Інформаційне забезпечення менеджменту

6.1. МЕТОДИ Й ВИДИ ФОРМ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУВідомо, що дані, які використовуються в системі об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, формуються передусім на основі документальних повідомлень. Під документальним повідомленням розуміють такі інформаційні сукупності, які в своєму первинному стані були зафіксовані в документі (наприклад, бухгалтерському, плановому, нормативному тощо), який має юридичний статус або дані, які документально підтверджені іншим установленим порядком, наприклад, при автоматизованому збиранні даних. Тому такі дані є офіційні, вірогідні й єдині, бо відображають положення чи стан, процес або завдання на (за) зазначений період часу чи дату тощо. Такі документальні повідомлення утворюють бази даних. Таку базу даних заведено умовно (не виділяючи кожен масив) називати базою даних загального призначення BADON.Проте для всебічного інформування менеджерів такої бази даних інколи явно недостатньо. Тому поряд із зазначеною базою доцільно в ряді випадків створювати спеціальні бази даних або спеціальні масиви з недокументованими повідомленнями. Під недокументованими повідомленнями розуміють такі інформаційні сукупності, які в своєму первинному стані не оформляються або ще не оформлені документами з юридичним статусом. Ця інформація, як правило, віддзеркалює стан об’єкта або процесу, який у ньому відбувається, на кожну дану мить, але ще не оформлена документом. Вона, при необхідності (за запитанням) передається на екран ПЕОМ менеджера справді в реальному часі. Сюди також належать і поради консультантів або експертів з тієї чи тієї проблеми (прогнози щодо виконання плану виробництва чи збуту виробів тощо). Таку тимчасову базу заведено умовно називати базою даних недокументованої інформації BADANІ.Недокументовані повідомлення формуються при системі об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, звичайно в процесі запитань і одержання відповідей на них. Структура таких повідомлень залежить від запитання менеджера. Коли на такі запитання надходять відповіді у вигляді економічних повідомлень, то вони видаються на екран ПЕОМ, як правило, за типовими формами, які є в бібліотеці описаних форм вихідних документів BІBFORV. При розробці системи об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту важливе значення надається методам і видам форм, а також технологіям інформування менеджерів і фахівців різних рівнів об’єктивно необхідною інформацією. Значення цих процесів зрозуміле, бо хоч би якою вірогідною і всеохоплюючою (тобто такою, що характеризує всі процеси та явища на об’єкті управління) була інформація і хоч як би вона оперативно знімалась і записувалась у пам’ять ПЕОМ, ця інформація не даватиме користі, якщо не будуть зроблені і впроваджені надійні оперативні методи забезпечення менеджерів і фахівців цією інформацією. Важливою умовою зазначеного забезпечення є створення регламентуючої інформації, про яку йшлося раніше. Проте цього мало. Треба ще мати на увазі мережі чи канали зв’язку, які б об’єднували окремі ПЕОМ у комплекси. Крім того, неабияке значення мають і методи, за допомогою яких відбувалося б усебічне забезпечення менеджерів і фахівців різних рівнів об’єктив¬но необхідною інформацією.Складовою регламентуючої інформації, як було зазначено раніше, є інформація, що характеризує строки надання інформації користувачам. З цими строками тісно пов’язані й методи інформування, тобто — на яких носіях доставлятиметься необхідна інформація менеджерам і фахівцям різних рівнів.Розглянемо ці методи.Надходження об’єктивної інформації менеджерам і фахівцям різних рівнів може виконуватися за допомогою трьох основних методів:• з виводом вихідної інформації на екран ПЕОМ користувача;• з виводом вихідної інформації на паперовий носій у вигляді документограми;• з виводом вихідної інформації на магнітний (дискету) чи інший носій.Вихідна інформація надається на екран ПЕОМ користувача переважно значно частіше, ніж на інші носії. Виняток стосується тих випадків, коли таку інформацію необхідно оформлювати на папері як документограму, яку потрібно зберігати певний час тощо; або коли таку інформацію потрібно передавати до вищої за підпорядкуванням установи, наприклад, як звітність абощо, то її фіксують на магнітному носії — дискеті.Надання користувачеві вихідної (результатної) інформації на екран його ПЕОМ має переваги перед іншими методами тому, що:• передача значної інформації здійснюється при автоматичному режимі від однієї ПЕОМ-передавача до іншої ПЕОМ-приймача;• така передача здійснюється оперативно чи в ритмі виробництва, тобто зараз же, як тільки сформувалася вихідна інформація на ПЕОМ-передавача;• одержана таким методом вихідна інформація користувачем придатна для негайного використання без додаткових витрат і часу.Ось чому цей метод і є основним із забезпечення користувача об’єктивно необхідною вихідною інформацією.Відомо, що економічна інформація, яка використовується здебільшого при виробленні та прийнятті управлінських рішень — це інформація переважно цифрова, угрупована за різними ознаками. Тому фактичні та інші дані, які надходять менеджерам і фахівцям на екран ПЕОМ або у вигляді документограми, згідно з регламентуючою інформацією, розміщуються у наперед розроблених та узгоджених з кожним користувачем таких видах типових форм. Одні форми відомостей містять повний (форма з повною структурою), інші — неповний, у вигляді відхилень (форма з короткою структурою) набір інформації. Довідкова інформація надходить користувачам у довільній формі, до якої входять усі необхідні показники.Кожна форма має свій номер і «шапку», яка містить таку інформацію: кому вона призначена (наприклад, код ПЕОМ — 001, директорові такої-то установи Степанові Степановичу Степаненкові); назва відомостей та об’єкта інформації; код і назва структурного підрозділу чи установи в цілому; дата й час або період, за який надається інформація. У тому разі, коли відомості мають накопичувальний характер (наприклад, за зміну, тиждень, з по¬чатку місяця тощо), а дані видаються в їх порівнянні, ознака «період» може заноситися як відповідна графа форми.До форми з повною структурою, наприклад, відомості про виконання плану випуску готових виробів збиральним цехом за таке-то число, включаються графи: елементи об’єкта інформації — код і назва виробу, одиниця вимірювання (графа 1); показники випуску планової (графа 2) і фактичної (графа 3) продукції; відхилення: натуральний показник (кількість — графа 4), відносний показник (%, графа 5); показники браку: вид браку (графа 6), кількість (графа 7), причина (графа 8), винуватець (графа 9) браку. До зазначеної відомості включаються, як правило, всі елементи (позиції, номенклатури тощо) об’єкта управління, в яких є назви, нормативно-планові та фактичні показники, незалежно від того є за цими позиціями відхилення чи немає. Як бачимо, у формі є елементи аналізу виконання планових показників, а також показники, що характеризують причини й винуватців цього невиконання. Такий набір показників значно полегшить прийняття відповідного рішення. Проте, як було зазначено раніше, в цій формі є ряд показників, які не несуть ко-рисної інформації (показники випуску — графи 2 і 3), оскільки похідна від них інформація (показники відхилення — графа 4 і графа 5) корисніша і має елементи аналізу. Тому в більшості випадків такі відомості передаються менеджерові у формі з короткою структурою: в ній відсутні графи 2 і 3. Крім того, до цієї форми не включаються такі елементи об’єкта інформації, в яких відсутні показники відхилень (графи 4 і 5). Це значно скорочує перелік об’єктів і зменшує обсяг показників, що аналізуються.Довідкова відомість передається на екран ПЕОМ користувача в довільній формі. Вона використовується в тих випадках, коли менеджерові чи фахівцеві передаються довідкові дані, які від-дзеркалюють фактично проведені операції, стан того чи того об’єкта, наявність документа тощо. Це стосується і так званої ділової інформації, до якої належать службові документи, пов’язані з діловодством, законодавчими, нормативними та іншими актами, ринковими відносинами, що характеризують зовнішні обставини тощо.Тож розглянуті методи й види форм об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту повністю задовольняють вимоги менеджерів і фахівців під час виконання ними своїх функціональних обов’язків і здійсненні посадових прав. Зазначена система значно поліпшить рівень управління і підвищить якість прийнятих управлінських рішень.6.2. ТЕХНОЛОГІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУЯк уже зазначалося, регламентуюча інформація, зафіксована в спеціальнім масиві REGLAMI, є своєрідним механізмом — диспетчером при виборі і надсиланні об’єктивно необхідної інформації менеджерам і фахівцям різних рівнів. Тобто за допомогою регламентуючої інформації здійснюється всебічне оперативне інформування користувачів необхідною інформацією. Тому ство¬рення (відповідно до цього) раціональної технології, при якій необхідна інформація доставлялася б користувачам у ритмі виробництва, має велике значення.Технологія, що застосовується при інформуванні менеджерів і фахівців різних рівнів у ритмі виробництва, включає три режи-ми:• автоматичний;• автоматизований;• консультацій.При цьому мається на увазі, що оперативне збирання первинної інформації на місцях її масового виникнення здійснюється за допомогою ПЕОМ, що використовуються як АРМ користувачів і які об’єднані локальною мережею з центральною ЕОМ.Розглянемо коротко суть цих режимів інформування менеджерів і фахівців різних рівнів.Автоматичний режим інформування. При цьому режимі об’єктивна інформація автоматично надходить на екран ПЕОМ того чи того менеджера згідно з ознакою критерії втручання. Тому цей режим технології базується на таких передумовах. У спеціальному масиві регламентуючої інформації REGLAMI, який виконує роль диспетчера, тобто направляє користувачам вихідні форми з результатною інформацією, є показник критерії втручання. Цей показник виражає в % відношенні величину можливого відхилення фактичних показників від планових, договірних, нормативних тощо і встановлюється за тим чи іншим об’єктом інформації для кожного менеджера з урахуванням його рангу і міри відповідальності. В залежності від величини можливого відхилення він і визначає вихід на той код ПЕОМ, що закріплена за тим чи іншим користувачем і який несе відповідальність у рамках зазначеної величини відхилень.Процес інформування відбувається так. Як тільки величина (%) дійсного відхилення по даному об’єкту інформації збігається з величиною можливого відхилення (ознака критерії втручання), що є компетенцією того чи того менеджера, то вихідні дані з результатною інформацією цього об’єкта передаються на екран ПЕОМ менеджера того рівня, до повноважень якого входить вироблення і прийняття управлінських рішень у рамках цих відхилень.Розглянемо процес автоматичного інформування на прикладі оперативного контролю за ходом виробництва при виконанні планових завдань зі складання готових виробів.У процесі виробництва оператор (майстер, бригадир та ін.) задає на ПЕОМ необхідний об’єкт інформації, після чого на екрані з’являється взята з бібліотеки описаних форм документів BIBFORV вихідна форма за повною (саме за повною) структурою, номер якої (можливо, з короткою структурою) зазначено в графі номер форми масиву REGLAMI. В даному випадку вихідна форма має назву «Відомість про виконання плану випуску готових виробів збиральним цехом за таке-то число» (див. п. 6.1). В цій формі по кожному рядку (коду чи назві готового виробу, графа 1) визначається величина дійсного відхилення (%, графа 5) фактичного показника (графа 3) від планового (графа 2). Ця величина потім порівнюється з величинами можливого відхилення, зазначеними в графі даного об’єкта інформації масиву REGLAMI. Коли величини дійсного і можливого відхилення збігаються, це є ознакою того, що вихідна форма з результатною інформацією буде надіслана на екран ПЕОМ менеджера того рангу, якому повноваження дозволяють приймати управлінське рішення в даному випадку за даним об’єктом інформації. У тому разі, коли користувачеві потрібно видати на екран його ПЕОМ вихідну форму не з повною, а з короткою структурою, здійснюється процедура переформування («редагування») першої форми на другу: рядки, в яких відсутні відхилення (графи 4 і 5), із форми з повною структурою виключаються (ця інформація користувачеві просто не потрібна — вона не буде використовуватися при виробленні та прийнятті рішень); виключаються також графи з плановими (графа 2) і фактичними (графа 3) показниками. В результаті програмного редагування вихідної форми з повною структурою, форма з короткою структурою стає справді короткою за обсягами інформації (менше рядків і граф) і зручною для використання.Автоматизований режим інформування. Цей режим технології базується на таких передумовах. У спеціальному масиві регламентуючої інформації REGLAMI замість ознаки критерії втручання використовується ознака в який строк, що характеризує графік інформування того чи того менеджера чи фахівця з того чи іншого об’єкта інформації.У згаданому графіку, який узгоджується з кожним менеджером по кожному об’єкту інформації, зазначаються інтервали часу чи конкретні години, в які відповідна інформація передаватиметься на екран ПЕОМ конкретного користувача. Про такий графік необхідно, як правило, нагадувати (через ПЕОМ) менеджерам і фахівцям для того, щоб вони у зазначені години були на своїх робочих місцях, тобто біля екранів ПЕОМ. На практиці, в умовах ручного збирання й обробки інформації, таким самим способом установлювалися години диспетчерських нарад або так званих «п’ятихвилинок». Коли буде прийнятий порядок автоматизованого надходження інформації менеджерам і фахівцям за графіком, то про це робиться відповідна позначка в графі «в який строк» таблиці регламентуючої інформації навпроти тих керівників і в зоні тих об’єктів інформації, яких це стосується.Відповідно до зазначених строків і відбувається автоматизоване інформування менеджерів або фахівців по тому чи іншому об’єкту про що нагадує ПЕОМ даного користувача.Суть автоматизованого інформування полягає в тому, що оператор щодня формує меню-підказку, в якій зазначається код ПЕОМ (кому), дата і час (коли), об’єкт інформації (про що), а інколи й ідентифікатори масивів, у яких містяться необхідні для інформування дані. В зазначений час установленим порядком формується вихідна форма з результатною інформацією, яка і надсилається користувачеві на екран його ПЕОМ або на інший носій — це зазначено в графі вид носія — спеціального масиву REGLAMI.Режим консультацій пов’язаний з діалоговим режимом і залежить від ряду факторів, у тому числі і від дій користувача.Менеджерам у разі необхідності може надаватись інформація в режимі консультацій — на екран ПЕОМ у діалоговому режимі, тобто за запитанням користувача, і в змішаному режимі, тобто коли послідовно використовуються зазначені вище режими. Необхідність отримання відповідної інформації цим режимом постає тоді, коли менеджер має приймати рішення, для якого бракує одержаної за графіком (або іншим способом) інформації. Це не лише інформація, що характеризує стан того чи того ресурсу чи процеси, які відбуваються на об’єкті управління (база даних загального призначення BADON), а й інформація — міркування експертів з даного питання (база даних недокументованої інформації BADANІ), а також пошук подібної ситуації і варіанта прийнятого раніше подібного рішення, які містяться в спеціальній базі конкретних ситуацій BADASІ. Іншими словами, в менеджера у ряді випадків виникає проблема, яку треба негайно вирішити — прийняти відповідне управлінське рішення, але він не знає яке. Необхідна «підказка». В цьому разі менеджер звертається (режим діалогу) за додатковою інформацією до центральної ПЕОМ, а потім, коли необхідно, й до консультантів на їхні ПЕОМ. Коли рішення так і не вдалося прийняти, він звертається до центральної бази, що має набори різних конкретних ситуацій з готовими варіантами прийнятих рішень BADASI. Задані за допомогою спеціального меню відповідні ключові слова виведуть на екран ПЕОМ необхідну «підказку».Ці конкретні управлінські ситуації збираються і записуються в пам’ять ПЕОМ при обміні досвідом керівників, зі спеціальної літератури тощо. Ознайомлення менеджера зі схожими (що виникли на даному об’єкті) ситуаціями та прийнятими по них рішеннями буде саме тією «підказкою», яка допоможе подолати «свою» проблему.Технологія обробки інформації для вироблення і прийняття управлінських рішень у різних варіантах відбувається за такою послідовністю.Перший блок спочатку викликає на екран з бібліотеки описаних форм документів BIBFORV необхідну (її номер є в масиві REGLAMI в графі номер форми) вихідну форму.Другий блок вибирає з бази необхідні інформаційні масиви, що відносяться до даного об’єкта інформації, з відповідними плановими (нормативними тощо) і фактичними показниками, а потім за кожною позицією елемента об’єкта інформації зрівнює їх і визначає величину відхилень у натуральних, а тоді й у відносних величинах.Третій блок обирає з одержаних раніше (другий блок) результатів лише ті записи (рядки), в яких є відхилення. Ці відхилення (у відносних величинах), з урахуванням коду об’єкта інформації, зрівнюються з відповідними величинами — критеріями втручан-ня, які є в масиві-диспетчері регламентуючої інформації REGLAMІ. У процесі виконання цієї процедури визначається код ПЕОМ (а за необхідності, ще й структурний підрозділ, посада та ім’я керівника), номер відповідної форми вихідного документа та інші дані.Четвертий блок формує на екрані ПЕОМ вихідну форму, одержану з масиву бібліотеки описаних форм вихідних документів BІBFORV, і заповнює її даними про відхилення, водночас і (при наявності довідкового масиву OBUPR) розшифровуючи назви об’єктів управління.Коли одержане в такий спосіб вихідне повідомлення на екрані ПЕОМ задовольняє менеджера (п’ятий блок), то він його аналізує, а потім приймає відповідне управлінське рішення з даної проблеми й передає його на виконання (шостий блок).У разі, коли менеджер не зміг прийняти відповідного рішення (не повні чи застарілі дані, з цієї проблеми треба знати думки консультантів або експертів тощо), він робить запит (сьомий блок) на одержання додаткових повідомлень через звернення до консультантів або експертів.Нові вихідні повідомлення формуються на екрані ПЕОМ менеджера. На їх основі виконуються (восьмий і дев’ятий блоки) такі самі операції, що й п’ятим, і шостим блоками.Коли ж і в цьому разі менеджер не в змозі прийняти необхідне рішення, він звертається за «підказкою» (десятий блок) до специфічної бази даних з набором різних конкретних ситуацій BADASІ, використовуючи відповідні меню і ключове слово. Одинадцятий блок обирає в даній базі відповідну чи подібну ситуацію, а потім інформацію про неї з відповідним рішенням виводить на екран ПЕОМ.Коли «спрацювала підказка», тобто вихідні повідомлення задовольнили керівника (дванадцятий блок), то він приймає управлінське рішення з проблеми, яка виникла, і передає його на виконання. Коли ж і в цьому разі керівник не зміг прийняти рішення, то він знову звертається до консультантів або експертів (див. сьомий блок).Режим консультацій дозволяє здійснювати діалог користувача з ПЕОМ (сервер), яка формує інформацію про зовнішнє середовище, або використовувати змішаний метод інформування. Суть його в тому, що менеджер використовує всі три режими — автоматичний (за ознакою критерії втручання), автоматизований (за ознакою в який строк) та ще режим консультацій.Зауважимо, що інформування менеджерів і фахівців того чи іншого рівня має свої специфічні особливості (в інформаційному плані), оскільки процес прийняття рішень на кожному рівні ієрархії управління пов’язаний з різними факторами:• необхідністю аналізу інформації, яка має бути узагальненою і згрупованою за різними ступенями деталізації, по різних об’єктах інформації, за різні періоди часу тощо;• збиранням інформації з різною оперативністю і повнотою, з різних структурних ланок чи по об’єкту управління в цілому тощо, а також обробкою і поданням її за різними вихідними формами, алгоритмами розв’язування, режимами й т. ін.Для менеджера найвищого рівня характерна інформація в узагальненому вигляді, як правило, в масштабі всього об’єкта управління в цілому і без надмірної деталізації, за той чи інший плановий період, а в ряді випадків і така, що прогнозує хід вироб¬ничо-господарської діяльності. Тим часом для менеджерів середнього (й особливо низового) рівня необхідна інша (за структурою, узагальненням, періодами часу, формами подання тощо) інформація, яка формуватиметься за іншими методами.Тож технологія об’єктивного інформаційного забезпечення менеджерів, яка розглянута вище, дає змогу своєчасно й повною мірою забезпечити менеджерів і фахівців різних рівнів об’є-ктивно необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень. При цьому процес забезпечення користувачів такою інформацією, коли спрацьовує механізм інформування, відбувається в ритмі виробництва.Запитання для самоперевірки до розділу 61. Назвати джерела та характерні особливості формування бази даних загального призначення.2. Назвати джерела та характерні особливості формування бази даних недокументованої інформації.3. Дати характеристику основних методів інформування менеджерів і фахівців різних рівнів.4. Які можливості відкриває безпаперова інформаційна технологія в інформуванні менеджерів?5. Назвати види форм вихідної інформації, що використовуються при інформуванні менеджерів і дати їм характеристику.6. Назвати режими інформування менеджерів і дати їм характеристику.7. Назвати складові технології машинної обробки інформації при виробленні та прийнятті управлінських рішень.8. Назвати особливості формування даних для інформування менеджерів і фахівців різних рівнів.

