Сервіс-орієнтована архітектура

Інформаційні системи і технології на підприємствах

Стандарт UDDI надає механізм виявлення Web-сервісів. UDDI формує бізнес-реєстр (UDDI Business Registry), в якому провайдери Web-послуг можуть реєструвати свої послуги, а розробники - відшуковувати необхідні їм сервіси. Компанії реєструють себе в Business Registry, який є базою даних загального користування. UDDI дає можливість описувати, інтегрувати і публікувати сервіси. UDDI сам є спеціалізованим Web-сервісом, що дає змогу користувачам і застосуванням знаходити необхідні їм сервіси.

Компанії IBM, Microsoft та Ariba створили власні UDDI-реєстри (Web-реєстри), де розробники можуть реєструвати свої Web-сервіси. Інформація в UDDI-реєстрах складається з трьох компонентів:

• o ибілі сторінки" дозволяють підприємствам реєструвати їх назви і послуги, що забезпечує пошук іншими компаніями згідно з довідниками, які містять їх адресу та інші ідентифікатори;

• o "жовті сторінки" включають класифікатори за галузями та специфікують компанії способами: NAICS-кодами стандартів промисловості, що встановлені американським урядом, кодами Організації Об'єднаних Націй - SPSC-кодуванням та кодами географічного положення;

• o "зелені сторінки" містять технічну інформацію про послуги, що пропонуються компаніями, та адреси для пошуку інформації.

UDDI може використовуватися з метою перевірки даних про партнера, пошуку компаній у певній галузі промисловості з конкретним типом обслуговування. UDDI містить елементи таких типів:

• o бізнес об'єкт (Business Entity) - безпосередньо визначає бізнес;

• o бізнес-сервіс (Business Service) - містить інформацію про набір послуг;

• o шаблон зв'язування (Binding Template) - містить інформацію про точки входу послуги;

• o модель технології (TModel) - визначає окрему специфікацію для послуги.

Бізнес об'єкт (Business Entity) описує ПрО, до якої належить конкретний Web-сервіс. Цей елемент може включати опис категорій для індустрії, що полегшує детальний пошук послуг. Бізнес-сервіс (Business Service) - це клас послуг у межах певної галузі промисловості. Кожна галузь належить певному елементу Business Entity. Шаблон зв'язування та модель технології визначають Web-сервіс. TModel містить абстрактний опис, a Binding Template - конкретну специфікацію послуги.

Поняття архітектури, орієнтованої на послуги, сформувалося упродовж розвитку концепції Web-сервісів. Архітектура Web-сервісів є однією з реалізацій COA (є також інші підходи до реалізації COA: Java RMI (від Sun Microsystems), CORBA (від консорціуму OMG), DCOM (від Microsoft), DCE (запропонований асоціацією Open Group) тощо. COA має такі характеристики: розподілена, інтерфейс функціональних модулів такий, що використання модулів не залежить від технології або платформи, у межах якої вони реалізовані; можливий динамічний пошук і підключення потрібних функціональних модулів; архітектура базується на загальноприйнятих галузевих стандартах'.

Сервіс-орієнтована архітектура (COA) - це концепція проектування, розробки й управління функціональних модулів (сервісів), кожний з яких доступний через мережу і здатний виконувати певні дії.

COA створює комунікаційне середовище для модулів, що реалізовують прикладну бізнес-логі ку. Інформація про модулі публікується в такій формі, що їх використання не вимагає знань про використані в них рішення і технології. Від розробника не вимагається знати, як працює програма, необхідно лише розуміти, які вхідні і вихідні дані потрібні, і як викликаються ці програми для виконання.

Сервіс-орієнтовані обчислення (СОО) - обчислювальна парадигма, яка використовує сервіси як фундаментальні елементи для розробки застосувань. СОО базуються на COA і забезпечують виконання операцій управління сервісами. Розробка системи СОО - це процес пошуку, підбору і компонування сервісів, що задовольняють вимоги користувача.

Можливість компонування (composability) Web-сервісів часто розглядають як одну з основних переваг їх використання. Компонування полягає у знаходженні набору елементарних сервісів, необхідних для реалізації функцій, використовуваних у запиті користувача, і визначення порядку їх виконання.

Функціональні можливості Web-сервісів визначаються входом, виходом, попередніми умовами і діями сервісу. їх позначають як ЮРЕ (inputs, outputs, preconditions, and effects). Наприклад, для сервісу купівлі попередня умова - це коректне введення номера кредитної картки, вихід - генерація квитанції, а дія - оплата товарів/послуг; електронний магазин може мати такі входи: назва товару, адреса споживача і номер його кредитної картки з попередньою умовою перевірки справжності цієї кредитної картки.

Виходами можуть бути електронна квитанція та операції з кредитною карткою і відвантаження товару споживачеві. Функціональні атрибути можуть описати показники якості сервісу, такі, наприклад, як час виконання купівлі і час п роп лати.

Більшість послуг, необхідних користувачам, формується вручну з використанням заснованих на WSDL описів елементарних сервісів. Для автоматичного компонування програми мають бути здатними відбирати потрібні Web-сервіси і компонувати їх.

