.
Обмеження - це семантичне обмеження, що має вид текстового виразу природною або формальною мовою (OCL - Object Constraint Language), який неможливо представити за допомогою нотації UML.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології на підприємствах» автора Плескач В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи структурного аналізу і проектування ПЗ“ на сторінці 4. Приємного читання.