ЧАСТИНА ІІОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ НА ОБ’ЄКТАХ УПРАВЛІННЯ РІЗНИХ СФЕР ДІЯЛЬНОСТІ

Розділ 7 Організація системи інформаційного забезпечення менеджменту персоналу промислового підприємства

Розділ 8 Організація системи інформаційного забезпечення менеджменту персоналу в організаціях і установах

Розділ 9 Ефективність інформаційних систем і мереж та перспективи їхнього розвитку

Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА7.1. ПЕРЕДУМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУСистема об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, яка формується на підприємстві, здійснює за допомогою механізму об’єктивного інформування інформаційне обслуговування всіх керівників і фахівців різних рівнів. У цьому ж розділі розглядається інформаційне обслуговування — інформування — лише окремої категорії керівників і фахівців — менеджерів персоналу. З цих позицій і сформовані бази даних (масиви з нормативно-плановими і фактичними даними, а також спеціальні масиви), які всебічно характеризують в основному персонал підприємства (вони є частиною всього інформаційного забезпечення системи), а також вихідні форми, що віддзеркалюють дані про персонал і складаються лише для менеджерів персоналу.Проте розглянемо спершу деякі окремі передумови організації і функціонування всієї системи об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту в цілому, а потім і передумови, які відносяться до власне об’єктивного інформування менеджерів персоналу.Основною передумовою при організації системи об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту на промислових підприємствах і у виробничих об’єднаннях є функціонування системи автоматизованого збирання, обробки та зберігання інформації, яка є, в свою чергу, складовою автоматизованої системи управління (АСУ). АСУ визначається як система «людина — машина», яка забезпечує ефективне функціонування об’єкта уп¬равління, в якому збирання та обробка інформації, необхідної для виконання персоналом функцій управління, здійснюється з використанням засобів обчислювальної та інформаційної техніки.Розвиток автоматизованих систем характеризується розширенням взаємозв’язків окремих систем і підсистем, що об’єд¬нують управління технологічними процесами, оперативне управління, оперативне й поточне планування, адміністративно-госпо¬дарську діяльність, проектування і випробування виробів тощо, і має тенденцію до об’єднання їх у загальну багаторівневу систему інтегрованого управління об’єктом у цілому. Такі багаторівневі ієрархічні автоматизовані системи, які мають складні структури і створюються на великих підприємствах, в об’єднаннях, міністерствах або відомствах, областях, регіонах тощо, мають забезпечити погоджене і взаємозв’язане управління всіма видами діяльності. Наприклад, на промисловому підприємстві це — управління основними виробничими і конструкторсько-технологічними процесами, допоміжними і непромисловими господарствами тощо.Виробничим об’єднанням, промисловим підприємствам, які є ієрархічними структурами, притаманне застосування багаторівневих інтегрованих АСУ. При цьому треба мати на увазі, що ієрархічні структури (tall structure) — це такі структури, що характеризуються багаторівневим управлінням і незначними обсягами управління на кожному рівні. Залежно від особливостей виробництва, мети створення системи і складу функцій, що автоматизуються, багаторівнева інтегрована автоматизована система управління (ІАСУ), наприклад, виробничого об’єднання, може включати до свого складу такі автоматизовані системи (АС), які є її складовими. До АС з виробничим характером діяльності можна віднести автоматизовану систему управління підприємством (АСУП), автоматизовану систему управління технологічними про¬цесами (АСУ ТП), систему автоматизованого проектування конструкторського і технологічного призначення (САПР), систему автоматизованого управління гнучкими виробничими системами (АСУ ГВС), автоматизовану систему управління технічною підготовкою виробництва (АСУ ТПВ), автоматизовану систему управління науковими дослідженнями (АСНД) тощо. До АС з функціональним характером діяльності можна віднести систему об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, інформаційно-пошукову систему.Зазначені системи бувають як взаємопов’язаними і взаємозалежними, так і відносно самостійними. Перший випадок можливий тоді, коли вихідна (фактична) інформація АСУ ТП, САПР, АСУ ГВС, АСУ ТПВ використовується в АСУП як вхідна, наприклад, для складання зведеної звітності, а вихідна (наприклад, планова) інформація АСУП використовується в цих системах як вхідна.А відносна самостійність АС виявляється звичайно в перший період їх функціонування, коли вони розв’язують лише окремі, локальні задачі. При цьому відзначимо, що АС різних рівнів і оз-нак, у свою чергу, можуть поділятися на системи нижчого рівня — підсистеми. Ці підсистеми вирізняються за певними ознаками і відповідають конкретним цілям і завданням управління.Такою підсистемою є і система об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, яка входить як складова частина в систему автоматизованого збирання та обробки інформації на промисловому підприємстві, і в якій використовуються ком-плекси АРМ для збирання інформації в ритмі виробництва при безпаперовій інформаційній технології (див. п. 3.1). Однак для того, щоб функціонувала система об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, необхідна дія механізму, за допомогою якого, як уже зазначалося, здійснювалося б оперативне забезпечення (інформування) менеджерів об’єктивно необхідною інформацією. Таким механізмом або диспетчером є регламентуюча інформація. Крім того, важливою є й організація теоретичної та практичної підготовки кадрів для праці в нових умовах.Формування таблиці регламентуючої інформації — важливий етап в організації об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, тобто користувачів-менеджерів персоналу промислового підприємства, він трудомісткий і відповідальний. Загальний порядок її формування в теоретичному аспекті розглянуто у п. 5.2. На промисловому підприємстві він відбувається таким чином, що визначаються спочатку ієрархія, тобто рівні всіх керівників і фахівців (кому надавати інформацію), а потім усі об’єкти інформації (про що або про який об’єкт користувачеві надавати інформацію). Щодо кожного об’єкта інформації і для кожного менеджера персоналу визначаються критерії втручання, номер форми (в якому вигляді), вид носія (на чому) і в який строк видавати інформацію менеджерам персоналу різних рівнів. Особливістю використання складеної загальної таблиці регламентуючої інформації є те, що з неї виділяються (для компактного використання) спеціальна її частина, яка, з одного боку, містить лише тих менеджерів, функції яких пов’язані з персоналом, з іншого — виділяються також і об’єкти інформації, теж пов’язані з персоналом.Перелік основних груп об’єктів інформації для менеджерів персоналу є такий: • формування змінних графіків виходів на роботу; • використання робочого часу працівниками; • порушення трудової дисципліни працівниками; • планова чисельність персоналу;• штатна чисельність та її укомплектованість; • наявність і рух працівників;• якісний склад керівного персоналу; • навчання працівників у закладах освіти; • підвищення кваліфікації працівників; • відпустки працівникам;• установлені законодавством пільги працівникам;• відношення працівників до військової служби; • соціально-побутові умови працівників; • норми виробітку, які застосовуються на виробництві та їх виконання працівниками; • виконання норм виробітку робітниками;• заробітна плата працівників; • тарифні ставки робітників;• виконавча дисципліна менеджерів;• інше.Крім зазначених можуть бути й інші групи об’єктів інформації, пов’язані з менеджерами персоналу.Відомо, що основні функції менеджерів персоналу пов’язані з працівниками підприємства. Але чималий обсяг робіт менеджери виконують і тоді, коли працюють з різними службовими документами, листами-запитаннями (скаргами), а також коли виконують окремі доручення старших керівників. Особливістю цієї роботи, крім основного предметного розгляду є термін виконання цих документів. Тому в цих випадках діє такий механізм інформування, який значно відрізняється від регламентуючої інформації. Докладніше про це — в розділі 8.Дані таблиці регламентуючої інформації використовуються для створення спеціального масиву — диспетчера регламентуючої інформації REGLAMІ, а також для двох спеціальних довідкових масивів: RUKOV, що характеризує посади та особи керівників і фахівців, та OBINF, що характеризує об’єкти інформації. Крім того, використовуються спеціальні масиви — масив бібліотеки описаних форм вихідних документів BІBFORV, що характеризує всі типові й інші форми вихідних документів з результатною інформацією, яка надається користувачам, і масив описаних текстів-заготовок BIBTEX. У бібліотеці форми розміщуються за відповідними групами документів і номерами форм. Нумерація форм здійснюється за визначеною методикою.Зазначимо, що для системи об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту не створюється «своє» інформаційне забезпечення, яке характеризує внутрішній стан об’єкта управління в цілому і його частин. У цій системі лише використовується те інформаційне забезпечення, що функціонує при системі автоматизованого збирання й обробки інформації, і яке характеризує предметні області, пов’язані з персоналом. При цьому масова фактична інформація збирається в місцях її виникнення в ритмі виробництва, а також фіксується в пам’яті ПЕОМ у такому самому ритмі.Завдяки масивам фактичної і нормативно-планової, регламентуючої і довідкової інформації, а також бібліотеці описаних форм вихідних документів є можливість автоматичного (програмного) «перетворення» введеного в ПЕОМ мінімуму фактичної інформації в максимум об’єктивної вихідної інформації, яка також програмно надсилається на екран ПЕОМ (або на інший носій) відповідного користувача, посадові права, функціональні обов’язки та міра відповідальності якого формалізовані в регламентуючій інформації.Установлено, що керівник високого рівня, наприклад, директор підприємства, коли виробляє і приймає управлінське рішення з того чи іншого питання, використовує, з одного боку, інформацію, яка йому надійшла на екран ПЕОМ (відповідно до регламентуючої інформації) з даного питання, з іншого — при необхідності — думки економічних, технічних, юридичних спеціалістів (консультантів) або експертів. А система об’єктивного інформування дає змогу виявляти думки консультантів або експертів для використання їх у зазначених випадках. Тут слід сказати, що грамотна і конче необхідна порада, а також втілення її в життя за рішенням керівника — не одне й те саме. У теорії управління є теза, яка засвідчує, що порада консультанта чи експерта — це не більше як порада, що висвітлює лише один із аспектів проблеми. Лише сам керівник ознайомлений з певною проблемою в цілому, з усіма її спеціальними аспектами. Сумлінне виконання керівником своїх обов’язків може в якомусь конкретному випадку виразитися саме в тому, що він візьме до відома подані поради, а зробить після розгляду питання якраз навпаки.Важливою передумовою організації зазначеної системи є також технологічна, теоретична і практична підготовка цих людей для праці в умовах дії системи. Навчання щойно згаданих осіб пов’язане з психологічною підготовкою, оскільки вони діятимуть у незвичайних для них умовах (з використанням ПЕОМ), в інших ритмах і режимах, з іншими (без застосування ручних операцій зі збирання та обробки інформації) посадовими правами, функціональними обов’язками і мірою відповідальності, за нових методів управління (з використанням методу управління за відхиленнями) тощо.Зауважимо, що при всеосяжному й об’єктивному інформуванні важливо не перевантажувати менеджерів і фахівців інформаційними потоками. Надійним засобом від перевантажень, як уже зазначалося, є використання методу управління за відхиленнями. У цих випадках інформація надходитиме лише про відхилення (переважно у вигляді натуральних і відносних показників) від заданих параметрів і лише про ті дані об’єктів інформації, в яких є відхилення. Ці відхилення можуть супроводжуватися певними специфічними ознаками — причини й винуватці відхилень тощо. Ця інформація, що характеризує елементи порівняльного аналізу, буде використана для вироблення і прийняття того чи того управлінського рішення.У разі використання методу управління за відхиленнями значно зменшуються обсяги інформації, що надходить тому чи іншому менеджерові, а також скорочується термін вироблення та прийняття управлінського рішення. Користь очевидна. Тому зведення для інформування менеджерів різних рівнів (при розгляді поданих далі прикладів) формуватимуться, крім інших, також і за тими об’єктами інформації, в яких сформовані відхилення, і видаватимуться на екран ПЕОМ дані здебільшого лише про відхилення, тобто за вихідною формою з короткою структурою.З погляду змісту та методів формування вихідної інформації, використовуваної для інформування, корпус менеджерів і фахівців виробництва на підприємстві можна поділити на три основні рівні:• низова ланка — це бригадири комплексних бригад, майстри та фахівці дільниць, інші менеджери цього рівня;• середня ланка — це менеджери й фахівці цехового рівня;• найвища ланка — це менеджери заводського рівня.Безпосередні менеджери виробничих процесів (менеджери низового рівня) звичайно користуються інформацією з перших джерел (наприклад, при прийманні виконаних робіт або виробничих операцій), оскільки вони особисто формують цю фактичну інформацію на ПЕОМ (наприклад, АРМ майстра виробничої дільниці). Але і їм у ряді випадків потрібна для аналізу узагальнена (за різними напрямками) за певний період часу (наприклад, за зміну, тиждень, місяць) інформація на рівні їхньої виробничої дільниці. Тому система об’єктивного інформування оперативно забезпечує згаданих менеджерів необхідною вірогідною інформацією як в узагальненому, так і в аналітичному вигляді. Крім того, нерідко саме ці менеджери особисто формують на своїх ПЕОМ необхідну інформацію, яка характеризує, наприклад, ступінь забезпеченості даної дільниці необхідними початковими елементами виробництва, час запуску деталей або складальних з’єднань у виробництво й т. ін. Зрозуміло, що вихідні форми документів у цих випадках будуть іншими порівняно зі звичайним інформуванням.Сферою діяльності менеджерів середнього рівня є вся виробничо-господарська та інша діяльність цехів, за яку вони відповідають. Для вироблення і прийняття рішень цим менеджерам звичайно необхідна насамперед узагальнена інформація по заз¬наченому об’єкту як у почасовому, так і в пооб’єктному аспектах. Проте часом ці менеджери використовують і первинну інформацію (без попередньої комплексної обробки), особливо коли відбуваються значні збої у виробничих процесах. Ці менеджери також оперативно забезпечуються об’єктивною вірогідною інформацією відповідно до їхніх посадових прав, функціональних обо¬в’язків та міри відповідальності.Менеджерам виробництва найвищого рівня необхідна інформація як у почасовому, так і в пооб’єктному аспектах про стан ресурсів і рівень забезпечення ними підприємства в цілому, про хід виробничо-господарських процесів і операцій, які відбуваються як в окремих структурних підрозділах, так і в цілому на підприємстві. Особливо їм важливо знати про загальний стан виробництва на кожний даний момент, про стосунки, що склалися між цехами, а також кон’юнктуру ринку й т. ін. Система об’єк¬тивного інформування оперативно забезпечує необхідною інформацією менеджерів і цього рівня.Зауважимо, що основним джерелом для інформування менеджерів і фахівців усіх рівнів є стан ресурсів на об’єкті управління, виробничо-господарська та інша діяльність і її первинна інформація, яка в процесі обробки узагальнюється за різними напрямками й аспектами, формується у вихідні форми, а потім передається користувачам на екрани їхніх ПЕОМ.Інформування згаданих менеджерів і фахівців виробництва відбувається за такими основними ресурсозабезпечуючими напрямками:• управління запуском і випуском деталей, складальних з’єднань і готових виробів, відвантаженням і реалізацією цієї продукції;• управління завантаженням і використанням виробничого устаткування;• управління забезпеченням і використанням матеріальних ресурсів;• управління забезпеченням і використанням трудових ресурсів;• управління забезпеченням і використанням фінансових ресурсів;• управління загальновиробничою і загальногосподарською діль-ністю підприємства.Крім того, менеджери й фахівці (переважно найвищого рівня) забезпечуються від служби маркетингу зовнішньою та діловою інформацією, яка характеризує, з одного боку, «зовнішній» стан ринкових відносин, включаючи кон’юнктуру ринку, законодавчі та інші нормативні акти, стан постачальників і покупців тощо, з іншого — виконавчу дисципліну працівників з обробки службових документів, які причетні до діловодства, і т. ін. Розглянемо основні методи формування інформаційних масивів і вихідної інформації, яка використовується для об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту персоналу різних рівнів за напрямком «управління забезпеченням і використанням трудових ресурсів».7.2. ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИОсновою інформаційного забезпечення менеджменту персоналу є інформаційна база, яка характеризує трудові ресурси даного об’єкта управління. Ця інформаційна база є складовою частиною загальної інформаційної бази, яка створюється при функціонуванні системи автоматизованого збирання й обробки інформації на об’єкті управління. Причому ця система діє на принципах безпаперової інформаційної технології.Особливість даних, що збираються одноразово в ритмі виробництва і становлять єдине ціле інформаційної бази (баз), полягає в тому, що вони є єдиними, достовірними й об’єктивно необхідними різним користувачам: як бухгалтерам і економістам для обліку, складання звітності й аналізу виробничо-господарсь-кої та іншої діяльності об’єкта управління, так і менеджерам різних рівнів (при їх інформуванні відповідно до їхніх повноважень, посадових прав, функціональних обов’язків і міри відповідальності) для вироблення і прийняття управлінських рішень.Інформаційна база, яка є складовою частиною інформаційного забезпечення менеджменту підприємства, складається з двох частин: зовнішньої та внутрішньої інформації. Внутрішня, в свою чергу, включає три групи масивів: • з нормативно-плановими і довідковими даними;• з фактичними даними;• спеціальні масиви.Крім того, є й така група масивів, які характеризують похідну або вихідну інформацію. Вихідна інформація формується в процесі обробки (разом або окремо) нормативно-планових і фактичних даних.Зовнішня інформація. Зовнішня інформація підприємства має ключове значення, вона є складною за структурою і великою за обсягами. Ця інформація складає таку предметну область, яка характеризує зовнішнє середовище й орієнтована на джерела й методичні прийоми, за допомогою яких можна одержати всі необхідні відомості про події та ситуації, що складаються на зовнішньому ринку. Тому цією проблемою займається на підприємстві спеціальна служба маркетингу.Зазначимо, що в зв’язку з тим, що маркетинг в основному спрямований на визначення нових цільових ринків, виявлення потреб і запитів потенційних споживачів з подальшою розробкою для них відповідних товарів і послуг, а також усього комплексу заходів їх обслуговування, то формування інформаційного забезпечення з цих та інших питань вимагає окремого розгляду. Крім того, маркетингова діяльність починається задовго до початку виробництва тієї чи іншої продукції, оскільки спочатку робиться аналіз ринку, а потім приймається рішення про те, яку продукцію слід виробляти й на які ринки збуту орієнтуватися. Але маркетингова діяльність не закінчується після реалізації товару, бо ж післяпродажне обслуговування клієнтів дозволяє отримувати додаткову інформацію, яка дає змогу постійно модифікувати і поліпшувати продукцію. Все це дає можливість продуктивніше задовольняти потреби клієнтів.Збір і обробку інформації про зовнішнє середовище здійснює маркетингова інформаційна система, яка будується (при системному підході до організації одержання, обробки, аналізу інформації в процесі вироблення управлінських рішень) на основі комплексності та ув’язки всіх компонентів її предметної області, що досягається застосуванням сучасних засобів обчислювальної та інформаційної техніки.Основними принципами формування й використання інформації в зазначеній системі є:• актуальність, що означає реальне відображення в кожний момент часу стану зовнішнього середовища, а тому потрібно щодня чи щогодини оновлювати відповідні бази даних;• вірогідність даних, що дає можливість знати про об’єктив-ний стан і розвиток зовнішнього середовища, ринку;• повнота відображення, необхідна для об’єктивного обліку всіх факторів, що впливають або формують зовнішнє середовище;• релевантність даних, що дозволяє одержати необхідну інформацію в певній відповідності зі сформованими вимогами та запобігти роботі з непотрібними даними;• цілеспрямованість даних, що дозволяє орієнтуватися на конкретні цілі та завдання у сфері зовнішнього ринку;• узгодженість та інформаційна єдність, що дозволяє розробляти таку систему показників, за якої були б неможливі протиріччя у висновках і неузгодженість первинних і похідних даних.Джерелами первинних даних про ринок і зовнішнє макросередовище є такі.1. Джерела загальної маркетингової інформації, які представлені:а) каналами комунікації постійного невибірного впливу. Це є:• періодичні друковані видання загальної економічної орієнтованості (газети, журнали);• технічні канали засобів масової інформації (радіо, телебачення);• рекламна діяльність масового характеру;• інші.б) каналами комунікації подієвого невибірного впливу. Це є:• виставки, наради, конференції, презентації, дні «відкритих дверей» тощо;• закони й акти, які видаються владою, укази Президента тощо;• виступи державних, політичних і громадських діячів.2. Джерела вузькопрофільної маркетингової інформації, представлені комунікаційними каналами вибірного впливу:• опубліковані бухгалтерські, статистичні та фінансові звіти об’єктів управління;• звіти керівників підприємств і фірм на зборах акціонерів;• вузькоспеціалізовані виробничі друковані видання;• фірмові продажі з демонструванням спроможності товарів;• відомості економічного характеру, що розповсюджуються спеціалізованими фірмами у формі друкованої продукції чи на машиночитальних носіях інформації;• комерційні бази та бази даних різних інформаційних центрів;• інше. 3. Джерела, що формуються в результаті проведення спеціальних маркетингових досліджень, метою яких є збір додаткової інформації, пов’язаної з вирішенням конкретних маркетингових задач. Методи дослідження — спостереження, експеримент, опи¬тування й т. ін. Організація збирання, обробки та використання інформації про зовнішнє середовище розглядається окремо в інформаційних маркетингових системах. Зовнішня інформація тісно пов’язана з внутрішньою інформацією різних організаційно-економічних і соціальних об’єктів управління. Серед форм, що представляють первинну маркетингову інформацію, виділяють: текстову, табличну й матричну, графічну (календарні, сітьові графіки, графіки функціональної залежності між параметрами, графіки динамічних змін параметрів) тощо. Внутрішня інформація підприємства. Внутрішня інформація характеризує всі процеси та явища, стан та інше, які виражаються через фактичну інформацію, а також нормативно-плановими, довідковими, договірними й іншими даними, що певний час використовуються без змін або коли зміни здійснюються частково. Масиви з нормативно-плановими і довідковими даними До інформаційних масивів з нормативно-плановими і довідковими даними належать: • штатний розпис працівників;• режим роботи підприємства і його структурних підрозділів; • ефективний (плановий) фонд праці; • планові обсяги випуску готових виробів; • планові потреби в основних робітниках і їхній заробітній платі; • плановий фонд заробітної плати; • поопераційні норми витрат часу на виготовлення одиниці продукції;• часові тарифні ставки;• календар року;• інші. Розглянемо їхній зміст і методи їх формування. 1. В умовах ринкових відносин укомплектування виробництва кадрами стає проблематичним, а працедавці — вкрай вибагливими. Кількість штатних посад персоналу, як відомо, розраховується відповідно до обсягів виробництва (виробничої програми) та умов праці на підприємстві. А це ставить відповідні вимоги до штатних посад. Тому необхідно насамперед і в повному складі однозначно визначити професійні та специфічні вимоги до кожної штатної посади, її матеріальне забезпечення тощо. Це потрібно робити і для державних служб (центрів) зайнятості, куди надсилаються заявки на потрібних працівників, а також для оголошень, які підприємство може публікувати в пресі. Структура масиву штатного розпису працівників підприємства SHTAT включає ряд блоків і має такий вигляд: Блок 1. Ключові слова:• структурний підрозділ;• категорія персоналу;• посада (професія);• кваліфікація (розряд);• кількість працівників на посаді. Блок 2. Зарплата й відпустки:• оклад або тарифна ставка;• величини доплати за вислугу років тощо;• тривалість основної відпустки;• тривалість додаткової відпустки;• інше. Блок 3. Специфічні вимоги до посади:• освіта;• вік;• рівень кваліфікації;• спеціальні навички (володіння комп’ютером тощо);• спеціальні вимоги (знання іноземної мови тощо);• специфічні умови праці (відрядження, вечірній чи нічний час тощо);• інше. Блок 4. Додаткове забезпечення:• халат;• рукавички;• взуття;• каска;• верхнє вбрання;• інше. Метод організації масиву — послідовний. Ключі впорядкування — структурний підрозділ, категорія персоналу, посада (професія). Дані при формуванні масиву SHTAT одержують із додаткових розрахунків або з чинного штатного розпису, посадових та інших інструкцій і нормативних документів. 