Інформація, що міститься в реєстрі UDDI, недостатня для автоматичного компонування Web-сервісів, тому що не дає змоги інтерпретувати їх семантику. Тому розробляються механізми відображення семантики сервісів та її автоматизованого зіставлення з семантикою запитів користувачів. Можна розв'язати проблеми автоматичного компонування, зв'язавши параметри Web-сервісів з термінами визначеної ПрО і семантичним обґрунтуванням цих понять.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології на підприємствах» автора Плескач В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сервіс-орієнтована архітектура“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

  • Розділ 1. Основні поняття і роль інформаційних систем та технологій в управлінні підприємствами

  • Сутність та поняття інформації і даних

  • Властивості інформації

  • Семантична та прагматична міри інформації

  • Інформаційні ресурси для управління діяльністю підприємства

  • Поняття інформаційного простору

  • Інформаційні технології

  • Використання IT в управлінні соціально-економічними системами

  • Структура інформаційної технології

  • Стратегія розвитку IT на підприємстві

  • Інформаційні системи

  • Проблеми захисту інформації на підприємствах

  • Відкриті системи

  • Середовище відкритих систем

  • Модель МІС

  • Удосконалення управління підприємством у процесі міжнародної економічної інтеграції

  • Зовнішнє і внутрішнє середовища підприємства

  • Розділ 2. Економічна інформація на підприємствах і засоби її формалізованого опису

  • Структури подання економічної інформації

  • Класифікація економічної інформації

  • Методи кодування економічної інформації

  • Штрихове кодування економічної інформації

  • Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації

  • Розділ 3. Cучасні підходи до розроблення -і впровадження інформаційних систем

  • Моделі життєвого циклу ПЗ

  • Інженерія вимог

  • Структурний підхід до розроблення ПЗ

  • Методи структурного аналізу і проектування ПЗ

  • -засоби

  • Класифікація САSЕ -засобів

  • Тестування програм та систем

  • Аналіз якості програмного забезпечення

  • Повторне використання компонентів ІС

  • Процеси життєвого циклу ІС

  • Розділ 4. Засоби створення і забезпечення інформаційних технологій на підприємствах

  • Використання ІТ в управлінні соціально-економічними системами

  • Тенденції розвитку інформаційних технологій

  • Критерії класифікації інформаційних технологій

  • Математичне забезпечення (МЗ)

  • Апаратне забезпечення

  • Технічні засоби обробки інформації

  • Пристрої виводу інформації

  • Програмне забезпечення

  • Автоматизоване робоче місце фахівця, основні функції та компоненти

  • Розподілений доступ до інформаційного середовища

  • Підхід до композиції сервіс-орієнтованих прикладних застосунків

  • Етапи життєвого циклу СОА

  • Internet-, Extranet-, Intranet-технології

  • Розділ 5. Автоматизація управління проектами на підприємствах

  • Сутність та поняття проекту

  • Автоматизована система управління ІТ-проектом

  • Програмний продукт управління проектами Office Project Standard-2007

  • Програмні продукти управління проектами

  • Програма Альт-Інвест 3.0

  • Розділ 6. Еволюція стратегічних моделей управління підприємствами в інформаційних системах

  • MRP-система (планування матеріальних ресурсів)

  • MRP ІІ-система (планування виробничих ресурсів)

  • ERP-система (планування ресурсів підприємства)

  • Застосування системи Microsoft XAL на світових ринках

  • Основні модулі ERP-системи компанії В A AN IV

  • Концепція ERP II

  • СSRР-система (планування ресурсів, синхронізоване зі споживачем)

  • Розділ 7. Інформаційні системи підтримки прийняття рішень та їх використання на підприємствах

  • Організаційно-технологічні основи теорії прийняття рішень

  • Класифікація СППР

  • Архітектура СППР

  • Тенденції розвитку СППР

  • Розділ 8. Інтелектуальні інформаційні системи на підприємствах

  • Квазіалгоритми

  • Організаційні основи експертних систем

  • Класифікація експертних систем

  • Інструментарій створення ЕС

  • Інтелектуальні системи аналізу і звітності на підприємствах. Приклади використання інтелектуальних ВІ-платформ

  • Структура Cognos & ВІ

  • ВІ Server

  • ВІ Publisher

  • ВІ Delivers

  • ВІ Office Plug-In

  • ВІ Disconnected Analytics

  • Використання можливостей баз даних

  • Архітектура MicroStrategy

  • -системи

  • -запити

  • Інтелектуальні технології Data Mining і Text Mining

  • Задача класифікації і регресії

  • Моделі Data Mining

  • Статистичні методи Data Mining

  • Інтелектуальні технології Text Mining

  • Агентно орієнтовані системи на підприємствах

  • Віртуальні організації

  • Типи віртуальних підприємств

  • Онтологічний підхід до використання знань на підприємствах. Організаційні онтології

  • Висновки

  • Розділ 9. Web-технології на підприємствах

  • Засоби створення Web-сайтів

  • Інші Web-технології

  • Сайт як засіб підтримки і розвитку підприємства

  • Web-сервіси як технологічний базис інтеграції підприємств

  • Сервіс-орієнтована архітектура
  • Розділ 10. Інформаційні системи управління корпораціями

  • Єдиний інформаційний простір

  • Класифікація КІС

  • Корпоративна інформаційна система SAP R/3

  • Бізнес-інжиніринг в SAP R/3

  • Бюджетування та його реалізація в корпоративних інформаційних системах

  • ВИСНОВКИ

  • ГЛОСАРІЙ