2. На підприємствах, де застосовується 2-4-змінна праця, велике значення має інформація про режим роботи структурних підрозділів. Структура масиву режиму роботи підприємства REGIM має такий вигляд:• термін праці — квартал, місяць, тиждень;• структурний підрозділ;• виробнича дільниця;• 1-а зміна — з ____ по ____ годину;• обідня перерва 1-ї зміни — з ____ по ____ годину;• ...• 4-а зміна — з ____ по ____ годину;• обідня перерва 4-ї зміни — з ____ по ____ годину;• інше. Метод організації масиву — послідовний. Ключі впорядкування — термін праці, структурний підрозділ, виробнича дільниця, номер зміни. Джерелом формування масиву REGIM є графіки змінності тощо. 3. Плановий ефективний фонд робочого часу на підприємстві характеризує загальний час праці одного працівника на робочий період — місяць, квартал тощо і встановлюється на основі чинного законодавства. Структура масиву ефективного (планового) фонду праці одного працівника FVREMK має такий вигляд:• календарний рік;• вид умов праці;• структурний підрозділ;• категорія персоналу;• професія (посада);• тривалість робочого дня;• ефективний (плановий) фонд робочого часу (годин) на місяць, квартал, півроку, 9 місяців, рік;• інше. Метод організації масиву — послідовний. Ключі впорядкування — вид умов праці, структурний підрозділ, категорія персоналу, професія (посада). Джерелом формування масиву FVREMK є відповідні законодавчі та інші акти. 4. Планові обсяги основного виробництва (виробничої програми) на різні періоди року розраховуються окремо за допомогою економіко-математичних методів оптимального планування. Вихідні дані фіксують у масив планових обсягів випуску готових виробів DKPLANI, структура якого має такий вигляд:• плановий період;• код виробу;• одиниця виміру;• кількість виробів. Метод організації масиву — послідовний. Ключі впорядкування — коди виробів. 5. Згідно з плановими обсягами основного виробництва розраховують (див. форму 7.4) і показники потреби в основних робітниках і їхньої заробітної плати. Вихідні дані фіксуються в масив планової потреби в основних робітниках і їхньої заробітної плати PLKARD, структура якого має такий вигляд:• плановий період;• професія;• розряд;• кількість робітників;• сума нормативної (тарифної) заробітної плати. Метод організації масиву — послідовний. Ключі впорядкування — професія, розряд. 6. Згідно з обсягами виробництва (виробничою програмою) і необхідною кількістю працівників для його виконання розраховується і плановий фонд заробітної плати структурним підрозділам на різні періоди року — місяць, квартал тощо. Структура масиву планового фонду заробітної плати ZPFONDK має такий вигляд:• календарний рік;• квартал;• місяць;• структурний підрозділ;• сума на місяць;• загальна сума на квартал;• загальна сума на рік;• інше. Метод організації масиву — послідовний. Ключі впорядкування — квартал, місяць, структурний підрозділ. 7. Для автоматизованого нарахування заробітної плати працівникам використовують, з одного боку, поопераційні норми затрат часу на виготовлення однієї деталі чи складання одного виробу, з другого — погодинні тарифні ставки. Поопераційна послідовність виготовлення однієї деталі чи складання одного виро¬бу відповідає технологічному процесу. Структура масиву поопераційних норм витрат часу на виготовлення однієї деталі OPZPD або складання одного виробу OPZPV має такий вигляд:• вид норми;• група норм виробітку;• код деталі чи виробу;• код технологічного переходу та операції;• професія;• тарифна група;• розряд;• нормативний час (години);• розцінка (сума нормативного або тарифного заробітку);• інше. Метод організації масивів OPZPD або OPZPV — послідовний. Ключі впорядкування — вид норми, код деталі чи виробу, код технологічного переходу та операції. Джерелом формування цих масивів є поопераційні технологічні карти виготовлення однієї деталі або складання одного виробу, норми праці тощо. Розцінка (сума нормативного або тарифного заробітку) в цьому масиві додатково розраховується за допомогою масиву годинних тарифних ставок для оплати праці робітників TARSTAV. На основі цього масиву формуються масиви загальних витрат нормованого часу та заробітної плати на виготовлення однієї деталі SZPD або складання одного виробу SZPV. Структура цього масиву аналогічна щодо попереднього, за винятком таких показників: вид норми, група норм виробітку, код технологічного переходу та операції, тарифна група. 8. На основі даних про фактично відпрацьовані чи роз-раховані нормативні часи визначають величини нарахованої плати, використовуючи «постійну» інформацію — дані тарифних ставок. При цьому такі розрахунки здійснюються не кожного разу, а за відповідні проміжки часу (за накопиченими даними). Тарифні ставки визначаються в годинному розрізі. Денні та місячні тарифні ставки розраховуються шляхом мно-ження годинних тарифних ставок тарифної групи й розряду на тривалість робочого дня в годинах або на фонд робочого часу місяця в годинах. Структура масиву часових тарифних ставок для оплати праці працівників TARSTAV включає ряд блоків і має такий вигляд: Блок 1. Для почасових працівників на холодних роботах:• тарифна група 1;• розряд;• тарифний коефіцієнт;• погодинна ставка. Блок 2. Для відрядних працівників на холодних роботах та почасових працівників на роботах із шкідливими умовами праці:• тарифна група 2;• розряд;• тарифний коефіцієнт;• погодинна ставка. Блок 3. Для відрядних працівників на роботах зі шкідливими умовами та почасових працівників на роботах з особливо шкідливими умовами праці:• тарифна група 3;• розряд;• тарифний коефіцієнт;• погодинна ставка. Блок 4. Для відрядних працівників на роботах з особливо шкідливими умовами праці:• тарифна група 4;• розряд;• тарифний коефіцієнт;• погодинна ставка. Блок 5. Для почасових робітників-верстатників на холодних роботах:• тарифна група 5;• розряд;• тарифний коефіцієнт;• погодинна ставка. Блок 6. Для відрядних робітників-верстатників на холодних роботах:• тарифна група 6;• розряд;• тарифний коефіцієнт;• погодинна ставка. Блок 7. Для почасових робітників-верстатників на роботах із шкідливими умовами праці:• тарифна група 7;• розряд;• тарифний коефіцієнт;• погодинна ставка. Блок 8. Для відрядних робітників-верстатників на роботах із шкід-ливими умовами праці:• тарифна група 8;• розряд;• тарифний коефіцієнт;• погодинна ставка. Метод організації масиву — послідовний. Ключі впорядкування — тарифна група і розряд тарифної сітки. Дані при формуванні масиву TARSTAV можна одержати з відповідних таблиць, затверджених або погоджених з професійними спілками. 9. Структуру робочих, неробочих і святкових днів у році з виділенням кварталів і місяців визначає календар року. Структура масиву календар року KALENDAR включає три блоки і має такий вигляд: Блок 1. Рік:• рік;• кількість робочих днів на рік. Блок 2. Квартали:• кількість робочих днів у I кварталі;• кількість робочих днів у II кварталі;• кількість робочих днів у III кварталі;• кількість робочих днів у IV кварталі;Блок 3.Місяці:• місяць (січень);• кількість робочих днів у місяці;• кількість робочих годин у місяці;• число останнього дня місяця;• неробочі дні місяця — ознака, число;……• місяць (грудень);і т. д. Метод організації масиву — послідовний. Ключі впорядкування — квартал, місяць. Джерело інформації — календар року. Зазначимо, що дані наведених вище масивів належать до умовно-постійної інформації, яка тривалий час використовується без змін або змінюється частково. Блочна структура масивів за цих умов вигідна при використанні даних. Масиви з фактичними даними Фактична інформація — це дані, що зафіксовані в масиви і характеризують у зазначеній підсистемі насамперед: • наявність і рух персоналу;• використання робочого часу; • нараховану заробітну плату тощо. Розглянемо їхній зміст і методи їх формування. 1. Дані про наявність і прийнятий персонал належать до умовно-постійної інформації, яка багаторазово використовується тривалий час без значних змін для одержання різних облікових і звітних даних. Структура масиву про наявність і прийнятих працівників підприємства KADR включає ряд блоків і має такий вигляд: Блок 1. Ключові слова:• структурний підрозділ;• табельний номер;• категорія персоналу;• посада (професія);• кваліфікація, розряд;• прізвище, ім’я та по батькові;• державний ідентифікаційний номер. Блок 2. Зарахування та переміщення:• дата (число, місяць, рік) зарахування (переміщення);• дата наказу;• номер наказу;• вид приймання (переміщення). Блок 3. Вік і стать:• дата (число, місяць, рік) народження;• стать. Блок 4. Освіта:• неповна середня (скільки класів);• середня;• середня спеціальна;• спеціальність за освітою;• кваліфікація за освітою;• вища (загальна, військова тощо);• спеціальність за освітою;• кваліфікація за освітою;• вчений ступінь;• вчене звання;• знання іноземних мов (перелік);• інше. Блок 5. Стаж роботи:• загальний стаж (днів, місяців, років);• безперервний стаж;• особливий стаж;• вислуга років;• інше. Блок 6. Пільги:• оподаткування;• учасник війни;• учасник бойових дій;• учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;• інвалід війни, ___ група;• інвалід праці, ___ група;• інвалід з дитинства, ___ група;• багатодітні;• інше. Блок 7.Навчання в закладах освіти:• вид закладу (загальна школа, технікум, університет тощо);• форма навчання (вечірня, заочна);• спеціальність по закінченні навчання;• кваліфікація по закінченні навчання;• рік вступу до закладу;• курс навчання (семестр);• період відпустки (збори, сесія);• інше. Блок 8. Підвищення кваліфікації:• вид закладу (курси, школа тощо);• форма навчання (вечірня, заочна);• дата вступу;• термін навчання;• кваліфікація;• період відпустки;• інше. Блок 9.Соціально-побутові умови:• тип житла (котедж, багатоповерховий будинок тощо);• кому належить житло (приватна власність, комунальна, відомча тощо);• вид проживання (постійно, тимчасово);• загальна площа житла, кв. м;• кількість прописаних;• кількість працюючих;• кількість пенсіонерів;• діти за статтю, їхні роки народження;• рік і порядковий номер черги на одержання житла;• наявність дачі, садової ділянки, огороду тощо;• дані про доходи сім’ї;• інше. Блок 10.Відношення до військової служби:• вид відношення;• військове звання;• військова спеціальність;• склад;• запас розряду;• інше. Блок 11. Використання відпусток:• вид відпустки;• за який рік надається відпустка;• рік і місяць відпустки;• кількість днів;• інше. Блок 12.Адреси й назви навчальних закладів (за необхідності):• адреса місця народження;• адреса місця проживання;• назва навчального закладу (див. Блок 7);• інше. Блок 13.Припинення трудового договору (дозаписується, після припинення, з відбіркового масиву VBKADR):• дата (число, місяць, рік) звільнення;• номер наказу та його дата;• причини припинення договору. Блок 14. Нарахована заробітна плата (архів, дозаписується з масиву нарахованої зарплати ZARKADR):• місяць і рік;• загальна сума нарахованої зарплати ;• у тому числі по визначених групах (видах оплат);• відпрацьовано днів (годин). Інші блоки. • нагороди, державні премії, публікації, поїздки за кордон, результати атестацій, нові навички (праця на комп’ютері, права водія) тощо.Зазначимо, що нараховану заробітну плату (Блок 14) можна мати, крім того, і в іншій структурі. Наприклад, додати дані про види внесків і утримань, про нормативний час тощо (див. масив ZARKADR).Метод організації масиву — послідовний.Ключі впорядкування — структурний підрозділ, табельний номер, блоки.Дані для формування масиву KADR отримують з таких первинних документів: особиста картка працівника, картка обліку спеціалістів з вищою та середньою спеціальною освітою, різні довідки тощо. 2. Припинення трудового договору працівником оформляється наказом (розпорядженням), на основі якого формується спеціальний відбірковий (короткий) масив.Структура відбіркового масиву про припинення трудового договору працівниками VBKADR має такий вигляд:• структурний підрозділ;• табельний номер;• дата припинення;• дата наказу та його номер;• причина припинення;• інше.Метод організації масиву — послідовний.Ключі впорядкування — структурний підрозділ, табельний номер. 3. Облік використання робочого часу працівниками із зазначенням усіх видів порушень трудової дисципліни має велике значення. Джерелом цієї інформації слугують дані заводської прохідної, одержані ручним, автоматизованим та іншим способом, на основі яких формується відповідний масив.Структура масиву використання робочого часу працівниками TABL включає ряд блоків і має такий вигляд: Блок 1. Ключові слова:• структурний підрозділ;• табельний номер. Блок 2. Відпрацьовано часу:• дата (число, місяць);• зміна;• урочні, годин;• понаднормово, годин;• святкові й неробочі дні, годин. Блок 3. Порушення:• вид порушення (запізнення, передчасне залишення робочого місця, невихід на роботу тощо);• годин. Блок 4.Типові невиходи на роботу:• причина невиходу (відпустка, відрядження, виконання громадського обов’язку, хвороба тощо);• годин;• інше. Метод організації масиву — послідовний. Ключі впорядкування — структурний підрозділ, табельний номер. Зазначимо, що табельний облік виходів на роботу ведеться методом позначування невиходів. У ряді випадків на основі даних про відпрацьований робочий час і про різні порушення трудової дисципліни можна формувати не єдиний масив TABL, а окремі масиви. Наприклад, такі: табель¬ний облік робочого часу TBVRT, запізнення на роботу ZAPRABT, передчасне залишення робочого місця PZRABT, невиходів на роботу NERABT, облік понаднормової роботи SVERABT, роботи у святкові й неробочі дні PRARABT та ін. 4. Дані про нараховану заробітну плату працівникам у поточному місяці формуються, як правило, в оперативних масивах про облік виробітку працівниками-відрядниками чи в масиві про почасову заробітну плату. Підсумкова заробітна плата працівників за місяць формується в масиві нарахованої зарплати. Структура проміжного масиву нарахованої заробітної плати ZARKADR включає ряд блоків і має такий вигляд: Блок 1. Ключові слова:• місяць;• структурний підрозділ;• табельний номер. Блок 2. Нарахована зарплата:• види оплати;• сума загальна, в тому числі по видах оплат;• відпрацьований час — фактичний і нормативний. Блок 3. Утримання і внески:• види утримань і внесків;• сума.Дані Блоку 3 цього масиву розраховуються автоматично на ПЕОМ за раніше розробленими алгоритмами.Метод організації масиву — послідовний.Ключі впорядкування — місяць, структурний підрозділ, табельний номер. Спеціальні масивиДо інформаційної бази належить також певна кількість спеціальних масивів. Це масиви: • регламентуючої інформації REGLAMI; • бібліотеки описаних форм первинних BIBFORP і вихідних BIBFORV документів тощо.Масив регламентуючої інформації REGLAMI формується на основі таблиці аналогічної назви, в якій зазначається КОМУ (посадова особа) і ПРО ЩО (про які об’єкти інформації треба інформувати) потрібно надавати інформацію. Цей масив є диспетчером при відборі та наданні посадовим особам необхідної інформації.Структура цього масиву включає два блоки і має такий вигляд: Блок 1.КОМУ (надавати інформацію):• код ПЕОМ, яка використовується як АРМ;• структурний підрозділ;• посада;• прізвище, ім’я та по батькові. Блок 2.ПРО ЩО (про які об’єкти інформації треба інформувати):• вид діяльності та код об’єкта інформації;• критерії втручання;• номер вихідної форми;• вид носія;• строки видання вихідної інформації (за графіком).Метод організації масиву — послідовний.Ключі впорядкування — код ПЕОМ, код об’єкта інформації.У зв’язку з тим, що інформаційне забезпечення менеджерів здійснюється переважно на екрани ПЕОМ, то ознака «вид носія» не заповнюється. Вона заповнюється лише в тих випадках, коли вихідна інформація видається на паперовий (індекс П) або на магнітний (індекс М) носій.Зазначимо, що коли та чи інша ПЕОМ використовується як АРМ тільки однією посадовою особою, то в Блоці 1 масиву REGLAMI показники — структурний підрозділ, посада, прізвище, ім’я та по батькові — можуть бути відсутніми.Для зменшення обсягів масиву REGLAMI можна використати допоміжні довідкові масиви. Так, для розшифрування користувачів ПЕОМ, коли однією ПЕОМ користуються кілька посадових осіб, формується довідковий масив посадових осіб RUKOV, який має такий вигляд:• код ПЕОМ;• структурний підрозділ;• посада;• прізвище, ім’я та по батькові.Метод організації масиву — послідовний.Ключі впорядкування — код ПЕОМ, структурний підрозділ, посада.Для розшифрування об’єктів інформації формується довідковий масив об’єктів інформації OBINF, який має такий вигляд:• вид діяльності;• код об’єкта інформації;• коротка назва об’єкта інформації. Метод організації масиву — послідовний. Ключі впорядкування — вид діяльності, код об’єкта інформації. Вихідну інформацію, яка після обробки на ПЕОМ надсилається посадовим особам, розміщують у вихідні форми. Ці форми виводять на екрани ПЕОМ або на паперові та магнітні носії. Форми вихідних документів, що використовуються в системі інформаційного забезпечення менеджерів різних рівнів підприємства, мають чотири типи побудови: з повною, короткою та довідковою структурою, а також типові тексти-заготовки службових листів. Форми, при заповненні яких водночас використовуються нор-мативно-планові (договірні) та фактичні дані, мають повний набір інформаційних сукупностей із зазначених даних. Такі форми називають формами з повною структурою. Зазначені форми характеризуються тим, що включають усі номенклатурні позиції та їхні показники масивів, що використовуються при заповненні конкретної форми. Тому вони громіздкі, містять інформацію, яка не використовується при прийнятті рішень, а також включають дублюючі показники. Це номенклатури-записи, в яких фактичні дані адекватні нормативно-плановим (договірним), тобто у цих записах відсутні відхилення. Форми, під час заповнення яких використовуються дані лише про відхилення фактичних даних від нормативно-планових (договірних), що одержані в процесі складання форм із повною структурою, мають короткий (тобто не повний, а лише відповідний набір даних з інформаційним навантаженням) набір інформаційних сукупностей. Такі форми називають формами з короткою структурою. На відміну від повних, до форм з короткою структурою не включаються показники нормативно-планових (договірних) і фактичних сукупностей, тому що відхилення в натуральних (кількісних і вартісних) і відносних величинах дублюють попередні, несуть більше смислове навантаження і використовуються ефективніше (без додаткової обробки) при прийнятті рішень. Така форма зручно розташовується на екрані ПЕОМ. Крім того, до форм із короткою структурою не включаються номенклатурні записи, у яких відсутні показники відхилень. Це робить форму недовгою і компактною, придатною для використання при прийнятті управлінських рішень. Зазначимо, що ця форма складається шляхом програмного редагування аналогічної форми з повною структурою. Форми, для заповнення яких використовуються окремо нормативно-планові (договірні) чи фактичні дані, мають довідковий характер, адже вони відображають стан того чи іншого об’єкта, процесу тощо. Такі форми називають формами з довідковими структурами. Форми, в яких розміщуються типові текстові матеріали, несуть функцію заготовок для подальшого оформлення наказу, розпорядження, супроводжувального листа тощо. Такі форми називають формами із типовими текстами-заготовками. Наведемо конкретний приклад форм з повною і короткою структурою. Для складання відомостей про потребу в персоналі для окремих структурних підрозділів чи підприємства в цілому використовують, з одного боку, масив штатного розпису SHTAT (Блок 1), з другого, — масив наявності персоналу KADR (Блок 1) за станом на певну дату. Зазначимо, що використовуються також спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV. Ці відомості складають за формою з повною структурою, яка включає всі позиції: записи штатного розпису і фактичної наявності персоналу (форма 1-п). ПЕОМ № 004. Форма 1-п ЗВЕДЕНІ ВІДОМОСТІ про потребу в персоналі в розрізі категорій, посад і дільниць для [дільниці № ___________ ] цеху №15 [підприємства в цілому] за станом на [за період з ___________по____________ ] 1 вересня 2000 р. Елементи об’єкта інформації Кількість Відхилення категорія персоналу посада, професія номер дільниці за штатом фактично кількість («+» / «–») % 1 2 3 4 5 6 7 1 Начальник – 1 1 – – Ст. інженер – 2 2 – – Економіст 1 1 – –1 100% Менеджер 2 1 1 – – Разом 5 4 – 1 20% 4 Токар 3 6 3 – 3 50% Слюсар 3 8 6 – 2 25% Разом * 14 9 – 5 36% Усього * 19 13 – 6 32% Примітка: 1. Номер форми 1-п означає, що відомість складена за повною структурою. 2. Коли відомості формуються на рівні цеху, тоді в «шапці» ознаки «дільниця № __», «підприємства в цілому» і «за період з ___ по ___» (вони виділені квадратними дужками) будуть відсутніми, а коли на рівні підприємства в цілому — буде відсутньою й ознака «цех № __». Отже, у «шапці» форми відсутні показники «КОМУ — структурний підрозділ, посада й прізвище, ім’я та по батькові», а номер ПЕОМ зазначений поряд із номером форми. Це зроблено тому, що ПЕОМ використовується як АРМ однією посадовою особою. Проте зміст цієї відомості перевантажений як дублюючими показниками (кількість — за штатом і фактично, відхилення — кількість і %), так і даними, що не несуть змістового навантаження (див. рядки: начальник цеху, ст. інженер, менеджер другої дільниці й т. ін.). Від цього відомість стає громіздкою, її дані важко аналізувати при використанні. Таких вад можна уникнути, якщо для висвітлення на екрані ПЕОМ цієї відомості, що надається начальникові цеху (його ПЕОМ має № 004), використати форму з короткою структурою. У ній будуть відсутніми графи (4 й 5), а також позиції, в яких відсутні відхилення (див. вище). Зазначені вихідні форми мають відповідну нумерацію. Форми з повною структурою (індекс п) можуть мати непарні номери, наприклад, серію з № 1-п до 499-п. Форми з аналогічними назвами, але з короткою структурою (індекс к), можуть мати парні номери, наприклад, серію з № 2-к по 500-к. Форми з довідковою структурою (індекс д) можуть мати окрему серію номерів, наприклад, з № 501-д до 799-д, а форми з типовими текстами-заготовками (індекс т) — наступну серію номерів, наприклад, із № 800-т по 999-т. 2. Всі вихідні форми розміщуються в масиві бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV, який має такий вигляд:• вид структури;• номер вихідної форми та її індекс;• повна назва («шапка») вихідної форми;• структура форми (назви граф). Метод організації масиву — серійно-послідовний. Ключі впорядкування — вид структури, номер вихідної форми. Треба взяти до уваги, що в «шапці» (назва вихідної форми) необхідно вказати: тип даних (зведені чи аналітичні), повну назву форми із зазначенням ознак ранжировки (групування) даних, об’єкт управління (ланку, цех, відділ, підприємство в цілому), а також період або дату, на яку складені дані. Наприклад, зведені відомості про потребу в персоналі в розрізі категорій, посад і дільниць цеху № 15 за станом на 1 вересня 2000 р. (див. форму № 1-п). Зазначені масиви разом з іншими формують інформаційну базу, яка належить до об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту персоналу. 7.3. ВИХІДНА ІНФОРМАЦІЯ Предметну область менеджменту персоналу становлять інформаційні сукупності, що відносяться до всього персоналу об’єкта управління і всебічно характеризують його склад і дії. Інформаційне забезпечення, тобто об’єктивне інформування менеджменту персоналу полягає в тому, щоб менеджери різних рівнів своєчасно одержували об’єктивно необхідну інформацію у вигляді вірогідних даних про ті чи інші об’єкти, за стан і дію яких несуть відповідальність насамперед вони згідно з повноваженнями, посадовими правами і функціональними обов’язками та мірою відповідальності. У цьому сенсі основними об’єктами інформації на підприємстві, про стан і діяльність яких у необхідний час повинні знати відповідні менеджери персоналу різних рівнів, є такі (табл. 7.1): Таблиця 7.1 ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОБ’ЄКТІВ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ МЕНЕДЖЕРІВ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА ЗА СТАНОМ НА ПЕВНУ ДАТУ № п/п Назва укрупнених об’єктів Назва об’єктів інформації 1 Формування змінних графіків виходів на роботу • Графіки виходів для позмінної роботи працівників• Графіки виходів працівників для роботи в святкові та неробочі дні• Інше 2 Використання робочого часу працівниками • Використання урочного робочого часу• Понаднормова робота• Робота в святкові та неробочі дні• Час простою• Інше 3 Порушення трудової дисципліни працівниками • Невихід на роботу без поважних причин• Вихід на роботу з запізненням• Передчасне залишення роботи• Інше 4 Планова чисельність персоналу • Розрахунок необхідної (планової) чисельності працівників для основного виробництва• Розрахунок необхідної (планової) чисельності працівників для допоміжного виробництва• Розрахунок необхідної (планової) чисельності працівників для непромислового господарства• Розрахунок необхідної (планової) чисельності працівників для інших служб• Розрахунок необхідної (планової) чисельності працівників по підприємству в цілому• ІншеПродовження табл. 7.1 № п/п Назва укрупнених об’єктів Назва об’єктів інформації 5 Штатна чисельність та її укомплектованість • Штатна чисельність працівників• Укомплектованість штату працівниками• Потреба в працівниках• Заявка на потребу в працівниках• Відповідність штатної чисельності тій, що розрахована на показники обсягів виробництва• Інше 6 Наявність і рух працівників • Наявність штатних (постійно працюючих) працівників• Наявність тимчасових працівників (контрактників)• Прийняті на роботу працівники• Працівники, що припинили трудовий договір• Переміщення працівників• Співвідношення працівників керівного скла-ду до рядових працівників-виробників• Те саме серед спеціалістів• Звітність про персонал загалом• Звітність про спеціалістів зі спеціальною середньою і вищою освітою• Інше 7 Якісний склад керівного персоналу • Якісний склад керівного персоналу• Спеціальні навички• Знання іноземних мов• Вчені ступені і звання• Інше 8 Навчання працівників у закладах освіти • Хто навчається в закладах освіти• Термін навчання і сесій• Де навчаються працівники• Інше 9 Підвищення кваліфікації працівників • Хто підвищує кваліфікацію• Термін підвищення кваліфікації і зборів• Де підвищують кваліфікацію працівники• Інше 10 Відпустки працівникам • Основні відпустки• Додаткові відпустки для навчання в закладах освіти• Додаткові відпустки для підвищення квалі-фікації• Інші відпустки• Відпустки без збереження зарплати• Інше 11 Установлені законодавством пільги працівникам • Неповнолітні• Інваліди• Ветерани війни та праці• Багатодітні, чорнобильці• ІншеЗакінчення табл. 7.1 № п/п Назва укрупнених об’єктів Назва об’єктів інформації 12 Відношення працівників до військової служби • Військовозобов’язані• Призовники• Інше 13 Соціально-побутові умови працівників • Соціальне забезпечення працівників• Побутові умови• Інше 14 Норми виробітку, які застосовуються на виробництві • Структура норм виробітку на основному виробництві• Структура норм виробітку на допоміжному виробництві• Інше 15 Виконання норм виробітку робітниками • Виконання норм виробітку робітниками основного виробництва• Виконання норм виробітку робітниками допоміжного виробництва• Інше 16 Заробітна плата працівників • Заробітна плата працівників• Середня заробітна плата працівників• Непрацездатність працівників• Інше 17 Тарифні ставки робітників • Середні тарифні розряди• Середні тарифні коефіцієнти• Інше 18 Виконавча дисципліна менеджерів • Виконавча дисципліна менеджерів• Інше 19 Інше Примітка: Аналітична інформація, що формується для зазначених у таблиці об’єктів інформації, видається в вихідних формах з результатною інформацією. До цих форм, завдяки спеціальній зоні «елементи об’єкта інформації», включаються необхідні реквізити, за якими формуються вихідні дані. Наприклад, у вихідній формі, що характеризує штатну чисельність працівників, до цієї зони можна включати такі ознаки (по кожному окремо, чи відповідній групі): структурний підрозділ, категорія персоналу, посада (професія), кваліфікація (розряд), розмір окладу (тарифної ставки), показники спеціальних вимог до посади чи спеціальних навичок тощо. Все це значить, що до вихідної форми можна внести будь-які ознаки угруповання, які є в інформаційному масиві, та одержати по них відповідні зведені дані. Крім зазначених об’єктів інформації можуть бути введені й інші. Проте вони мають бути забезпечені відповідною інформаційною базою (масивами). Результатна інформація, що надається менеджеру (відповідно до його повноважень, посадових прав і функціональних обо-в’язків) про стан або діяльність того чи іншого об’єкта, як відомо, розміщується у формі повної, короткої чи довідкової структури за параметрами (ієрархічна послідовність ознак), які наперед визначаються. Проте ієрархічна послідовність ознак залежить від мети й призначення тієї чи іншої вихідної форми, а тому важливо правильно й чітко сформулювати їх у кожному конкретному випадку. Наприклад, зведені відомості про наявність персоналу на підприємстві в розрізі категорій персоналу та структурних підрозділів за станом на певну дату, які складені за даними масиву KADR, за своєю структурою відрізнятимуться від таких самих відомостей, складених у розрізі структурних підрозділів і категорій персоналу, також одержаних за допомогою зазначеного масиву. Це й зрозуміло. В першому випадку на меті був аналіз структури наявного персоналу підприємства в цілому в розрізі кожної категорії з переліком усіх структурних підрозділів, у другому — навпаки, аналіз складу персоналу в кожному структурному підрозділі окремо по всіх категоріях персоналу даної структури. Коли складають зведені відомості у згрупованому вигляді, менеджер має змогу (в діалоговому режимі) відразу одержати аналітичну розшифровку тієї чи іншої зведеної позиції. Наприклад, у зведених відомостях зазначена кількість працівників конкретної категорії із середньою заробітною платою, нижчою за прожитковий мінімум. Зведені дані цієї ж позиції можна одержати (розшифрувати) в аналітичному складі із зазначенням, наприклад, категорії персоналу, посади (професії), табельного номера, прізвища, імені та по батькові чи інших ознак (структурного підрозділу тощо). Для складання відомостей, необхідних для інформування всіх менеджерів персоналу підприємства, використовується розглянута вище інформаційна база, яка включає масиви з нормативно-плановою, фактичною та спеціальною інформацією. Розглянемо порядок інформаційного забезпечення менеджерів персоналу різних рівнів зазначених вище об’єктів інформації підприємства. Формування змінних графіків виходів на роботу На підприємствах із багатозмінним режимом роботи працю структурних підрозділів планують за спеціальним планом-графіком, складеним наперед, відповідно до виробничих потреб, а потім цей змінний план-графік затверджує керівництво. Як правило, такий змінний план-графік складається на кожний місяць з розбивкою на робочі тижні (декади). Крім того, складається графік виходів працівників у святкові та неробочі дні. Мета складання цих змінних планів-графіків — отримати дані про періоди місяця (на кожен тиждень або декаду), коли повинен працювати персонал структурних підрозділів (виробничих дільниць) підприємства в тій чи тій зміні, якщо буде збережена раніше встановлена черговість. У складанні відомостей використовуються, з одного боку, дані масиву режиму роботи підприємства REGIM, з другого — введені за допомогою клавіатури ПЕОМ дані про раніше встановлену черговість. Крім того, використовуються спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотека описаних форм вихідних документів BIBFORV. У вихідній формі, складеній за довідковою структурою, яка характеризує, наприклад, план-графік роботи структурних підрозділів підприємства в позмінному режимі на такий-то період (форма 7.1), зазначається вся необхідна інформація, що характеризує, з одного боку, регламент режиму праці — час початку й кінця зміни, час початку й кінця перерви на обід, з другого — перелік структурних підрозділів, а часом і виробничих дільниць або бригад, які працюватимуть у тій чи іншій зміні даного планового періоду тощо. ПЕОМ № _____ Форма 7.1 ПЛАН-ГРАФІКроботи структурних підрозділів підприємства в позмінному режимі на ___________ місяць ___________ року Елементи об’єкта інформації Зміна Перерва на обід Структурний підрозділ Дільниця чи бригада номер тижня або періоду номер зміни початок кінець початок кінець 1 2 3 4 5 6 7 8 Вихідна форма, складена на паперовому носієві як документограма, призначена для менеджера з режиму підприємства й використовується для організації позмінної роботи працівників структурних підрозділів. Використання робочого часу працівниками Оперативний облік і контроль за використанням робочого часу працівниками здійснюються різними методами, наприклад, на прохідній, а також менеджерами низових і середніх рівнів (відділів, дільниць, цехів тощо) за всіма основними параметрами; поточний контроль — менеджерами вищого рівня (відділом кадрів підприємства). Облік проводиться здебільшого методом фіксування відхилень: за невиходами протягом зміни з певних причин, запізненнями, передчасними залишеннями робочого місця, простоями й т. ін. Крім того, сюди відносяться облік і контроль за понаднормовою роботою, роботою у святкові чи неробочі дні тощо. Відомо, що основним первинним документом з планування робочого часу є документограма — план-графік роботи структурних підрозділів у позмінному режимі, що складається на кожен поточний місяць або тиждень (див. вище). Цей документ характеризує позмінну регламентацію робочого часу. Облік виходів на практиці організується в різні способи: вручну (з використанням паперового документа, наприклад, табеля виходів), автоматизовано (за допомогою технічних засобів, які фіксують на машинному носії календарний час появи того чи того працівника на прохідній — до початку зміни чи після її закінчення) або якось інакше, проте завжди так званим методом обліку невиходів. Крім того, в табелі позначаються наперед відомі невиходи, пов’язані з відпустками з різних причин (поточні, для навчання і підвищення кваліфікації), відрядженнями та ін. Після попередньої обробки цих носіїв дані заносять відповідно до масиву використання робочого часу працівниками TABL. Мета складання вихідних відомостей — отримати дані про використання основного робочого часу, про конкретних порушників трудової дисципліни, години понаднормової роботи, роботи у святкові й неробочі дні тощо в різних аспектах, а також про відносні величини втрат робочого часу за той чи інший період часу як по структурних підрозділах, так і по підприємству в цілому. Складені вихідні форми з результатною інформацією надсилаються, як правило, на екран ПЕОМ того менеджера персоналу, який відповідає за використання робочого часу і порушення трудової дисципліни працівниками на рівні дільниці, структурного підрозділу чи підприємства в цілому за зміну, тиждень, місяць тощо. Використовуючи масиви TABL (з даними за поточний день) і TABL (з даними за зміну чи день, що вже минув), спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI та бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV, складають по формі за довідковою структурою відомості про порушення трудової дисципліни працівниками дільниці, цеху чи підприємства в цілому за зміну або день. До зазначених відомостей заносять прізвища (табельні номери) лише тих працівників, які повинні бути на робочих місцях згідно з планом-графіком робочого часу, але фактично не вийшли на роботу, запізнилися чи передчасно залишили робочі місця. У вихідній формі, складеній за довідковою структурою, зазначається: КОМУ: код ПЕОМ _____, номер форми _____, «шапка» — «Відомості про порушення трудової дисципліни працівниками по категоріях персоналу і професіях конкретного цеху за конкретний день». У графах форми наводяться елементи об’єкта інформації (категорія персоналу, професія чи посада й табельний номер працівника), коди причин невиходів і запізнення в поточний день (години), коди передчасного залишення місця роботи за минулий день (години). Підсумок годин — по категоріях персоналу, професіях та по цеху в цілому. Зазначені довідкові відомості складаються і як зведені за певний період (тиждень, місяць) наростаючим підсумком за дільницею, структурним підрозділом, підприємством у цілому і направляються на екран ПЕОМ відповідного менеджера. При складанні зведених відомостей про використання робочого часу працівниками по підприємству в цілому, наприклад, за звітний місяць (форма 7.2), використовують масив аналогічної назви TABL з даними про всі робочі дні звітного місяця й усіх структурних підрозділів підприємства, масив ефективного (планового) фонду праці одного працівника FVREMK, а також спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI та бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV.ПЕОМ № _____ Форма 7.2ЗВЕДЕНІ ВІДОМОСТІ про використання робочого часу працівниками по підприємству в цілому за _____________ місяць ________ рокуЕлементи об’єкта інформації Ефективний фонд робочого часу працівників Кількість працівників Відпрацьовано Втратикатегорія персоналу структурний підрозділ одного всіх урочно понад-нормово святкові і неробочі дні неви-ходи запіз-нення передчасне залишення всього годин % годин % годин % кількість годин кількість годин кількість годин годин %1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 У зазначеній вихідній формі зведені показники визначаються на основі первинних даних, що зафіксовані в інформаційних масивах. Так, загальний ефективний (плановий) фонд робочого часу (F) по с-му структурному підрозділу k-ої категорії персоналу всіх працівників (Fkc, графа 4) визначається множенням величини ефективного (планового) фонду робочого часу одного n-го працівника h-ої групи часу (Fkhn) на кількість працівників у даній групі часу ( ) з подальшим підсумком одержаних величин у кожному структурному підрозділі даної категорії: Кількість працівників (табельних номерів) у структурному підрозділі даної категорії і групи часу (Nkch, графа 5) визначається: . Кількість працівників у структурному підрозділі даної категорії, які порушували трудову дисципліну: невиходами, запізненнями, передчасним залишенням робочого місця ( , , в графах 12, 14 і 16) визначається: ; ; . Відпрацьовано (фактично) часу працівниками с-го структурного підрозділу k-ої категорії персоналу — урочно ( , графа 6), понаднормово ( , графа 8), у святкові й неробочі дні ( , графа 10), а також кількість працівників і витрата часу — невиходи ( , , графи 12, 13), запізнення ( , , графи 14, 15), передчасне залишення робочого місця ( , , графи 16, 17) визначаються підсумком відповідних кількості працівників і годин: ; ; ; ; ; ; . Похідні показники визначаються: питома вага відпрацьованого урочного ( , графа 7) і понаднормового ( , графа 9) часу, часу в святкові й неробочі дні ( , графа 11): ; ; ; загальні витрати в натуральних ( , графа 18) і відносних ( , графа 19): ; . Підсумки натуральних показників по підприємству в цілому в зазначеній відомості — графи 4,5 (12, 14, 16), 6, 8, 10, 13, 15, 17 і 18 — визначаються: по категоріях персоналу: ; ; ; ; ; ; ; ; ; по підприємству в цілому: ; ; ; ; ; ; ; ; . Відносні показники по підприємству в цілому (графи 7, 9, 11 і 19) визначаються: по категоріях персоналу: ; ; ; ; по підприємству в цілому: ; ; ; . Так само складають відомості в різних розрізах про відпрацьований час, понаднормову роботу, роботу в неробочі та святкові дні, використовуючи відповідні дані масиву TABL. Використовуючи масив обліку робочого часу TABL, який формується, наприклад, за квартал або рік, та масив ефективного (планового) фонду часу праці одного працівника FVREMK, можна одержати за формою повної або короткої структури зведені (наростаючим підсумком) відомості про загальне використання робочого часу працівниками того чи іншого структурного підроз¬ділу чи підприємства в цілому за такий-то період. У цих відомостях будуть зазначені дані не лише про втрати робочого часу, що їх припускаються працівники тієї чи іншої категорії (інколи і професії), за причинами в абсолютних величинах (годинах), але й дані про ці втрати у відносних величинах (порівняно з ефективним фондом). Зауважимо, що за потреби можна одержати (за запитанням) відомості з додатковим розшифруванням будь-якого порушення дисципліни як у розрізі структурних підрозділів, так і за табельними номерами (прізвищами) працівників за будь-який період часу, в тому числі з початку місяця, кварталу тощо. Планова чисельність персоналу Планова чисельність персоналу визначається низкою розрахунків. Це передусім розрахунки необхідної (планової) чисельності працівників для основного виробництва, потім такої самої чисельності для допоміжного виробництва, непромислового господарства, інших служб тощо. Загальна планова чисельність пра¬цівників підприємства в цілому визначається підсумком показників розрахованих частин. Основна мета розрахунків — визначення необхідної чисельності робітників і нормативної заробітної плати для них, що потрібні для виконання виробничої програми, складеної на рік чи квартал, як по підприємству в цілому, так і по конкретному структурному підрозділу. Вихідні форми з результатною інформацією використовуються відповідними менеджерами персоналу при формуванні штатних розписів підприємства і його підрозділів. Методики зазначених розрахунків різні. Найпростіша є така, що може бути автоматично виконана на ПЕОМ — це розрахунки самої диференційованої чисельності персоналу — робітників, які необхідні для виконання основної програми випуску продукції основним виробництвом. Інші розрахунки виконуються і за аналогією з цими, і виходячи з досвіду минулого періоду тощо. Тож розглянемо порядок розрахунків планової потреби в робітниках-відрядниках. Розрахунки необхідної (планової) чисельності основних робітників і заробітної плати для них. Для виконання основної виробничої програми підприємства в плановому періоді (році, кварталі), необхідно знати кількість основних робітників і величину прямої заробітної плати для них. Розрахунки цих показників здійснюються в вихідних формах. Окремими розрахунками визначається потреба в аналогічних показниках і в інших категоріях персоналу. Щоб спростити методику розрахунків, не братимемо до уваги коефіцієнти підвищення продуктивності праці для робітників, а також величини додаткової заробітної плати та інші доплати. Розрахунки виконуються в два етапи. 1. Спочатку складають вихідну форму — розрахункову відомість на визначення загальних витрат нормативного часу і суми заробітної плати в розрізі професій і розрядів по кожному найменуванню виробів підприємства в цілому на такий-то плановий період (форма 7.3). Для одержання цієї відомості використовують, з одного боку, масиви планових обсягів випуску готових виробів DRPLANI та загальних витрат нормованого часу та заробітної плати на виготовлення і складання одного виробу SZPV, з другого — спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV. ПЕОМ № _____ Форма 7.3 РОЗРАХУНКОВА ВІДОМІСТЬ про визначення загальних витрат нормативного часу і сум заробітної платив розрізі професій і розрядів по кожному найменуванню виробів підприємства в цілому на такий-то плановий період Елементи об’єкта інформації Планові обсяги випуску виробів Нормативний час на виготовлення Нормативна сума зарплати на виготовлення код виробу професія розряд одного виробу всіх виробів одного найменування одного виробу всіх виробів одного найменування 1 2 3 4 5 6 7 8 Величина нормативного часу на виготовлення всіх v-х виробів одного найменування робітниками j-ї професії r-го розряду ( , графа 6) визначається множенням величини планового обсягу випуску v-х виробів ( , графа 4) на показник нормативного часу на виготовлення одного виробу ( , графа 5): . Аналогічно визначається величина нормативної суми заробітної плати на виготовлення всіх v-х виробів одного найменування робітниками j-ї професії r-го розряду ( , графа 8): . Вихідні дані цієї відомості (плановий період, код виробу, професія, розряд, кількість виробів, величина нормативного часу і нормативної суми заробітної плати на виготовлення всіх виробів одного найменування) фіксуються в робочий масив нормативних величин часу і зарплати на виготовлення всіх виробів одного найменування ZVEDV. 2. Цей робочий масив ZVEDV разом з масивом ефективного (планового) фонду праці одного працівника FVREMK використовується для розрахунків і складання відомості планової потреби необхідної кількості робітників і заробітної плати для них по підприємству в цілому на такий-то плановий період (форма 7.4). Тут використовуються також спеціальні масиви REGLAMI і BIBFORV. ПЕОМ № _____ Форма 7.4 ВІДОМІСТЬ планової потреби необхідної кількості робітників і заробітної плати для них по підприємству в цілому на такий-то плановий період Елементи об’єкта інформації Нормативний час на виготовлення всіх виробів усіх найменувань Ефективний (плановий) фонд робочого часу праці одного працівника Планові показники професія розряд кількості робітників заробітної плати 1 2 3 4 5 6 Величина нормативного часу на виготовлення всіх v-их виробів усіх найменувань по j-й професії r-го розряду ( , графа 3): . Плановий показник кількості робітників j-ї професії r-го розряду ( , графа 5) визначається діленням показника ( , графа 3) на ефективний фонд робочого часу праці одного працівника ( , графа 4): . Плановий показник величини нормативної суми заробітної плати для робітників j-ї професії r-го розряду ( , графа 6) визначається: . Підсумки показників кількості працівників і суми заробітної плати для них по j-ї професії (Nj i Sj) визначаються: ; . Загальна кількість працівників (N) і заробітної плати для них (S) по відомості (по підприємству в цілому) визначається: ; . За даними цієї вихідної форми (графи 1, 2, 5 і 6) формується масив планової потреби в основних робітниках і їхньої заробітної плати PLKADR, структура якого наведена в п. 7.2. Штатна чисельність та її укомплектованість Розрахована планова чисельність персоналу по підприємству в цілому потім оформлюється штатним розписом. Він складається, як правило, за структурними підрозділами. В цій групі об’єктів інформації складається ряд відомостей, пов’язаних з аналітичними (професійним і структурним складом тощо) показниками штатного розпису, а також з забезпеченістю штатної чисельності персоналом, що постійно працює, визначеністю потреби в працівниках, формування заявки на цю потребу тощо. Розглянемо основні з них. Штатна чисельність працівників. Загальна кількість працівників різних категорій персоналу, професій і розрядів, яка потрібна підприємству, розраховується (див. вище) згідно з обсягами виробничої програми, спланованої, як правило, на календарний рік або квартал. Ці дані, як відомо, потім оформлюються штатним розписом підприємства з виділенням у ньому структурних підрозділів. Структура штатного розпису традиційна і включає, як правило, такі показники: структурний підрозділ, посада (професія, кваліфікація), оклад або тарифна ставка. Сучасні підприємці висувають додаткові вимоги до тієї чи іншої посади. І це теж потрібно віддзеркалювати у штатному розписі. В умовах ринкової економіки обсяги виробничої програми значно змінюються впродовж року чи кварталу. Тому потрібно міняти й штатну чисельність працівників. Про це мають своєчасно знати відповідні менеджери персоналу, тобто виявляти посади, які підлягають скороченню чи додатковому занесенню. Мета складання вихідних відомостей — отримати для аналізу дані про структуру штатного персоналу в різних аспектах, про відношення штатних середніх окладів (тарифних ставок) працівників одних категорій і професій до інших, а також виявити відхилення чисельності потрібного персоналу, розрахованого в зв’язку зі змінами обсягів виробничої програми, від чисельності діючого штату тощо. Ці відомості використовуються, як правило, менеджерами персоналу відділу кадрів підприємства. Для складання відомостей використовується, з одного боку, масив штатного розпису підприємства SHTAT (блок 1), з другого — спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV. У вихідній формі, складеній за довідковою структурою і такій, що характеризує, наприклад, структуру штатного персоналу, зазначається: КОМУ: код ПЕОМ ______, номер форми ______, «шапка» — «Зведені відомості про штатну чисельність персоналу підприємства по структурних підрозділах, категоріях персоналу, посадах (професіях) і розрядах за станом на конкретну дату». У графах форми зазначаються: елементи об’єкта інформації — структурний підрозділ, категорія персоналу, посада (професія) і розряд, а також кількість працівників по розряду, посаді (професії), категорії персоналу, структурному підрозділу і підприємству в цілому. Важливе значення має аналітична відомість, що характеризує професійну структуру штатного розпису підприємства в цілому за станом на конкретну дату (форма 7.5). ПЕОМ № _____ Форма 7.5 ЗВЕДЕНІ ВІДОМОСТІ про професійну структуру штатного персоналу підприємства станом на конкретну дату Елементи об’єкта інформації Кількість персоналу по Питома вага працівників даної посади в загальній кількості персоналу по категорія персоналу посада (професія) струк-турний підрозділ струк-турному підрозділу посаді (професії) категорії підпри-ємству категорії підпри-ємству 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Така відомість складається на основі тих же масивів, що й попередня, але показники в ній розміщуються в іншому угрупованні. Кількість персоналу по c-ому структурному підрозділу на даній j-ій посаді ( , графа 4), посаді ( , графа 5), категорії ( , графа 6) і підприємстві в цілому (N, графа 7) визначається: ; ; ; . Питома вага працівників даної j-ої професії в загальній кількості працівників k-й категорії ( , графа 8) і підприємству в цілому ( , графа 9) визначається: ; . Крім того, на основі зазначених масивів складаються також зведені відомості про відношення штатних середніх окладів (тарифних ставок) працівників одних категорій (наприклад, робітників) до інших (наприклад, менеджерів), інші зведення. Складені відомості передають у відповідні строки на екран ПЕОМ (а часом і у вигляді документограми) того чи іншого менеджера персоналу, як і зазначено в масиві регламентуючої інформації REGLAMI, для використання. Укомплектованість штату працівниками. Плинність робочої сили досить відчутно впливає на організацію виробництва, своєчасне та якісне виконання виробничої програми тощо. Тому значна роль відводиться контролю за відповідністю фактичної чисельності працівників штатній або плановій (розрахованій, як відомо, згідно з обсягами виробничої програми) за такими ознаками, як професія (посада), розряд і категорія персоналу не тільки по кожному структурному підрозділу, але й по підприємству в цілому. Тобто йдеться про фактичну забезпеченість працівниками як структурних підрозділів, так і підприємства в цілому для виконання певних обсягів виробництва. Крім того, необхідно мати дані, які б характеризували в різних аспектах працівників, яких бракує підприємству. Ці дані, з одного боку, слугували б основою при формуванні для центру зайнятості заявки на потребу працівників підприємству, а з другого — допомогли здійснювати контроль за фактичним виконанням цих заявок зазначеним центром. Тому метою складання вихідних відомостей є отримання для аналізу даних, які б характеризували в різних аспектах забезпеченість структурних підрозділів і підприємства в цілому працівниками з необхідною кваліфікацією тощо. Особливо необхідно зазначити ці вимоги при складанні заявки на потребу працівників, яка подається центру зайнятості, або при поданні оголошень для опублікування у пресі. Використовуючи масив про наявність і прийнятих працівників KADR (Блок 1) за станом на певну дату і масив штатного розпису працівників підприємства SHTAT (Блок 1), а також спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV, складають, наприклад, різні зведені відомості про фактичну забезпеченість цеху (підприємства в цілому) працівниками за станом на ту чи ту дату. Наприклад, вихідна форма (складена по повній структурі), яка видається відповідному менеджеру персоналу на екран його ПЕОМ, зведені відомості про потребу в персоналі в розрізі категорій, посад і дільниць для цеху № 15 за станом на 1 вересня 2000 р., наведена в п. 7.2 (див. форму № 1-п). Показники відхилення ( , графа 6) фактичної кількості працівників по кожній d-й дільниці j-й посаді (професії) k-й категорії персоналу ( , графа 5) від штатної ( , графа 4) визначаються: . Питома вага цих відхилень по d-й дільниці j-й професії, k-й категорії ( , графа 7) визначається: . Підсумки кількості працівників по k-й категорії і по відомості в цілому за штатом ( , , графа 4), фактично ( , , графа 5) і відхилення ( , , графа 6) визначаються: ; ; ; ; ; . Питома вага відхилень кількості працівників по k-й категорії ( , графа 7) і відомості в цілому визначається: ; . Таку саму назву одержують зведені відомості, але складені за короткою формою, мають таку саму «шапку», у графах форми значаться: елементи об’єкта інформації — категорія персоналу, професія чи посада, номер дільниці, а також відхилення щодо кількості працівників в абсолютному («+» або «–») і в відносному (%) вираженні. Підсумки — за професією (посадою), категорією персоналу та цеху в цілому. В цю форму не занесені позиції, в яких відсутні показники відхилення. При формуванні (по довідковій структурі) заявки на поточну потребу в працівниках для підприємства за станом на таку-то дату (форма 7.6), яку потім направляють до місцевого центру зайнятості, використовують, з одного боку, дані (занесені в окремий проміжний масив) вищезазначеної короткої форми, але складеної по підприємству в цілому, з другого, — масив штатного розпису підприємства SHTAT (Блоки 1, 2 і 3), та спеціальні масиви REGLAMI і BIBFORV. Потрібна кількість працівників для кожного структурного підрозділу по кожній посаді (професії), як відомо, визначається в попередній вихідній формі. Кількість потрібних працівників по кожній посаді (професії) визначається підсумком потрібних працівників для всіх структурних підрозділів ( ). ПЕОМ № _____ Форма 7.6 ЗАЯВКА на поточну потребу в працівниках для підприємства за станом на таку-то дату Елементи об’єкта інформації Потрібна кількість працівників Рівень кваліфікації Заробітна плата Тривалість основної відпустки Додаткові вимоги Спеціальні вимоги посада (професія) структурний підрозділ освіта вік навички вимоги умови праці 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Оформлену установленим порядком заявку передають за призначенням. Дані заявки заносять в окремий заявочний масив ZAJAV. У ряді випадків складають за формою повної структури відомості про виконання заявок на потребу в працівниках для підприємства, використовуючи, з одного боку, окремий заявочний масив ZAJAV, з другого — відповідні записи масиву про наявних і прийнятих працівників KADR за певний період, а також спеціальні масиви REGLAMI i BIBFORV. Відповідність штатної чисельності працівників тій, що розрахована на показники обсягів виробництва. В умовах ринкової економіки неабияке значення має відповідність штатної чисельності персоналу тій, що розрахована на показники обсягів виробництва на той чи інший плановий період. Це й зрозуміло. Зайві працівники збільшуватимуть собівартість продукції, що випускається, та недоставання — поставлять під загрозу виконання плану. Для складання зведеної відомості, наприклад, відповідності штатної чисельності основних працівників тій, що розрахована на показники обсягів виробництва по підприємству в цілому за станом на початок певного планового періоду, за формою за повною структурою використовують, з одного боку, масив планової потреби в основних робітниках PLKADR, з іншого — відповідні дані масиву штатного розпису SHTAT (Блок 1), а також спеціальні масиви REGLAMI i BIBFORV. У графах форми зазначаються: елементи об’єкта інформації — професія, розряд, а також кількість працівників — тих, що розраховані на обсяги виробництва і штатної чисельності, відхилення — кількість («+» або «–») і відносна величина (%). Підсумки визначаються по кожному розряду і професії, а також і по підприємству в цілому (відомості). Порядок визначення зазначених показників аналогічний тому, що і для форми 1-п (див. п. 7.2. і вище «Укомплектованість штату працівників»). У ряді випадків буде цікава й аналогічна відомість, у графах форми якої є показники кількості працівників: тих, що розраховані на обсяги виробництва, штатної чисельності і фактичної наявності працівників, а також відхилення (в натуральних і відносних величинах): штатної чисельності від чисельності, що розрахована на обсяги виробництва; фактичної наявності працівників від чисельності, що розрахована на обсяги виробництва; фактичної чисельності працівників від штатної. Така інформація (особливо з показником розряду працівників по кожній професії) вельми важлива при аналізі якісного складу працівників у зазначених трьох аспектах. Наявність і рух працівників Дані про наявність і рух персоналу — важливий елемент в управлінні підприємством. При цьому треба мати на увазі, що показник наявності персоналу складається, як правило, з двох складових: постійно працюючих і тимчасово працюючих. Відповідно складають і відомості. Рух працівників — це плинність персоналу; такі дані включають: відомості про прийняття працівників; відомості про працівників, що припинили трудовий договір; відомості про переміщення працівників усередині підприємства тощо. Крім того, важливе значення має складання звітності про наявність персоналу в різних аспектах. Вихідні форми з результатною інформацією про наявність і рух працівників складаються в розрізі різних ознак, які включаються в спеціальну зону «елементи об’єктів інформації». Сюди входять структурні підрозділи, категорії персоналу, посади (професії), розряди, причини руху працівників, а також дані про їхній вік, стать, освіту, стаж (загальний, безперервний) і т. ін. Використовуються менеджерами персоналу різних рівнів при аналізі цієї інформації. Наявність і прийняття працівників. Інформація про фактичну чисельність працівників підприємства, що видається на екрани ПЕОМ у різних аспектах, потрібна менеджерам персоналу. І насамперед їм потрібна до початку планового періоду така інформація, яка висвітлює стан фактичної наявності працівників у структурних підрозділах у розрізі категорій персоналу і професій, а часом і розрядів. Крім того, різнобічні характеристики працівників, що є в масиві про наявних і прийнятих працівників KADR, дозволяють одержувати вихідні дані з різними специфічними показниками, що розглянуті нижче. Тому й метою складання вихідних відомостей є отримання для аналізу даних про структуру наявного персоналу і його склад у різних аспектах. Для складання всіх необхідних вихідних відомостей використовуються, з одного боку, зазначений вище масив KADR, з другого — спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV. Так, у вихідній формі, складеній за довідковою структурою для менеджерів персоналу структурних підрозділів, зазначається: КОМУ: код ПЕОМ ______, номер форми ______, «шапка» — «Зведені відомості про фактичну чисельність постійних працівників по категоріях персоналу, професіях і розрядах структурних підрозділів підприємства станом на конкретну дату». Під час складання цієї відомості використовуються дані масиву KADR (Блок 1) підприємства в цілому (наявність за станом на 1 число поточного місяця і прийнятих працівників за даний період). У графах форми зазначаються: елементи об’єкта інформації — структурний підрозділ, категорія персоналу, професія і розряд, а також кількість працівників по кожному розряду, професії, категорії персоналу і структурному підрозділу в цілому. Зазначається також і загальний підсумок кількості працівників підприємства. Аналогічно складаються зведені відомості про тимчасових працівників по категоріях персоналу, професіях і розрядах структурних підрозділів підприємства станом на конкретну дату. На основі цього ж масиву KADR, у якого в Блоці 2 є інформація, що характеризує види заново прийнятих і переміщених працівників у поточному місяці, а також на основі спеціальних масивів REGLAMI і BIBFORV можна скласти вихідні форми за довідковою структурою, які віддзеркалюватимуть дані, з одного боку, про заново прийнятих працівників до того чи іншого структурного підрозділу по видах приймання та інших (категоріях персоналу, професіях тощо) ознаках, з другого — про внутрізаводське переміщення працівників по видах переміщення та інших ознаках. При складанні, наприклад, довідкової відомості про прийнятих працівників по підприємству в цілому в розрізі структурних підрозділів у поточному місяці використовують масив KADR (Блоки 1 і 2) в тій його частині, що характеризує прийнятих працівників у поточному місяці за період з 1-го по день складання відомості (форма 7.7). Використовуються також спеціальні масиви REGLAMI і BIBFORV. ПЕОМ № _____ Форма 7.7 ВІДОМІСТЬ прийнятих працівників по підприємству в цілому в розрізі структурних підрозділів ____________ місяць __________ року Елементи об’єкта інформації Кількість працівників по структурний підрозділ категорія персоналу посада (професія) вид приймання виду приймання посаді(професії) категорії персоналу структурному підрозділу підприємству 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Кількість працівників по q-м виду приймання ( , графа 5), j-й посаді ( , графа 6), k-й категорії персоналу ( , графа 7), по с-му структурному підрозділу ( , графа 8), а також по підприємству в цілому (N, графа 9) визначається: ; ; ; ; . Для аналізу причин плинності кадрів складають відповідні довідкові зведення про прийняття працівників на роботу чи про припинення ними трудової діяльності в межах структурного підрозділу, чи по підприємству в цілому за певний період часу. Вони складаються в різних варіантах, характеризуючи, наприклад, причини такого руху (переміщення), кваліфікацію (категорію, професію), вік, освіту й т. ін. За потреби можна скласти відомості розглянутими щойно методами, вносячи до них не лише кількісні показники за даними ознаками, а й відповідні відносні величини (у %). Припинення трудового договору працівниками. Дані, що характеризують у різних аспектах працівників, які припинили трудовий договір (яких звільнили з роботи), можна одержати таким способом. Використовуючи відбірковий масив про при-пинення трудового договору працівниками VBKADR, можна відібрати з масиву про наявних і прийнятих працівників KADR записи звільнених з роботи працівників, до яких (записів) заносять дані про звільнення (у Блок 13 записують відповідні дані). Метою складання вихідних відомостей є отримання для аналізу даних про працівників у різних аспектах, які припинили трудовий договір із підприємством. Використовуючи відібрані записи (з даними у Блоках 1 і 13) з масиву KADR, та спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV, можна скласти вихідні дані, що характеризуватимуть працівників, які припинили трудовий договір з різних причин. Наприклад, зведені відомості про звільнених працівників підприємства по видах звільнення, категоріях персоналу і по структурних підрозділах за конкретний період мають в основному таку саму форму з довідковою структурою, як і для прийнятих працівників, але складеною з зазначенням видів звільнення. Звітні форми про наявність і рух персоналу. Складання цих форм у такому вигляді інколи прямо не включається до об’єктів інформації, про які здійснює інформування менеджерів персоналу система об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту персоналу, але цю, об’ємну і трудомістку роботу вико¬нують окремі, на те уповноважені, менеджери персоналу за допомогою ПЕОМ. Це передусім складання зведених відомостей по підприємству в цілому, які б характеризували склад наявного персоналу на початок і кінець звітного періоду, його рух за певний (звичайно звітний) період тощо. Для складання зазначених зведених відомостей по підприємству в цілому використовуються: масив про наявних і прийнятих працівників підприємства KADR за станом на початок звітного періоду, масив про прийнятих (на постійну роботу) працівників на підприємство KADR за звітний період, масив про припинення трудового договору працівниками VBKADR в звітному періоді, а також спеціальні масиви REGLAMI i BIBFORV. Розглянемо одну з них. Вихідна форма, складена за довідковою структурою по підприємству в цілому, яка характеризує, наприклад, зведені відомості про наявність і рух персоналу по підприємству в цілому в звітному періоді, має графи, у яких зазначаються: елементи об’єкта інформації — категорія персоналу, а також кількість персоналу — за станом на початок звітного періоду, тих, які прийняті за звітний період, тих, які припинили трудовий договір у звітному періоді, та за станом на кінець звітного періоду. Підсумки кількості персоналу одержують по кожній категорії персоналу і підприємству в цілому по всіх чотирьох графах відомості. Одержані дані використовуються для заповнення необхідних показників у звітних формах. Якісний склад керівного персоналу Якісними формальними ознаками керівного персоналу насамперед є, як відомо, об’єктивні дані про освіту (з урахуванням її підвищення), професійну кваліфікацію, наявність ученого ступеня чи звання, вміння працювати на комп’ютері, знання іно¬земних мов, наявність заохочень або покарань, а також резуль¬тати голосування при обранні й наступних атестацій тощо. Тільки на підставі всієї сукупності зазначених формальних та інших об’єктивних даних можна скласти правильне уявлення про того чи іншого керівника. Метою складання вихідних відомостей є отримання для аналізу інформації, яка б характеризувала якісний склад керівного персоналу різних рівнів із різних аспектів. Вихідні форми з результатною інформацією про якісний склад керівного персоналу використовуються менеджерами персоналу вищого рівня (відділу кадрів) при відбиранні працівників для підвищення по службі або кваліфікації, відряджень, наприклад, для роботи в інших країнах тощо. Необхідні відомості про якісний склад керівного персоналу складають за формою довідкової структури в різних аспектах по підрозділах і підприємству в цілому на певну дату, використовуючи для цього масиви про наявних та прийнятих працівників KADR, а також спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV. До граф форми відомості у поіменному складі вносять усі формальні ознаки, що характеризують якісний склад керівників. Іноді складають вибіркові довідкові відомості у поіменному складі за окремими ознаками — умінням працювати на комп’ютері чи водити автомобіль, знанням іноземних мов, наявністю вченого ступеня або звання й т. ін. Крім того, складають відомості для різних рівнів керівників про якісний склад керівного персоналу зі скороченим обсягом ознак і за станом на певну дату. Для складання цих зведень використовуються ті самі масиви, про які йшлося раніше, а часом і додаткові (про результати атестації, голосування при виборах на посаду тощо). Так, для складання зведеної відомості про працівників, які мають вчені ступені і звання, а також володіють іноземними мовами по підприємству в цілому за станом на певну дату (форма 7.8) використовують дані Блоків 1 і 4 масиву KADR та спеціальні масиви REGLAMI і BIBFORV. ПЕОМ № _____ Форма 7.8 ЗВЕДЕНІ ВІДОМОСТІ про працівників, які мають вчені ступені і звання, а також володіютьіноземними мовами по підприємству в цілому за станом на певну дату Елементи об’єкта інформації Кількість працівників, які мають вчені ступені і звання володіють іноземними мовами категорія персоналу посада (професія) кандидат наук, доцент доктор наук, професор англійська французька німецька інші 1 2 3 4 5 6 7 8 Кількість працівників по категорії персоналу і підприємству в цілому, які мають вчені ступені і звання, а також володіють іноземними мовами, підраховується по кожній графі і зазначається по кожній категорії персоналу та в кінці зведеної відомості. Користувач цієї зведеної відомості має змогу оперативно одержати відомість-розшифровку (форма 7.9), яка складається на основі даних Блоків 1, 3 і 4, а також спеціальних масивів REGLAMI і BIBFORV. ПЕОМ № _____ Форма 7.9 ВІДОМІСТЬ-РОЗШИФРОВКА про працівників, які мають вчені ступені і звання, а також володіють іноземними мовами по підприємству в цілому за станом на певну дату Елементи об’єкта інформації Прізвище, ім’я та по батькові Рік народження Освіта Професія за освітою Кваліфікація за освітою Який(е) має вчений(е): Якою володіє іноземною мовою категорія персоналу посада (професія) структурний підрозділ табельнийномер ступінь звання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Складають і інші відомості, які характеризують якісний склад керівного персоналу, на основі масиву KADR і масивів REGLAMI та BEBFORV. Тому дані масиву KADR мають регулярно відновлюватися з метою встановлення їх відповідності дійсному значенню. Навчання та підвищення кваліфікації працівників Працівники підприємств підвищують свій освітянський і професійний рівень, як правило, без відриву від виробництва двома шляхами:• через навчання (вечірня чи заочна форма) в закладах освіти — загальноосвітніх школах, технікумах, коледжах, вищих навчальних закладах (інститутах, університетах, академіях) тощо;• через різні курси підвищення кваліфікації та школи майстер-ності тощо. Все це сприяє значному підвищенню продуктивності праці на підприємстві. Ось чому підвищення рівня освіти і кваліфікації працівників без відриву від виробництва через мережі вечірньої та заочної освіти набуло значного поширення. Зважаючи на сказане, слід узяти до уваги, що відрядження, вечірні зміни тощо на підприємстві для зазначених працівників виключаються, відпустки в них здебільшого збігаються. І якщо не регулювати ці явища, то виконання виробничої програми завжди буде під загрозою. Метою складання вихідних відомостей є одержання інформації, яка б характеризувала в різних аспектах стадії та процеси навчання й підвищення кваліфікації працівників у мережі вечірньої та заочної освіти. Це можуть бути відомості про тих, хто й де навчається та підвищує кваліфікацію, за якою формою нав¬чання, коли й на скільки днів необхідна відпустка для складання сесії або участі в зборі тощо. Ось чому в серпні кожного року (чи в інший час) потрібно складати за формою довідкової структури відомості про навчання та підвищення кваліфікації працівників за структурними підрозділами (насамперед), а зведені відомості — по підприємству в цілому. Для структурних підрозділів ці відомості складають окремо за видами і формами навчання в порядку прізвищ. Крім «шапки», у графах форми зазначаються елементи об’єкта інформації: показники форми навчання (вечірня, заочна), види навчання (загальноосвітня школа, технікум, інститут тощо), клас, семестр, курс, рік навчання, строки екзаменаційної сесії чи збору, категорія, професія чи посада, прізвище й табельний номер працівника й т. ін. У зведених формах графи з прізвищем і табельним номером працівника відсутні, а вводиться додаткова графа «кількість працівників». Для складання цих відомостей використовується масив про наявних і прийнятих працівників KADR (Блоки 1, 7, 8) на певну дату, а також спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV. Оперативну інформацію про навчання та підвищення кваліфікації працівників той чи інший менеджер має змогу одержати на екрані ПЕОМ на будь-який час і в будь-якому розрізі. Так, для одержання оперативної інформації про працівників, які навчаються в закладах освіти, цеху № __ за станом на певну дату (форма 7.10), використовуються відібрані відповідні дані масиву про наявність і прийнятих працівників KADR (Блок 1 і 7) з даними на певну дату, а також спеціальні масиви REGLAMI і BIBFORV. ПЕОМ № _____ Форма 7.10 ОПЕРАТИВНА ІНФОРМАЦІЯ про працівників, які навчаються в закладах освіти, цеху №____ за станом на певну дату Елементи об’єкта інформації Кількість працівників, які навчаються форма навчання вид закладу 1 2 3 Кількість n-х працівників по f-м формах навчання (вечірня, заочна) в z-х закладах визначається як підсумок відповідних показників: ; . Користувач цієї оперативної інформації має змогу також оперативно (по запиту) одержати відомість-розшифровку про працівників, які навчаються в закладах освіти, цеху №__ за станом на певну дату (форма 7.11) і включені в попередню вихідну форму. Для одержання цієї інформації використовуються Блоки 1, 7 і 12 масиву KADR і спеціальні масиви REGLAMI і BIBFORV. ПЕОМ № _____ Форма 7.11 ВІДОМІСТЬ-РОЗШИФРОВКА про працівників, які навчаються в закладах освіти, цеху №____ за станом на певну дату Елементи об’єкта інформації Табельний номер Прізвище, ім’я та по батькові Посада (професія) Назва навчального закладу Курс навчання (семестр) Період сесії Рік закінчення Посада після закінчення навчання форма навчання вид закладу початок кінець 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Зазначимо, що такі відомості будуть вірогідними лише в тому разі, коли масив KADR регулярно оновлюватиметься й уточнюватиметься за всіма параметрами, пов’язаними з навчанням і підвищенням кваліфікації працівників. Складають і інші відомості про навчання та підвищення кваліфікації працівників, використовуючи відповідні блоки масиву KADR і спеціальні масиви REGLAMI і BIBFORV. Відпустки працівникам Відомо, що відпустки, які надаються працівникам згідно з чинним законодавством, бувають таких видів:• щорічні відпустки (основна, додаткові — за роботу із шкідливими і важкими умовами та за особливий характер праці тощо);• додаткові відпустки у зв’язку з навчанням (у середніх, професійно-технічних, вищих закладах освіти, аспірантурі тощо);• творчі відпустки (надаються для виконання окремих робіт);• соціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, додаткова — працівникам, які мають дітей);• відпустки без збереження заробітної плати (надаються за бажанням працівника в обов’язковому порядку та за згодою сторін);• інші види відпусток, оплата яких проводиться з прибутку підприємств. Метою складання вихідних відомостей є отримання інформації, яка б характеризувала види відпусток у різних аспектах як по структурних підрозділах, так і по підприємству в цілому. Використовуючи масив про наявність і прийняття працівників KADR (і в першу чергу Блоки 1 і 11), а також спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV, складають за формою необхідні для менеджерів вихідні відомості, за довідковою структурою, які характери-зують стан відпусток у різних аспектах. Наприклад, складена за формою довідкової структури зведена відомість про надані відпустки працівникам у такому-то році по їх видах, категоріях персоналу і структурних підрозділах підприємства в цілому на конкретну дату характеризує загальний стан персоналу, який уже використав відпустки. У графах форми зазначаються: елементи об’єкта інформації — види відпус¬ток, категорія персоналу, структурний підрозділ, період відпустки, а також кількість працівників, які використали відпустку. Відомість про додаткові відпустки у зв’язку з навчанням працівників по категоріях персоналу, посадах (професіях), табельних номерах і прізвищах певного структурного підрозділу в конкретному (або на певний період) місяці характеризує персонал, якому необхідно надати цей вид відпустки. В графах форми зазначаються: елементи об’єкта інформації — категорія персоналу, посада (професія), табельний номер, прізвище, ім’я та по батькові, а також період і кількість календарних днів відпустки. Крім того, на основі інформації про фактично використані щорічні відпустки працівниками в минулому році (масив KADR, Блоки 1 і 11) можна скласти орієнтовний графік відпусток працівників на поточний рік для того чи того структурного підрозділу. Складають відомості й про інші види відпусток. Установлені законодавством пільги працівникам До цих груп персоналу належать такі працівники, в яких є особливості, пов’язані з визначеними ознаками. Це групи працівників, які мають установлені законодавством пільги:• неповнолітні;• інваліди;• ветерани війни і праці;• багатодітні;• «чорнобильці»;• інше. При організації праці на підприємстві в різних умовах менеджери повинні брати до уваги інформацію, що характеризує працівників з зазначеними особливостями. Метою складання вихідних відомостей є отримання інформації, яка характеризує особливості тих чи інших працівників у різних аспектах, що суттєво відрізняють їх від інших, або впливають на продуктивність праці (наприклад, інваліди, неповнолітні та ін.), зумовлюють тривалість робочого дня (неповнолітні, учні, матері, які мають немовлят та ін.). До них належать і окремі працівники, які мають відповідні пільги, встановлені чинним законодавством. Важливими є й дані про стаж роботи працівників: загальний, безперервний, з вислугою років тощо. Використовуючи масив про наявність і прийняття працівників KADR (Блоки 1, 3, 5, 6), а також спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV, складають за формою довідкової структури необхідні для менеджерів вихідні відомості, що характеризують групи персоналу з зазначеними особливостями працівників. Наприклад, використовуючи дані Блоків 1, 3 і 6 масиву KADR і спеціальні масиви, складають відомості про працівників, які мають інвалідність, по категоріях персоналу і професіях в конкретному структурному підрозділі за станом на визначене число. У графах форми зазначаються: елементи об’єкта інформації — категорія персоналу, професія, прізвище, ім’я та по батькові, а також дані, що характеризують інвалідність — вид інвалідності, група інвалідності, вік, стать тощо. Складають відомості й про інші групи працівників: про наявність учнів; неповнолітніх; матерів, які мають немовлят; ветеранів війни і праці; «чорнобильців»; багатодітних та ін. за різними характеристиками (ознаками). Крім того, на основі даних Блоків 1 і 5 масиву KADR складають зведені відомості, в яких є згруповані дані про різні види стажу роботи працівників, або які характеризують статус персоналу з погляду досвіду його роботи. Складають також інші відомості, дані яких характеризують персонал зазначених груп з інших поглядів. Відношення працівників до військової служби До цієї категорії належать ті працівники, які мають відношення до військової служби. Це:• військовозобов’язані;• призовники;• інше. Необхідність знати інформацію про ці групи працівників виникає тому, що вони можуть призиватися для проходження війсь¬кових зборів, військової служби чи бути тимчасовими військово¬службовцями. А це означає, що їхні робочі місця після звільнення повинні заповнюватися і про це треба знати завчасно. Використовуючи масив про наявність і прийняття працівників KADR (Блоки 1, 3 і 10), а також спеціальні масиви REGLAMI i BIBFORV, складають за формою за довідковою структурою необхідні для менеджерів вихідні відомості, які характеризують ці групи працівників. Наприклад, використовуючи дані Блоків 1, 3 і 10 масиву KADR і спеціальні масиви REGLAMI i BIBFORV, складають відомість про призовників по категоріях персоналу, професіях і структурних підрозділах по підприємству в цілому за станом на визначене число. У графах форми зазначаються: елементи об’єк¬та інформації — категорія персоналу, професія, структурний підрозділ і дані, що характеризують призовників — вид відношення, стать, рік народження тощо, а також кількість призовників. Підсумки одержують по професіях, категоріях персоналу і по відомості (підприємству в цілому). Складають і інші відомості про працівників, які мають відношення до військової служби. Соціально-побутові умови працівників Створення нормальних соціально-побутових умов для працівників — важливе, хоча й складне та важко розв’язуване нині соціальне завдання. Щоб виконати його, насамперед потрібно мати повні дані про конкретні соціально-побутові умови працівників: загальний дохід сім’ї та на одного члена, квартирні умови, потреби щодо місць для влаштування дітей у дошкільних дитячих закладах, спортивно-оздоровчих таборах, базах відпочинку, профілакторіях і т. ін. Метою складання вихідних відомостей є отримання інформації, яка характеризує зазначені соціально-побутові умови з різних поглядів. Про соціально-побутові умови працівників складають вихідні документи двох основних видів:• соціальне забезпечення працівників;• побутові умови;• інше.Відомості складають за формою за довідковою структурою періодично чи за потребою. Такі відомості відповідні менеджери можуть одержувати за формою, в якій назви рядків (градація працівників за будь-якою ознакою, наприклад, робочим стажем, з урахуванням тих чи інших заслуг тощо) будуть постійними, а граф — змінними. Наприклад, можлива така градація рядків: перший рядок — працюючі на підприємстві зі стажем до одного або двох років, другий — до трьох або п’яти років, третій — до десяти років, четвертий — ветерани праці, п’ятий — ветерани війни і т. д. Назви граф визначаються згідно зі змістом відомостей. Так, коли йдеться про житлово-комунальні умови, то в відповідних графах зазначається кількість сімей, у тому числі кількість членів сім’ї, дітей, розмір житлової площі, з якого часу перебуває на обліку на квартиру тощо.У відомостях про влаштування дітей у дитячі ясла чи садки зазначається кількість сімей, у тому числі членів сім’ї, з них працюючих; кількість дітей ясельного (садкового) віку, з них — тих, які вже відвідують ясла (садок); кількість дітей шкільного віку й т. ін. У зведених відомостях про доходи сім’ї зазначають категорію персоналу, кількість сімей і членів в одній сім’ї, а також загальний дохід однієї сім’ї, середній дохід на одного члена сім’ї. У решті відомостей — інший зміст рядків і граф форми вихідного документа.Щоб скласти такі відомості, використовують масив про наявних і прийнятих працівників KADR (Блоки 1, 5 і 9), а також спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV. Відомості складають за станом на певну дату як у межах структурних підрозділів, так і по підприємству в цілому, як в аналітичному, так і в зведеному вигляді.Наприклад, зведені відомості про розміри житла сім’ї і кількості осіб, які там проживають, у розрізі стажу роботи працівників у конкретному структурному підрозділі за станом на певну дату характеризують рівень забезпеченості житлом. У графах форми зазначаються: елементи об’єкта інформації — категорія персоналу, градація стажу працюючих по роках, а також кількість сімей і загальна площа житла (кв. м), кількість прописаних, у тому числі дітей, а також середня площа житла на одного прописаного. Ці відомості можна одержати також в аналітичному складі.Складаються й інші вихідні документи, які характеризують, наприклад, виробничі умови працівників, про які потрібно знати менеджерам персоналу. Норми виробітку, що застосовуються на виробництві, та їх виконання працівникамиВідомо, наскільки важливі для виробництва технічно обґрунтовані норми виробітку й норми затрат праці зокрема. Якщо норми затрат праці науково і технічно обґрунтовані, то вони віддзеркалюють стан науково-технічного прогресу на даному підпри¬ємстві, а також є важливим чинником щодо мотивації праці. Ось чому потрібно визначити питому вагу технічно обґрунтованих, досвідно-статистичних, тимчасових та інших норм у їх загальній масі, ступінь їх виконання тощо, а далі рішуче запроваджувати технічно обґрунтовані норми.Крім того, неабияке значення має й аналіз продуктивності праці робітників, особливо тих, які пов’язані з відрядною роботою. Йдеться про виконання норми виробітку окремими представниками тієї чи іншої професії.Тому метою складання вихідних відомостей є отримання інформації, що характеризує склад норм виробітку на виробництві, їх питому вагу, а також як виконуються ці норми основними робітниками різних професій на підприємстві.Вихідні форми з результатною інформацією про норми в різних аспектах використовуються менеджерами персоналу відділу організації праці і заробітної плати, нормувальниками різних рівнів тощо.Щоб одержати відомості, які складаються за довідковою струк¬турою, про склад норм виробітку, використовують масиви з показниками діючих поопераційних норм затрат часу на виготовлення однієї деталі OPZPD або складання одного виробу OPZPV, а також масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV.Наприклад, зведені відомості про склад норм виробітку, які застосовуються в конкретному цеху за станом на певну дату, характеризують структуру й питому вагу цих норм на виробництві. У графах форми зазначаються: елементи об’єкта інформації — вид норми, група норм виробітку, одиниця часу нормування, а також кількість норм і підсумок нормованого часу за кожною групою, загальний підсумок кількості норм і нормованого часу, питома вага кожної групи норм за їх кількістю та нормованим часом. Зауважимо, що точніше схарактеризувати питому вагу діючих норм дозволить показник, який визначається за нормованим часом, а не за кількістю тих чи інших норм.Крім зазначених, складають зведені відомості про стан фактичного виконання чинних норм виробітку робітниками-відряд¬никами основних виробничих професій.Проте, щоб скласти ці зведені відомості, необхідно спочатку визначити рівні виконання норм виробітку основними робітниками-відрядниками в тому чи іншому місяці. Використовуючи проміжний масив нарахованої заробітної плати ZARKADR (в частині робітників-відрядників основних професій), а також спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV, складають відомості про виконання норм виробітку основними робітниками-відрядниками основних професій по цеху №__ за такий-то період (форма 7.12).ПЕОМ № _____ Форма 7.12ВІДОМІСТЬ про виконання норм виробітку основними робітниками-відрядниками основних професій цеху №____ за такий-то періодЕлементи об’єкта інформації Відпрацьований час Процент виконання норм виробітку робітникомпрофесія табельний номер фактичний нормативний 1 2 3 4 5Зазначимо, що процент виконання норм виробітку визначається, як правило, тим робітникам-відрядникам, які відпрацювали всі робочі дні місяця.Процент виконання норм виробітку робітником j-ї професії ( ) визначається діленням величини нормативного часу ( ) на фактично відпрацьований ( ): .Вихідні дані цієї відомості (місяць, структурний підрозділ, професія, табельний номер, а також процент виконання норм виробітку) фіксуються в робочий масив виконання норм виробітку основними робітниками-відрядниками основних професій VIKNORM.Цей робочий масив VIKNORM, а також спеціальні масиви REGLAMI і BIBFORV використовуються для складання за довідковою структурою зведеної відомості про стан фактичного виконання діючих норм виробітку робітниками-відрядниками основних виробничих професій по такому-то цеху за певний період (форма 7.13).ПЕОМ № _____ Форма 7.13ЗВЕДЕНІ ВІДОМОСТІ про стан фактичного виконання діючих норм виробітку робітниками-відрядниками основних виробничих професій по такому-то цеху за певний періодЕлементи об’єкта інформації Кількість робітників, які виконали норми виробітку до Разом робітниківпрофесія 90% 100% 110% 120% і т. д. 1 2 3 4 5 6 7Кількість робітників ( , графи 2, 3, 4, 5 і т. д.) визначається кількістю табельних номерів, тобто: ; ; …; .Загальний підсумок робітників по професії ( , графа 7) визначається: .Кількість робітників по відомості (підприємству в цілому) визначається аналогічно по графах 2, 3, 4, 5 і т. д., 7.Складають також інші вихідні документи, потрібні менеджерам.Заробітна плата працівниківМетою складання вихідних відомостей є отримання даних, що характеризують нараховану заробітну плату працівникам у різних аспектах, за різні відрізки часу як в аналітичному (попрізвищевому), так і зведеному складі — по категоріях персоналу і професіях, структурних підрозділах і підприємству в цілому.Складені вихідні форми з результатною інформацією з різними аспектами даних про нараховану заробітну плату використовуються менеджерами персоналу відділу організації праці та заробітної плати, структурних підрозділів, а в окремих випадках і керівниками підприємства.Використовуючи масив про наявність і прийняття працівників KADR (Блок 1) і похідний масив нарахованої заробітної плати ZARKADR, а також спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV, складають необхідні для менеджерів вихідні відомості, які характеризують структуру нарахованої заробітної плати працівникам за різними ознаками: по видах заробітної плати; категоріях персоналу, посадах (професіях) і видах оплати; категоріях персоналу з визначенням відношення середнього заробітку працівника однієї категорії до іншої; категоріях і видах оплат з визначенням відношення додаткової заробітної плати до основної тощо. Складаються ці відомості в розрізі як по структурних підрозділах, так і по підприємству в цілому за формою з довідковою структурою.Розглянемо деякі з них.Структура заробітної плати працівників. Основними структурними групами заробітної плати є: основна і додаткова заробітна плата, премії тощо. Основна заробітна плата визначається такими видами оплат: погодинна, відрядна, відрядно-прогресив¬на, відрядно-преміальна тощо; додаткова заробітна плата — різні види доплат тощо.Для складання за довідковою структурою відомості про структуру заробітної плати, нарахованої працівникам цеху №__ в звітному місяці використовується масив нарахованої заробітної плати ZARKADR, а також спеціальні масиви REGLAMI і BIBFORV. У графах вихідної форми зазначаються: елементи об’єкта інформації — групи зарплати (графа 1) і види оплат (графа 2), а також сума зарплати по видах оплат (графа 3) і групах зарплати (графа 4), відношення (в %) основної (графа 5) і додаткової (графа 6) зарплати, премії (графа 7) до загальної суми зарплати по цеху (відомості). Підсумок суми заробітної плати по цеху визначається в кінці відомості.Сума заробітної плати n-х працівників по v-му виду оплати h-ї групи зарплати c-го цеху ( , графа 3), по h-й групі ( , графа 4) і цеху ( ), визначається: ; ; .Відношення суми основної заробітної плати ( , графа 5), додаткової зарплати ( , графа 6) і премії ( , графа 7) до загальної суми зарплати по цеху ( ) визначається (в %): ; ; .Дані зазначеної відомості використовуються менеджером персоналу цеха для аналізу структури заробітної плати, нарахованої в звітному місяці.Аналогічну зведену відомість можна складати і по підприємству в цілому не лише за місяць, а й за квартал, рік, а також у порівнянні з відповідним минулим періодом.Середня заробітна плата працівників та виконання планового фонду зарплати. Використовуючи інформаційні масиви KADR (Блок 1), ZARKADR і спеціальні масиви REGLAMI і BIBFORV, можна скласти відомості, які характеризуватимуть рівень заробітної плати в різних співвідношеннях як по структурних підрозділах, так і по підприємству в цілому.Використовуються менеджерами персоналу відповідного рівня для аналізу величин середньої заробітної плати.Наприклад, складені за довідковою структурою зведені відомості про нараховану середню заробітну плату і її співвідношення по категоріях персоналу по підприємству в цілому за певний місяць (форма 7.14) характеризують рівень середньої заробітної плати працівників різних категорій.ПЕОМ № _____ Форма 7.14ЗВЕДЕНІ ВІДОМОСТІ про нараховану середню заробітну плату і її співвідношення по категоріях персоналу по підприємству в цілому за певний місяць Елементи об’єкта інформації Кількість працівників Загальна сума заробітної плати Середня сума заробітної плати на одного працівника Величина відношення середньої суми зарплати однієї категорії до іншоїКатегорія персоналу 1 : 2 1 : 3 1 : 4 і т. ін.1 2 3 4 5 6 7 8У зведені відомості включають лише тих працівників, які відпрацювали всі робочі дні місяця.Кількість працівників k-ой категорії ( , графа 2) і їхню загальну заробітну плату ( , графа 3) визначають: ; .Середня заробітна плата на одного працівника ( , графа 4) визначається: .Величина відношення середньої суми зарплати 1-ї категорії до другої категорії ( , графа 5), першої до третьої ( , графа 6), першої до четвертої ( , графа 7) визначаються (в разах): ; ; .Крім того, складають відомості за формою з повною структурою, які характеризують виконання планового фонду заробітної плати структурними підрозділами і підприємством у цілому. При складанні цих відомостей, крім зазначених масивів ZARKADR, REGLAMI i BIBFORV, використовують і масив планового фонду заробітної плати ZPFONDK.Зведені відомості про виконання планового фонду заробітної плати по структурних підрозділах і підприємству в цілому за конкретний місяць характеризують рівень використаного фонду зарплати. У графах форми, складеної за повною структурою, зазначаються елементи об’єкта інформації — структурний підрозділ, а також суми заробітної плати — плановий фонд, фактично нараховано, абсолютні й відносні відхилення по структурному підрозділу, а потім підсумки по підприємству в цілому. Використовуються зведені відомості менеджером персоналу відділу організації праці та заробітної плати для аналізу виконання планового фонду заробітної плати по підприємству в цілому.Непрацездатність працівників. Важливе значення для менеджерів персоналу мають складені за довідковою структурою відомості про перебування працівників у стані непрацездатності за різними ознаками. Ці відомості складаються в розрізі категорій персоналу, посад (професій), видів непрацездатності (за даними видів оплат), віку, статі тощо, як по структурних підрозділах, так і підприємству в цілому, як за звітний місяць, так і за квартал, рік.Використовуючи масив про наявність і прийняття працівників KADR (Блок 1, а інколи і Блок 3) і похідний масив нарахованої заробітної плати ZARKADR за певний період, а також спеціальні масиви REGLAMI і BIBFORV, можна скласти, наприклад, відомості про перебування працівників у стані непрацездатності за причинами по цеху №__ за звітний період. В графах цієї форми зазначаються: елементи об’єкта інформації — вид непрацездатності, категорія персоналу, посада (професія), а також кількість днів (годин) непрацездатності по посаді (професії), категорії персоналу, виду непрацездатності і цеху (відомості).При необхідності система об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту дозволяє зробити розшифровку зазначених відомостей у поіменному складі. Аналогічні зведені відомості можна складати і по підприємству в цілому не лише за звітний місяць, а й за квартал, рік.Використовуються менеджерами персоналу різних рівнів для аналізу видів непрацездатності працівників, особливо тих видів, які пов’язані з притаманними підприємству умовами праці.Складають і інші відомості, які характеризують елементи нарахованої заробітної плати працівникам.Тарифні ставки робітниківНормативні тарифні показники — розряди та коефіцієнти тарифних сіток використовуються для визначення відповідних середніх величин, що стосуються фактично працюючих штатних робітників тих чи інших професій, розрядів або груп робітників з іншими ознаками.Вихідні форми з результатною інформацією використовуються менеджерами різних рівнів — структурних підрозділів, відділу організації праці та заробітної плати, а часом і керівництвом підприємства для аналізу фактичного стану тарифних показників.Щоб отримати відомості, що складаються за довідковою структурою і характеризують середні тарифні величини робітників того чи іншого структурного підрозділу або підприємства в цілому, використовуються масиви про наявних і прийнятих працівників KADR (Блок 1 з відповідними показниками робітників на зазначену дату), годинних тарифних ставок для оплати праці робітників TARSTAV, а також масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV.Розрахунки середніх тарифних розрядів. Для складання відомості розрахунків середніх тарифних розрядів робітників за професіями і розрядами такого-то структурного підрозділу на певну дату (форма 7.15) використовуються зазначені вище масиви. При цьому з масиву KADR використовуються лише записи тих робітників, які належать до даного структурного підрозділу.ПЕОМ № _____ Форма 7.15ВІДОМІСТЬ розрахунків середніх тарифних розрядів робітників за професіями і розрядами такого-то структурного підрозділу на певну датуЕлементи об’єкта інформації Кількість робітників по Загальна сума розрядів усіх робітників по професії Середній тарифний розряд по професії Середній тарифний розряд по структурному підрозділупрофесія розряд розряду професії структурному підрозділу 1 2 3 4 5 6 7 8В зазначеній вихідній формі показники визначаються на основі первинних даних, які зафіксовані в зазначених інформаційних масивах.Кількість n-х робітників по r-му розряду j-й професії с-го підрозділу ( , графа 3) визначається: .Кількість n-х робітників по j-й професії с-го підрозділу ( , графа 4) і по с-му підрозділу в цілому ( , графа 5) визначається: ; .Загальна сума r-х розрядів робітників по j-й професії ( , графа 6) визначається ( ; ; …; ): .Середній тарифний розряд по j-й професії ( , графа 7) визначається: .Середній тарифний розряд по с-му структурному підрозділу ( , графа 8) визначається: .Зазначена вихідна форма використовується менеджером персоналу структурного підрозділу для аналізу середніх тарифних розрядів у різних напрямках.Розрахунок середніх тарифних коефіцієнтів. Для складання зведеної відомості розрахунків середніх тарифних коефіцієнтів робітників за професіями і розрядами по підприємству в цілому на певну дату (форма 7.16) використовують зазначені вище інформаційні і спеціальні масиви. При цьому використовується масив KADR у повному обсязі, але лише з записами про робітників.ПЕОМ № _____ Форма 7.16ЗВЕДЕНА ВІДОМІСТЬ розрахунків середніх тарифних коефіцієнтів робітників за професіями і розрядами по підприємству в цілому на певну датуЕлементи об’єкта інформації Кількість робітників по Середній тарифний коефіцієнт по професії Середній тарифний коефіцієнт по підприємствупрофесія розряд розряду професії підприємству 1 2 3 4 5 6 7В зазначеній вихідній формі показники середніх коефіцієнтів по професії і підприємству в цілому визначаються за аналогічними алгоритмами, що й середні тарифні розряди. При цьому використовують замість показників порядкових номерів розрядів величини тарифних коефіцієнтів відповідних розрядів.Результатна інформація цієї відомості використовується менеджерами персоналу відділу організації праці та заробітної плати для аналізу стану середніх тарифних коефіцієнтів у різних напрямках.Виконавча дисципліна менеджерівСвоєчасне виконання наказів, розпоряджень тощо — важливий показник злагодженої праці апарату управління підприємством. Відомо, що для контролю (за допомогою ЕОМ) за виконанням розпорядчих документів створюється спеціальна система, що використовує окреме інформаційне забезпечення (певні показники використовуються із загальної бази даних BADON). Проте, коли діє автоматизована система об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, такої окремої системи створювати не потрібно. Потрібно лише в спеціальній таблиці контролюючої інформації (й у відповідному масиві) віддзеркалити питання контролю за виконавчою дисципліною працівників.Як об’єкти інформації можна використати види чи групи розпорядчої та іншої документації. Наприклад, зовнішні розпорядчі та інші юридичні документи, які мають виконуватися, — це одна група, а конкретні номери й дати документів — її елементи; внутрішні документи — друга група і т. ін.Зауважимо, що елементи об’єкта інформації (конкретні документи — їхні номери, дати, строки виконання тощо) — змінна частина, і вона часто оновлюється. Повністю виконаний документ, як правило, знімається з контролю (обліку) і надходить до архіву.Складені за формою за довідковою структурою вихідні відомості віддзеркалюють виконавчу дисципліну менеджерів різних рівнів, в різних ракурсах і пов’язану зі своєчасним виконанням тимчасових доручень. Такі відомості мають форми, складені як у розрізі груп документів і їхніх номерів, так і в розрізі посадових осіб-виконавців. Докладніше про це в розділі 8.Складають також інші вихідні документи, що видаються на екрани ПЕОМ відповідних менеджерів персоналу та використовуються для об’єктивного їх інформування з питань управління, спрямованого на забезпечення виробництва трудовими ресурсами та їх раціональне використання.Таким чином, розглянуті вище вихідні форми з результатною інформацією, яка характеризує персонал і пов’язані з ним інші дані, складають лише відповідну частину того, що потрібно знати менеджерам персоналу різних рівнів про працівників підприємства. Однак описані методики й розрахунки можуть бути прийняті і для складання інших вихідних форм в інших розрізах, з накопиченням даних за різні періоди часу тощо. Всі ці вихідні форми з результатною інформацією менеджери персоналу різних рівнів використовують передусім для аналізу даних про працівників підприємства і його структурних підрозділів з метою пошуку засобів і методів зростання продуктивності та якості праці, як це і притаманно ринковій економіці.Запитання для самоперевірки до розділу 71. Назвати передумови організації системи об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту персоналу на промисловому підприємстві.2. Назвати види автоматизованих систем управління на підприємстві та їх призначення.3. Якими є особливості формування таблиці регламентуючої інформації та характеристики її складових?4. Дати перелік основних груп об’єктів інформації для менеджерів персоналу.5. Назвати основні (за ресурсозабезпечувальною ознакою) напрямки інформування менеджерів і фахівців різних рівнів на підприємстві.6. Назвати основні зовнішні і внутрішні джерела формування інформаційної бази.7. Назвати види інформації, на основі яких формуються інформаційні масиви, і дати їм характеристику.8. Назвати структури основних масивів з нормативно-плановою інформацією та джерела їх формування.9. Назвати структури основних масивів з фактичною інформацією та джерела їх формування.10. Назвати структури спеціальних масивів та джерела їх формування.11. Якими є структури видів вихідних форм з результатною інформацією та їх характеристики?12. Назвати основні об’єкти інформації, щодо яких здійснюється інформування менеджерів персоналу різних рівнів.13. Дати характеристики основним вихідним формам з результатною інформацією і назвати їх призначення щодо основних об’єктів інформації, що надсилаються (форми) менеджерам персоналу, а також технологію формування цих форм.

Розділ 8. ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ В ОРГАНІЗАЦІЯХ І УСТАНОВАХ8.1. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУНа об’єктах управління, які належать до інших, крім виробничих структур, предметні області, що характеризують стан і дії персоналу в організаціях і установах, мають схожості як у структурі, так і в показниках. Тому й процеси збирання та обробки даних про ці предметні області в багатьох випадках ідентичні. До них належить і формування змінних графіків виходів на роботу (в тих організаціях і установах, де практикується позмінна праця); і дані про використання робочого часу та порушення працівниками тру¬дової дисципліни; штатну чисельність та її укомплектованість; наявність і рух працівників; якісний склад керівного персоналу; навчання в закладах освіти та підвищення кваліфікації працівників; відпустки працівників; пільги працівникам; відношення працівників до військової служби; соціально-побутові умови працівників; заробітна плата працівників тощо.Зрозуміло, якщо в цих організаціях і установах відсутнє виробництво, не застосовуються в них норми виробітку, не потрібні дані про їх виконання, то й не використовуються ці об’єкти інформації. Дещо по-іншому визначається і планова чисельність працівників.Крім того, в деяких організаціях та установах використовуються специфічні роботи, пов’язані з їхньою діяльністю, і на ці роботи повинні впливати менеджери персоналу. А це означає, що з’являються нові об’єкти інформації. Інформування менеджерів про ці процеси можна здійснювати за аналогією з тими об’єктами, які вже розглянуті в п. 7.3. Але коли аналогії не існує, то потрібно розробляти новий механізм об’єктивного інформування.А це означає, що вихідні форми про ці об’єкти інформації на різних об’єктах управління цієї сфери формуються на основі аналогічних інформаційних масивів і за єдиною (в основному) методикою, що і на виробничих підприємствах.Таким чином, щоб виконувати надані повноваження, функціональні права і посадові обов’язки, менеджери персоналу можуть одержати всю об’єктивно необхідну їм інформацію про персонал за тими самими методиками, що й на підприємстві (див. п. 7.3). Тому інформаційна база в основному аналогічна тій, що розглянута в п. 7.2, за винятком того, що описано нижче.Проте, це один бік справи. Менеджери персоналу таких організацій і установ набагато більше ніж їхні колеги-виробники мають справу з різного роду розпорядженнями, службовими документами, листами від громадян тощо (далі документи), що над¬ходять як від вищих за підпорядкуванням установ, органів місцевого самоврядування тощо, а також від організацій-партнерів (юридичних) і громадян (фізичних осіб), так і внутрішні документи. А ці документи треба обліковувати, виконувати, а в ряді випадків і давати на них відповідь. Це інший бік справи і він стосується виконавчої дисципліни менеджерів і фахівців різних рівнів, тому й контроль за нею надто високий.Організацію обліку і роботи над такими документами, а також контроль за її виконанням здійснює система об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту за допомогою спеціального її механізму — контролюючої інформації.Контролююча інформація — це така інформація, яка за допомогою ознаки директивного строку виконання здійснює автоматизований контроль за строками розглядання (виконання) менеджерами персоналу наданих їм для обробки й реагування службових документів, листів тощо.Ця контролююча інформація формується реєстратором (секретарем, у канцелярії тощо) на ПЕОМ-реєстраторі в спеціальну таблицю контролюючої інформації виконавчої дисципліни менеджерів і фахівців по установі в цілому (табл. 8.1).Зазначена таблиця динамічна в її наповненні і включає дві зони:• хто виконавці;• об’єкти інформації.Таблиця 8.1ТАБЛИЦЯ КОНТРОЛЮЮЧОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВИКОНАВЧОЇ ДИСЦИПЛІНИ МЕНЕДЖЕРІВ І ФАХІВЦІВ ПО УСТАНОВІ В ЦІЛОМУ на ________ рікХто виконавець Об’єкти інформації_______________ … і т. д.Код ПЕОМ Структу-рний підроз-діл Посада Прізвище та ініціали Вхідний номер документа Тип документа Корот-кий зміст (ключові слова) Дирек-тивний строк виконання Дата надходження до виконавця Дата фактич-ного виконання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12Хто виконавець — це зона, що включає графи 1–4 і яка формується заздалегідь (наперед). За своєю структурою вона ідентична зоні кому надавати інформацію, яка наведена в таблиці регламентуючої інформації (див. п. 5.2) і містить показники, що характеризують виконавців-менеджерів і фахівців усіх рівнів, яких стосується ця справа. Зазначимо, що в цьому переліку менеджери персоналу, за необхідності чи для зручного використання, можуть скласти окрему групу. І ще. Коли менеджер персоналу використовує ПЕОМ як особисте АРМ, то графи цієї зони таблиці «структурний підрозділ», «посада», «прізвище та ініціали» можна не заповнювати — вони в даному разі будуть не потрібні. Роль адресата-виконавця виконуватиме код його ПЕОМ.Джерелом інформації для цієї зони буде штатний розпис організації чи установи (масив аналогічної назви SHTAT) і таблиця спеціальних кодів ПЕОМ, які закріплені за менеджерами-виконавцями і фахівцями всіх рівнів по організації чи установі в цілому.Об’єкт інформації — це специфічна зона цієї таблиці (графи 5–9) (формується в міру надходження документа), яка заповнюється програмно, на основі даних електронного журналу (табл. 8.2) — граф 1, 4, 8, 10 і 11 в рядку таблиці, що стосується виконавця, зазначеного в графі 9 журналу, і характеризує документ, що надійшов до установи, виконавця і директивний строк його виконання (підготовки відповідей) зазначених документів. Зона таблиці (графи 5–9) заповнюється в рядку проти кожного виконавця (графи 1–4) лише тоді, коли йому передається відповідний документ для підготовки варіантів відповіді на поставлені питання. Після підготовки варіантів відповіді і передачі їх за призначенням, графа 10 таблиці заповнюється тоді, коли заповнюється аналогічна графа 12 електронного журналу.Як бачимо, таблиця контролюючої інформації формується на ПЕОМ у три етапи:• зона хто виконавець (графи 1–4) формується (заповнюється) наперед на основі відібраних даних штатного розпису чи масиву аналогічної назви;• частина зони об’єкта інформації (графи 5–9) заповнюється в міру надходження документа, визначення виконавця та реєстрації їх в електронному журналі. Заповнюється програмно;• остання частина зони об’єкта інформації (графа 10) заповнюється програмно за даними графи 12 електронного журналу.Фрагменти (відповідні рядки цієї таблиці, які стосуються того чи іншого виконавця) цієї таблиці формуються на ПЕОМ виконавця в міру необхідності й зберігаються до установленого терміну (наприклад, квартал або рік).Джерелом інформації для цієї зони таблиці, як уже зазначалося, є електронний журнал реєстрації вхідних документів і листів, які надходять до установи (табл. 8.2). Журнал заповнюється реєстратором, наприклад, завідувачем канцелярії на ПЕОМ-реєстраторі (тобто на ПЕОМ, яка призначена для реєстрації пошти, що надходить до установи), або іншою посадовою особою (оператором абощо).Таблиця 8.2ЕЛЕКТРОННИЙ ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ВХІДНИХ ДОКУМЕНТІВ І ЛИСТІВ, ЯКІ НАДХОДЯТЬ ДО УСТАНОВИ на _______ рікПорядковий (вхідний) номер Дата реєстрації Від кого надійшов Тип документа Дата документа Номер документа Кількість аркушів Короткий зміст (ключові слова) Хто виконує Директивний строк виконання Дата одержання документа виконавцем Дата підготовки варіантів відповіді Відповідь Дата передачі до архіву дата вихі-дний но-мер 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15Структура цього журналу включає п’ять зон:• перша зона характеризує документ, який надійшов до установи (графи 1–8); • друга — виконавця, який повинен підготувати варіанти відповіді, і директивний строк виконання (графи 9–11); • третя — дату фактичної підготовки варіантів відповіді (графа 12); • четверта — дату і вихідний номер документа, відправленого за призначенням (графи 13, 14); • п’ята — дату передачі рядка-запису про цей документ до архіву (графа 15).Відповіді на поставлені в вихідних документах питання формуються, як правило, на бланках текстів-заготовок, які розміщуються в установленому порядку в бібліотеці описаних бланків текстів-заготовок BIBTEX.Технологія ведення електронного журналу реєстрації вхідних документів на ПЕОМ-реєстраторі здійснюється у вісім етапів.Перший етап. Документ надходить до канцелярії установи через підприємство зв’язку (пошту) на паперовому носії, через елек¬тронну пошту на ПЕОМ, факс тощо. Реєстратор викликає на екран ПЕОМ зазначену форму журналу і за допомогою клавіатури заповнює в ньому першу зону (дані про документ, що надійшов до установи — графи 1–8). Одночасно проставляє вхідні номери й дату надходження на цих документах.Другий етап. Зареєстровані таким чином документи передаються керівникові-розпоряднику, який визначає виконавця та встановлює директивні строки виконання того чи іншого документа. Звичайно про це позначка в журналі не проставляється.Третій етап. На основі резолюцій розпорядника реєстратор за допомогою клавіатури записує до журналу імена виконавців і строки виконання (графи 9–11).Четвертий етап. Інформація про документи, виконавців і директивний строк виконання, що є в цьому електронному журналі, потім програмно, по мережі передається до таблиці контролюючої інформації (зона об’єкта інформації, графи 5–9), що є на ПЕОМ-реєстраторі, по кожному, що зазначено, виконавцю.Формування цієї таблиці потрібне для дальшого контролю та інформування менеджерів вищого рівня про виконавчу дисципліну менеджерів персоналу.П’ятий етап. Інформація про виконавців і об’єкти інформації, яка щойно зафіксована в таблиці контролюючої інформації (див. четвертий етап), по мережі програмно передається рядками, тобто по виконавцях (графи 1–9 таблиці) на ПЕОМ тих виконавців, яких це стосується. Водночас передаються (кур’єрським чи іншим способом) документи для виконання.Шостий етап. Виконані документи з варіантами відповіді виконавця передаються до канцелярії (до ПЕОМ-реєстратора), на основі чого заповнюється графа 12 журналу, а потім і графа 10 таблиці. Варіанти відповіді розглядаються, вибирається остаточний, який і оформлюється як відповідь.Сьомий етап. На документі-відповіді позначається дата і вихідний номер, а потім установленим порядком (поштою, електронною поштою тощо) цей документ надсилається за призначенням. Водночас в електронному журналі заповнюються графи 13 і 14.Восьмий етап. Записаний рядок в електронному журналі (графи 1–14), який стосується документа, що виконаний, передається до архіву, про що робиться відповідний запис у графі цього журналу.Таблиця контролюючої інформації представляється спеціальним масивом контролюючої інформації KONTRI. Структура цього масиву включає два блоки і має такий вигляд:Блок 1.Хто виконавець:• код ПЕОМ;• структурний підрозділ;• посада;• прізвище та ініціали.Блок 2.Об’єкти інформації:• дата надходження документа до виконавця;• директивний строк виконання;• вхідний номер документа;• тип документа;• короткий зміст(ключові слова) документа;• дата фактичного виконання (підготовки варіантів відповіді).Метод організації масиву — послідовний.Ключі впорядкування — код ПЕОМ, вхідний номер документа.Електронний журнал реєстрації вхідних документів і листів представляється спеціальним масивом електронного журналу реєстрації вхідних документів і листів REGVHOD.Структура цього масиву включає п’ять блоків і має такий вигляд:Блок 1.Дані про документ:• порядковий (вхідний) номер документа;• дата реєстрації;• від кого надійшов документ;• тип документа;• дата документа;• номер документа;• кількість аркушів;• короткий зміст (ключові слова).Блок 2.Виконавець і строки виконання:• код ПЕОМ виконавця;• прізвище та ініціали виконавця;• директивний строк виконання;• дата одержання документа виконавцем.Блок 3.Підготовка варіантів відповіді:• дата підготовки варіантів відповіді.Блок 4.Оформлення документа з відповіддю:• дата документа;• вихідний номер документа.Блок 5.Передача до архіву:• дата передачі до архіву відповідних рядків журналу записів вхідних документів.Метод організації масиву — послідовний.Ключі впорядкування — вхідний номер документа, код ПЕОМ виконавця.Таким чином, організація оперативного обліку документів і контролю за виконавчою дисципліною менеджерів зазначеним методом може повністю задовольнити інформаційні потреби керівників організацій та установ.8.2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВИХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ Вихідна інформація, яка формується системою об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту персоналу за допомогою механізму інформування зазначеним вище (див. п. 7.3) по¬рядком, в основному повністю забезпечує менеджерів персоналу організацій та установ.Контроль за виконавчою дисципліною менеджерів персоналу здійснюється в автоматизованому режимі таким чином.Кожного дня реєстратор на ПЕОМ-реєстраторі відбирає з масиву контролюючої інформації KONTRI записи, що характеризують директивні строки виконання (Блок 2), що настають, наприклад, «завтра».Відібрані таким чином у повному складі записи характеризують виконавців і документи, на які «завтра» повинні надійти варіанти відповіді на питання, поставлені в цих документах.Сформований робочий масив використовується для складання оперативної вихідної відомості — нагадування виконавцям-менеджерам персоналу про необхідність надання варіантів відповідей такого-то числа на відповідні документи.У складеній за довідковою структурою формі, яка надається на екран ПЕОМ виконавця, є такі графи, в яких зазначаються: елементи об’єкта інформації — код ПЕОМ, а інколи і структурний підрозділ, посада, прізвище та ініціали виконавця, а також дані про документ — тип документа, його вхідний номер, дата надходження і директивний строк виконання, а інколи і короткий зміст цього документа.Зазначена форма використовується як реєстр розсилання по мережі на кожну ПЕОМ, код якої є в відомості, лише тієї інформації, що стосується даного виконавця. Ця інформація слугує лише оперативним нагадуванням про наближення строків надсилання варіантів відповіді на одержаний для виконання документ.Крім того, велике значення мають відомості про виконавчу дисципліну менеджерів персоналу за певний період, що складаються за структурними підрозділами. В складанні цих відомостей використовується масив контролюючої інформації KONTRI.Зведену відомість про виконавчу дисципліну менеджерів персоналу, наприклад, по підприємству в цілому в певному періоді складають за формою з повною структурою, у графах якої зазначені: елементи об’єкта інформації — посада, прізвище та ініціали виконавця, структурний підрозділ, код ПЕОМ, а також дані про виконавчу дисципліну — тип документа, кількість документів даного типу, які передані на виконання в певний термін, дата надходження документа до виконання, директивний строк виконання, дата фактичного виконання, результат виконання — кількість документів, що виконані вчасно; кількість документів, що виконані з запізненням на 1, 2, 3 і т. д. днів; кількість документів, які не виконані зовсім.Спочатку по кожному документу даного виконавця визначаються результати виконання (порівнянням дати фактичного виконання з датою — директивним строком виконання) в днях, які можуть бути: рівними нулю, коли виконано вчасно, з запізненням — мінус 1, 2, 3 і т. д. днів, або не виконано зовсім. Потім кількість відповідних документів підраховується за типом документа й зазначається в відповідних графах. Баланс кількості документів визначається таким чином: кількість переданих на виконання документів повинна відповідати такій самій кількості, яка одержана шляхом складання показників у таких графах: виконано вчасно, виконано з запізненням на 1, 2, 3 і т. д. днів, не виконано зовсім.Використовуються зазначені дані при атестації менеджерів персоналу, формуванні якісного складу керівного персоналу й т. ін.При необхідності (наприклад, при атестації) за даними цього ж масиву можна потім одержати аналітичну відомість-розшифровку по кожному виконавцю за певний період. Відомість складається за формою довідкової структури, графи якої мають ті самі назви, що і в журналі контролюючої інформації.Крім зазначених, можна складати зведені відомості про кількість документів, які надійшли до установи, по їх типах за певний період, використовуючи масив журналу реєстрації вхідних документів і листів REGVHOD. У складеній формі за довідковою структурою в графах зазначаються: елементи об’єкта інформації — від кого надійшов і тип документа, а також кількість документів, що надійшли, по кожному типу і установі, яка направила документ.Якщо додати до зазначеної форми інші показники (директивний строк виконання і дату відправлення відповіді на документ), то можна аналізувати виконавчу дисципліну протягом певного періоду по установі в цілому.Складають і інші вихідні форми, за допомогою яких можна аналізувати виконавчу дисципліну менеджерів персоналу за всіма ознаками.Таким чином, викладена технологія повністю забезпечує надійний облік службових документів і контроль за їх виконанням менеджерами, яким доручено обробку, розгляд, реагування, виконання тощо цих документів за допомогою ПЕОМ.Як приклад розглянемо складання вихідних документів з метою інформування менеджерів персоналу в комерційних, ощадних та інших банках.Для складання зведеної відомості про штатну чисельність та наявний склад керівного персоналу по такому-то банку в цілому за станом на певну дату, включаючи його філіали, використовують такі дані:• блока 1 масиву штатного розкладу банку SHTAT, включаючи його філіали;• блока 1 масиву про наявний склад і прийнятих працівників банку KADR, включаючи його філіали (за станом на певне чис-ло);• спеціальних масивів регламентуючої інформації REGLAMI та бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV.Ця форма може складатись за повною (див. форму 1-п в п. 7.2) чи за короткою структурою (форма 8.3).ПЕОМ № 001. Форма 8.3ЗВЕДЕНІ ВІДОМОСТІпро штатну чисельність та наявний склад керівного персоналу по банку в цілому за станом на певну датуЕлементи об’єкта інформації ВідхиленняКатегорія персоналу Посада(професія) Номер філіалу Кількість «плюс»/»мінус» %1 2 3 4 5

Як бачимо, ця зведена відомість компактна, має невеликий обсяг інформації, а результатна інформація приведена у вигляді відхилень фактичної чисельності від штатної, тобто вміщує елементи аналізу.У цій відомості є підсумки результатної інформації (Кількість і %): по посаді (професії), категорії персоналу і банку в цілому.Зазначимо, що ця зведена відомість може складатися таким чином, що показники елементів об’єкта інформації будуть згруповані в іншій послідовності.Наприклад, на першому плані стоятимуть номери філіалів, а за кожним філіалом — дані про відхилення: за категоріями персоналу і посадою (професією). В іншому варіанті — дані про відхилення будуть згруповані за категоріями персоналу, а за кожною категорією дані щодо кожного філіалу в розрізі посад (професій).Використовують ці зведені відомості для аналізу укомплектованості штату як банку в цілому, так і його філіалів (залежно від розміщення елементів об’єкта інформації).Складають і інші відомості як за повною, так і за короткою та довідковою структурою, використовуючи дані відповідних маси-вів.Запитання для самоперевірки до розділу 81. Назвати особливості організації системи об’єктивного інформаційного забезпечення менеджерів персоналу в установах.2. Якою є роль і місце обліку службових документів та виконавчої дисципліни менеджерів в установах?3. Дати визначення контролюючої інформації виконавчої дисципліни та назвати структуру таблиці, в яку вона формується.4. Дати характеристику зоні «хто виконавець», назвати структуру та джерела її формування.5. Дати характеристику зоні «об’єкт інформації», назвати структуру та джерела її формування.6. Якою є технологія ведення таблиці контролюючої інформації?7. Яким є електронний журнал реєстрації вхідних документів і листів, його призначення і структура, джерела формування?8. Описати технологію ведення електронного журналу.9. Якою є структура та назвати джерела формування спеціального масиву таблиці контролюючої інформації?10. Якою є структура та назвати джерела формування спеціального масиву журналу реєстрації вхідних документів?11. Назвати особливості формування вихідних форм з результатною інформацією для менеджерів персоналу.12. Описати технологію формування вихідної форми нагадування менеджерам про термін виконання документів, її структуру та призначення.13. Описати технологію формування вихідних форм про виконавчу дисципліну менеджерів, їхню структуру і призначення.

Розділ 9. ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І МЕРЕЖ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХНЬОГО РОЗВИТКУ9.1. ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМ І МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯЗастосування сучасної електронної обчислювальної та інформаційної техніки в економічних процесах, і особливо в управлінні, значно поліпшує форми і методи, надійність і ефективність управління в цілому. Особливо велику користь приносять комплекси ПЕОМ, об’єднані мережею, при функціонуванні інформаційних систем в організаціях і установах.Якість різних інформаційних систем визначається їхньою надійністю та ефективністю. Основні положення та визначення про це наведено в ГОСТ 24.701-86. «Надежность АСУ», ГОСТ 24.702-86. «Эффективность АСУ».Надійність — це спроможність системи зберігати в часі в установлених межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність системи виконувати потрібні функції в заданих режимах та умовах експлуатації. Надійність інформаційної системи має властивості безвідмовності, ремонтопридатності, а часом і довговічності.Рівень надійності залежить від таких факторів:• складу та рівня надійності технічних засобів, їх взаємодії та надійної структури;• складу та рівня надійності програмних засобів, їх можливостей і взаємозв’язку в структурі програмного забезпечення інформаційної системи;• раціонального розподілу задач, які розв’язуються системою, між технічними засобами, програмним забезпеченням і персоналом, що обслуговує цю систему;• рівня кваліфікації персоналу, організації робіт і рівня надійності дій персоналу інформаційної системи;• режимів, параметрів та організаційних форм експлуатації комплексу технічних засобів;• ступеня використання різних видів резервування (структурного, інформаційного, часового, алгоритмічного, функціонального);• ступеня використання методів і засобів технічної діагностики;• реальних умов функціонування інформаційної системи.Ефективність інформаційної системи визначається порівнянням одержаних результатів від функціонування цієї системи і затрат усіх видів ресурсів, необхідних для створення, дії та розвитку цієї системи.Ефективність таких систем у грошовому вираженні визначається у вигляді трьох основних показників:• річного економічного ефекту;• розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних затрат, які пішли на розробку і впровадження системи;• терміну окупності капітальних затрат, які пішли на розробку та впровадження системи.Ефективність системи об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, як системи з інтелектуальною спрямованістю, визначається не лише в грошовому вираженні, як зазначено вище. Її ефективність збільшується ще й за рахунок піднесення якості управління, яка може визначатися відповідним коефіцієнтом. Коефіцієнт підвищення якості управління — це умовна величина, що визначається показником поліпшення якості управління порівняно з тим, що було до впровадження нової інформаційної системи, і визначається через показники зменшення часу, який витрачався на збирання інформації, її обробку та доставку користувачам, а також на аналіз і вироблення управлінських рішень. Ідеться про те, що рівень компетентності та інші аналогічні фактори у менеджерів як до, так і після впровадження цієї системи були незмінні. Крім того, функціонування такої системи на об’єкті управління створює реальні умови для вдосконалення форм і методів управління.Це зрозуміло. Сучасні методи збирання й обробки в ритмі виробництва, зберігання та передавання користувачам інформації при безпаперовій технології в інформаційних системах ґрунтуються на використовуванні високоефективних ПЕОМ, об’єднаних локальними чи багатокористувацькими обчислювальними мережами, та застосуванні передових інформаційних технологій.Однією з таких інформаційних систем є система автоматизованого збирання та обробки інформації, в якій застосовується інформаційна (безпаперова) технологія. В рамках цієї системи створюється система (на правах підсистеми) об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, яка за допомогою механізму оперативного інформування автоматично чи автоматизовано на об’єкті управління забезпечує менеджерів і фахівців усіх рівнів об’єктивно необхідною інформацією, відповідно до їхніх повноважень, функціональних обов’язків, посадових прав і міри відповідальності.При функціонуванні цієї системи на об’єкті управління створюються умови, при яких є можливість менеджерам займатися творчою працею, здійснювати своєчасний контроль за виконанням прийнятих рішень, а також удосконалювати форми й методи управління тощо.Розглянемо слідуючи основні напрямки удосконалення процесу управління на прикладі промислового підприємства:• удосконалення форм і методів збирання первинної (фактичної) інформації;• удосконалення і підвищення наукового рівня планування;• удосконалення форм і методів управління;• удосконалення форм і методів обліку;• удосконалення форм і методів контролю і аналізу;• удосконалення методів складання зведеної звітності.Удосконалення форм і методів збирання первинної (фактичної) інформації. Відомо, що основою для прийняття управлінських рішень є інформація. Тому від своєчасного збирання вірогідної інформації, що всебічно характеризує всі процеси і явища виробничо-господарської та іншої діяльності підприємства та його структурних ланок, а також від оперативної обробки і доставлення її користувачам повністю залежить (при належній компетентності менеджера) якість і своєчасність керування виробничими процесами та господарською діяльністю підприємства в цілому.Застосовуючи для досягнення цієї мети, наприклад, ПЕОМ, що використовується як АРМ там, де виникає масова первинна інформація (комора, склад, виробнича дільниця тощо), можна значно вдосконалити форми і методи збирання цієї інформації за рахунок автоматизації процесу. Суть такого процесу полягає в тому, що завдяки попередньо сформованим умовно-постійним масивам (з нормативною, розцінковою, довідковою, планово-договірною та іншою інформацією), а також бібліотеці описаних форм вхідних і вихідних документів, можна форми первинних документів запов¬нювати, з одного боку, автоматично тією інформацією, яка є для цього документа умовно-постійною (її до 80—85%), з іншого, ручним способом тією інформацією, яка в цьому документі є змінною (15—20%), тобто фактичною (див. п. 3.3). Такий підхід до організації збирання фактичної інформації дає змогу здійснювати безпаперове (на екран, а потім і в пам’ять ПЕОМ) одноразове оперативне збирання і фіксування вірогідної первинної інформації та її попередню обробку в ритмі виробництва, а потім передавати цю інформацію в такому самому ритмі всім користувачам для використання.Зауважимо, що частота збирання первинної інформації, яка характеризує стан і параметри виробничих і господарських процесів та явищ, її оперативна обробка визначаються частотою і швидкістю змін, що проходять на керованому об’єкті, тобто в ритмі виробництва. Наприклад, коли ті чи інші процеси плануються за годинним графіком, то за наявності в цих процесах негативних факторів необхідно збирати, зразу ж обробляти й видавати відповідним керівникам оброблену інформацію про відхилення не пізніше, як за кожні півгодини або три чверті години. Така інформація потрібна менеджерові для оперативного втручання в ці процеси так швидко, щоб усунути наявні причини відхилень до закінчення цих процесів. За такого способу об’єктивного інформування менеджерів можна сподіватися на те, що управління процесами буде своєчасним і ефективним.Зібрана таким чином оперативна інформація є не лише спільною для всіх користувачів, а й вірогідною, а тому вона може бути використана і для господарського (бухгалтерського) обліку.Оброблена й узагальнена чи зведена за розробленими алгоритмами інформація на рівні підприємства використовується не тільки для виконання загальновиробничих завдань поточного управління, а й для складання установленої бухгалтерської, статистичної та іншої зведеної звітності.Удосконалення та підвищення наукового рівня планування. Використовуючи економіко-математичні методи, широкі експлуатаційні можливості сучасних засобів обчислювальної техніки, систему прогресивних науково-обґрунтованих норм і нормативів, а також досягнення науково-технічного прогресу, можна серйозно вдосконалити планування виробництва і піднести його на науковий рівень в таких напрямках:• змоделювати кілька варіантів планів, а потім вибрати оптимальний з відповідною організаційною структурою управління підприємством; • збалансувати систему відповідних показників та визначити напрямок пропорційного розвитку виробництва;• здійснити взаємозв’язок прогнозування, перспективного, поточного та оперативного планування;• широко використати нормативні методи на всіх рівнях планування та управління;• удосконалити систему нормативно-планових показників у використанні трудових, матеріальних, фінансових та інших ресурсів;• скоротити термін та розширити простір планування до години чи зміни, робочого місця або дільниці тощо;• прогнозувати і моделювати поведінку об’єкта управління в умовах невизначеності, ризику тощо.Особливо ефективним є застосування зазначених методів і засобів для вдосконалення планування в часовому та пооб’єктному аспектах. Для цього розробляється система взаємоузгоджених та збалансованих соціально-економічних показників для річних, квартальних (місячних), декадних (тижневих), добових (змінних) планів — часовий аспект, а для кожного робочого місця, бригади, ділянки, як і для цехів та підприємства в цілому — пооб’єктний аспект. Крім того, встановлюється єдиний крок для інформаційних сукупностей в обліку і плануванні, за допомогою якого є можливість оперативно й автоматизовано формувати дані для аналізу.Усе це дає змогу значно вдосконалити і піднести рівень планування, а разом з тим поліпшити управління виробничими процесами шляхом взаємозв’язку сукупних показників у часовому та пооб’єктному аспектах. Крім того, є реальна можливість вивільнити менеджерів і фахівців, зайнятих розрахунками планових показників і складанням планів, від стомливої і малоефективної ручної праці.Удосконалення форм і методів управління. Відомо, що в умовах системного збирання й обробки інформації менеджери і фахівці різних рівнів своєчасно й повністю забезпечуються необхідною об’єктивною інформацією, яка характеризує, з одного боку, внутрішній стан та процеси, що відбуваються на об’єкті управління, а з іншого — різноманітні ситуації, які складаються на ринку (зовнішнє середовище). Знання обставин, що складаються у внутрішньому й зовнішньому середовищі, — важливий важіль у конкурентній боротьбі за виживання в ринкових умовах.Всебічне інформування менеджерів і фахівців різних рівнів суттєво впливає на їхні посадові права та функціональні обов’яз-ки. Крім того, дотеперішні форми і методи управління виробництвом на підприємствах у реаліях ринкової економіки не завжди ефективні. Щодо цих реалій, при системній обробці інформації і широкому застосуванні ПЕОМ як АРМ користувачів різних рівнів, треба створювати нові форми та раціональніші методи управління підприємством. Одним з таких напрямків удосконалення форм управління може бути, наприклад, об’єктно-цільовий підхід із закінченим циклом управління при визначенні організаційної структури, нових прав і обов’язків, а також міри відповідальності за виконання своїх посадових функцій менеджерами і фахівцями різних рівнів.Посадові права, функціональні обов’язки та міра відповідальності працівників управління тієї чи іншої структури (ресурсу) розробляються для нових умов функціонування, а тому вони будуть основою при формуванні регламентуючої інформації (докладніше про цю інформацію йдеться в п. 5.2). При їх складанні слід враховувати те, що всі процеси із збирання, обробки, зберігання та видавання користувачам інформації, а також деякі логічні операції виконуватимуться в системному порядку та автоматизовано. Крім того, при розробці посадових прав і функціональних обов’язків потрібно дотримуватися принципу відповідності (parіty prіncіple), згідно з яким керівництво має делегувати тому чи іншому менеджерові достатньо повноважень, щоб він був спроможним виконувати ті завдання, за які несе відповідальність.При системному збиранні та обробці інформації створюються умови і для вдосконалення методів управління виробництвом. Так, наприклад, можна буде застосовувати метод управління за відхиленнями (див. п. 4.2).Завдяки організації управління за методом відхилень значно зменшуються обсяги інформації, що надходять менеджерові чи фахівцеві, і скорочуються строки підготовки та вироблення того чи того управлінського рішення.Удосконалення форм і методів обліку. В умовах ринкової економіки значення обліку на підприємствах важко переоцінити. Тут неабияке значення має оперативне збирання та обробка показників, простота й доступність цих показників усім користувачам у часовому та пооб’єктному аспектах. Тому дотеперішні форми й методи обліку з його традиційним позадачним підходом при збиранні та обробці економічної інформації в нових умовах не придатні. Крім того, на основі системи автоматизованого (що діє в ритмі виробництва) збирання та обробки інформації доцільно організувати лише один — господарський облік замість трьох його видів (оперативного чи оперативно-технічного, бухгалтерського і статистичного), які існують нині на підприємствах. Це можливо, оскільки:• по-перше, використовується для нього лише одне (спільне для всіх згаданих видів обліку) джерело фактичної інформації — це виробничо-господарська та інша діяльність підприємства та його ресурси;• по-друге, збирається ця фактична інформація одноразово, в ритмі виробництва, при єдиному технологічному процесі; збирається як вірогідна, обробляється (за різними алгоритмами) і записується в базу (бази) даних ПЕОМ (АРМ), поставлених у місцях масового виникнення інформації; передається (також у ритмі виробництва) каналами зв’язку всім іншим користувачам більш високого рівня, які використовують цю інформацію (разом з іншою умовно-постійною) для складання (також на ПЕОМ) аналітичних та синтетичних таблиць різного (в тому числі й бухгалтерського) призначення, а також для підготовки та прийняття управлінських рішень тощо.Таким чином, завдяки безперервному технологічному процесові та єдиній первинній (фактичній) інформації, що збирається і записується у базу (бази) даних, можна забезпечити вірогідність цих даних, повну ув’язку даних оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку в аналітичному та синтетичному (зведеному) аспектах, який завгодно ступінь деталізації чи групування за станом на певну дату чи за будь-який час.Системна обробка інформації не сумісна з формами, що існують у бухгалтерському обліку при ручній або напівручній обробці інформації. Ці форми не можна заповнювати машинним способом: вони дуже складні. Крім того, в них є ряд показників, які багаторазово повторюються, тощо.В умовах, коли ПЕОМ використовується як АРМ і таким чином забезпечується в ритмі виробництва збирання та обробка (при єдиному процесі) всієї первинної інформації в місцях її виникнення, а потім передавання її каналами зв’язку всім користувачам різних рівнів, відкриваються широкі перспективи для нової автоматизованої чи електронної форми обліку.Слід зазначити, що в умовах дії системи автоматизованого збирання та обробки інформації на ПЕОМ (АРМ) принципова відмінність нової форми обліку від тих, що діють, полягає в тому, що автоматизований обліковий процес починається не з обробки первинних документів, а з одноразового (в ритмі виробництва) запису на магнітний носій (пам’ять ПЕОМ) усіх первинних даних, які виникають при виробничо-господарській та іншій діяльності. Ці дані (разом з іншими умовно-постійними) обробляються, передаються каналами зв’язку користувачам різних рівнів, а тоді зберігаються певний час. Видача обробленої інформації користувачам усіх рівнів здійснюється в різних режимах, за різними формами й на різних носіях, за будь-який період часу і за станом на будь-яку дату, а також — про різні об’єкти інформації. При цьому фактична інформація може видаватися після її обробки не лише повністю і самостійно, а й в порівнянні зі зведеними нормативними, плановими та іншими даними, із записаними натуральними відхиленнями і відносними величинами та іншими показниками. Така інформація може використовуватися в економічному аналізі та для прийняття управлінських рішень.Удосконалення форм і методів контролю та аналізу. Маючи єдину базу даних, що включає нормативну і планову, довідкову, договірну та іншу умовно-постійну інформацію, а також фактичні показники (які збираються у ритмі виробництва) і встановлений єдиний крок для інформаційних сукупностей у плануванні й обліку, можна автоматично та оперативно порівнювати планові (часом і зведені нормативні) дані з фактичними в різних аспектах і отримувати відхилення (кількісні та вартісні) з відносними величинами цих відхилень. Інформація про відхилення потім використовується користувачами різних рівнів. Виконуються й інші обчислення та порівняння. Слід зазначити, що записи (позиції), в яких планові та фактичні показники збігаються за тією чи іншою ознакою, як правило, користувачам (особливо керівникам вищого рівня) можуть не видаватися. Такий метод автоматичного контролю та економічного аналізу дозволяє не лише звільнити персонал управління від ручного виконання технічних операцій, а й підняти управління на вищий ступінь, прискорити вироблення й прийняття оптимальних рішень тощо.У цих умовах є можливість робити пофакторний аналіз і таким чином встановлювати фактори, що впливають на виконання тих чи інших процесів і операцій. При розрахунках показників для оперативного й поточного аналізу використовуються також не лише традиційні прийоми та засоби економічного аналізу (абсолютні, відносні та середні величини; методи порівняння, групування й ланцюгові підстановки; балансовий, індексний та інші методи), а й математичні методи (графічні методи, кореляційний і регресивний аналіз, лінійне і динамічне програмування, матрич¬ні методи, методи імітації і т.ін.).Організація економічного аналізу таким чином значно скорочує час не лише для відбору необхідних для цієї мети даних і опера¬тивного проведення аналізу, а й для прийняття управлінських рішень. При цьому оброблена інформація про відхилення буде тією, що слугуватиме при організації управління за методом відхилень.Удосконалення методів складання зведеної звітності. Система автоматизованого збирання й обробки, а також зберігання інформації в базі (базах) даних істотно впливає на методи складання встановленої зведеної звітності. Існуючі типові форми бухгалтерської, статистичної та іншої звітності абсолютно не пристосовані для машинного заповнення; в них включається багато дублюючих, постійних і похідних показників. Тому ці форми слід замінити іншими, придатнішими для машинного заповнення, а також значно спрощенішими. При цьому слід виходити з того, що складання звітності має відбуватися автоматично не лише на підприємствах, а й на всіх зовнішніх (вищих за субординацією, територіальних) рівнях.Автоматично складати звітність на рівні підприємства можливо тому, що є, з одного боку, база даних, де фактична інформація може бути згрупованою в потрібних напрямках і узагальненою необхідними доповненнями; з іншого боку, є масиви-довідники з кодами рахунків бухгалтерського обліку, що відповідають рядкам і графам типових форм діючої звітності. Крім того, існує масив бібліотеки описаних типових форм вихідних (звітних) документів, які можна видавати як на екран ПЕОМ, так і на паперовий чи магнітний носій. Одночасно зі складанням звітності на підприємстві формують машинні носії з такою самою інформацією як і в звітності, що потім передається каналами зв’язку (або іншим способом) у зовнішні організації, де вона також автоматично зводиться у форми. При її зведенні ряд показників програмно контролюється. Можлива також міжмашинна передача даних.Організація системи автоматизованого збирання та обробки інформації, застосування нових методів автоматизованого складання звітності на різних рівнях, а також заміна чинних типових форм звітності досконалішими і придатними для машинного складання, за інших їх кількості, змісту та зовнішньому вигляді приводять до значного усунення ручної праці відповідних фахівців управління.Таким чином, в умовах ринкових відносин при функціонуванні системи автоматизованого збирання та обробки інформації, в рамках якої діє система об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, є можливість значно підвищити якість і оперативність вироблення й прийняття управлінських рішень, а також:• застосувати нові методи управління (управління за відхиленнями), що спрямовані на його спрощення і підвищення якості керівництва;• спрощувати організаційні структури об’єктів управління за рахунок ліквідації проміжних ланок, наприклад, цехової структури на промислових підприємствах;• забезпечувати в ритмі виробництва менеджерів і фахівців різних рівнів через екрани їхніх персональних ЕОМ (або на інших носіях) об’єктивно необхідною інформацією (методом автоматичного чи автоматизованого інформування), відповідно з їхніми повноваженнями, функціональними обов’язками та посадовими правами й мірою відповідальності;• використовувати релевантну вихідну (результатну) інформацію для аналізу, вироблення і прийняття управлінських рішень. При цьому, у вихідних формах результатної інформації вже є елементарний аналіз даних (абсолютні і відносні величини — відхилення, середні, порівняння, групування, застосування балансового методу та індексного аналізу тощо), які необхідні для вироблення та прийняття конкретних управлінських рішень;• звільняти менеджерів і фахівців різних рівнів від рутинної праці зі збирання, зберігання й обробки даних та їх елементарного аналізу й надати змогу їм зосередитися на творчій праці та контролі за виконанням прийнятих управлінських рішень.Крім того, є можливість удосконалення первинного обліку, складання зведеної звітності за рахунок її автоматизації тощо. Це:• зниження на 80—85% ручної праці при автоматизованому збиранні первинної фактичної інформації на місцях масового її виникнення. При цьому є можливість вводити до первинного документа мінімум необхідної інформації, а одержувати максимум при її обробці;• спрощення форм первинних документів при їх автоматизованому заповненні за рахунок виключення з них похідних показників, проміжних підсумків тощо;• зведену звітність складати автоматизовано на основі первинної інформації, а також значно вдосконалити її форми, інформація яких передається каналами зв’язку до вищих за підпорядкованістю установ;• об’єднати три види обліку (оперативно-технічній, статистичний і бухгалтерський) в єдиний господарський, так як уся первинна інформація одноразово збирається в ритмі виробництва, з єдиних джерел, а тому є єдиною і використовується також у процесах управління.Є й інші вигоди від застосування обчислювальної та інформаційної техніки в процесі управління на об’єкті, де діє та чи інша автоматизована інформаційна система. Ці системи з мережами постійно розвиваються, вдосконалюються тощо.9.2. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І МЕРЕЖПрактика свідчить, що об’єкти управління при ринковій економіці, коли діє широка конкуренція, не можуть весь час ефективно функціонувати, якщо сучасні засоби електронної обчислювальної та інформаційної техніки не використовуватимуться в усіх процесах оперативного збирання та обробки інформації як на об’єктах управління, так і під час обміну інформацією між суб’єктами такої економіки.ПЕОМ, що використовуються як АРМ користувачів, одержують подальший широкий розвиток, як прогресивний метод організації в ритмі виробництва збирання та обробки, зберігання й оперативного видавання за безпаперової технології об’єктивно необхідної для управління інформації. Проте, коло питань, які вирішуються за допомогою цих АРМ, ще не велике. Можливості АРМ, особливо універсальних, для зазначеної мети в недалекому майбутньому будуть безмежні, коли одержать належний розвиток інформаційні канали та мережі. Зразок зв’язку універсального АРМ користувача недалекого майбутнього, створеного на базі інтеграції різних типів інформаційного устаткування, каналів зв’язку і мереж за безпаперової технології, наведений на рис. 9.1.Одержать подальший розвиток і експлуатаційні можливості ПЕОМ, з’являться для широкого використання монітори на рідких кристалах, з плоским екраном по діагоналі, неймовірно великими обсягами пам’яті тощо. Будуть доступні для введення інформації в ПЕОМ, окрім традиційних, такі методи, як з голосу, наприклад, за допомогою мобільного телефону, картинкою і графікою, сигналами. Будуть удосконалені методи безпосереднього введення тексту, міжмашинного обміну інформацією. Використання компактних дисків (СD) для тривалого зберігання інформації зробить таку ПЕОМ по суті «бездонним» сховищем. Такий самий розвиток одержує і виведення інформації з ПЕОМ — крім традиційних методів, голосом, наприклад, на мобільний телефон, сигналами тощо. Подальший розвиток дістануть канали зв’язку та мережі. Це:• локальна або багатокористувацька обчислювальна мережа;• фінансово-розрахункова або електронна комп’ютерна мережа;• телевізійна інформаційна мережа;• радіоінформаційна мережа;• глобальна комп’ютерна інформаційна мережа;• державна інформаційна мережа;• міжвідомча інформаційна мережа;• відомчі (галузеві) інформаційні мережі;• інформаційні мережі соціально-побутових, культурно-мис-тецьких та інших інфраструктур;• інформаційні мережі підприємств і фірм;• фізичні особи, що діють самостійно і мають змогу одержувати інформацію від любої із зазначених мереж або передавати її в ці мережі. Рис. 9.1.Коротко розглянемо суть зазначених мереж.Локальна або багатокористувацька обчислювальна мережа є внутріоб’єктною. Введення і виведення інформації голосом, особливо, якщо це буде здійснюватись, наприклад, за допомогою мобільного телефону, значно підвищить коефіцієнт її корисної дії.Фінансово-розрахункова, або як її називають ще електронна, комп’ютерна тощо мережа є засобом для розрахунків, що здійснюються між об’єктами управління — партнерами, між ними та державою тощо. Не виключено, що через цю мережу можна буде одержувати необхідну інформацію про фінансовий стан партнерів банків, особливо про стан їхньої ліквідності, а також про ринок цінних паперів, валют тощо. Крім того, ця мережа може використовуватися для електронного зв’язку між партнерами — юридичними і фізичними особами.Телевізійна інформаційна мережа. Випуск телевізійної газети «ВСЕ — ВСІМ» це лише початок інформаційно-рекламного обслуговування клієнтів. Не виключена можливість, що ця мережа, як найрозповсюдженіша і дешева, надаватиме рекламну інформацію і з соціально-побутових, культурно-мистецьких та інших інфраструктур безпосередньо на ПЕОМ. Може бути використаною для електронного зв’язку.Радіоінформаційна мережа. Рекламна діяльність цієї мережі відома. Проте, коли ця інформація буде безпосередньо сприйматися ПЕОМ, то коефіцієнт корисної дії мережі значно зросте.Глобальна комп’ютерна інформаційна мережа. Однією з таких мереж є міжнародна комп’ютерна мережа Internet, яка діє і в Україні. До глобальних можна віднести і такі умовно названі інформаційні мережі України: державна, міжвідомчі, відомчі (галузеві) та інформаційні мережі соціально-побутових, культурно-мистецьких та інших інфраструктур, які в свою чергу, можуть під’єднуватись і до міжнародних мереж. Локальні фірмові (внутріоб’єктні) мережі також можуть підключатися як до глобальних українських, так і до міжнародних мереж.Глобальна комп’ютерна мережа Internet — це (якщо можна так сказати) несистематизований набір підімкнутих і взаємопов’язаних комерційними каналами зв’язку сотні мільйонів серверів, як правило, великої потужності, що належать юридичним і фізичним особам. Обсяги інформації в цій мережі постійно нагромаджуються, Internet також стрімко поширює свої межі. Структура інформації в мережі невпорядкована, тому що вона занадто різна за природою та походженням. Проте формується вона на серверах за єдиними методиками і в рамках сервера структурована. У зв’язку з цим доступ до інформації — ускладнений і здійснюється за інструкцією з навігації в Internet. Це в основному — ключові слова та спеціальні (специфічні) адреси.Кожна організація, фірма, об’єднання тощо та фізичні особи можуть стати, за бажанням, клієнтами Internet. Кількість клієнтів, які поповнюють інформацію в мережі і споживають ту, яка там міститься, постійно зростає. В 30-у річницю свого існування (1999) Internet налічував понад 200 млн. користувачів, у тому числі 100–120 тис. в Україні.За останній час в Internet з’являються «електронні бібліотеки» фізичних осіб, які користуються широкою популярністю, електронний зв’язок, в тому числі доступ до нього без комп’ютера, а за допомогою спеціального телефона, бездротова доставка покупцям банківських документів тощо.Таким чином, глобальна комп’ютерна мережа Internet з погляду інформаційної насиченості — всебічний і безмежний наповнювач, що постійно зростає. А проте не виключено, що й інші міжнародні комп’ютерні мережі в недалекому майбутньому скла¬датимуть цій мережі конкуренцію, що є природним для ринкових відносин.Державна інформаційна мережа. Основними функціями цієї умовно названої мережі може бути єдине висвітлення державної ділової інформації: законодавчих, розпоряджувальних та інших нормативних актів на законодавчому рівні. Крім того, сюди можна віднести інформацію про структурні перебудови державного апарату, кадрові зміни, структуру бюджету та хід його використання, міжнародні стосунки й т. ін. Постачальниками цієї інформації є інформаційні структури Верховної Ради, Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Верховного Суду, Прокуратури, Міністерства юстиції тощо. Значна доля інформації може надходити й від місцевих органів влади.Контури цієї мережі вже діють. Це — інформаційно-пошукова система «Законодавчі та нормативні акти України» (Інформаційно-аналітичний центр «Ліга»), яка діє поки що самостійно.Глобальна мережа, справді, може діяти й самостійно, але буде економічно вигіднішим, якщо вона входитиме, наприклад, до мережі Internet.Міжвідомча інформаційна мережа. Функції цієї мережі схожі з функціями державних і відомчих (галузевих) мереж. Контурами цієї мережі можна назвати інформаційно-пошукову систему «Право» при інформаційному центрі Верховної Ради України, систему, організовану фірмою «Юридичні інформаційні системи» (ЮІС) тощо.Відомчі (галузеві) інформаційні мережі. Ці мережі повинні забезпечувати прямий оперативний і надійний зв’язок з підлеглими організаціями та установами при передачі насамперед відомчої ділової інформації — директив і вказівок на основі безпаперової технології, а також для здійснення контролю за їх виконаннями. Наприклад, керівник верхнього рівня прийняв певне рішення для підлеглих структур. Спочатку на ЕОМ створюється текст (повідомлення) і постійно діючі списки-реєстри адрес-одержувачів різних рівнів і призначень. Вказаний текст автоматично передається відповідним адресатам на їхні ЕОМ або термінали. Про те, що повідомлення (текст) адресат одержав, він також автоматично відправляє підтвердження (див. рис. 5.1).Одержаний текст, за необхідності, може бути відразу ж оброб¬лений і переадресований підпорядкованим організаціям-одер¬жувачам. Вигідність такого методу зв’язку очевидна. Крім того, користувачі цієї мережі матимуть доступ до широкої галузевої інформації — про стан галузі в цілому та її частин, перспективи їх розвитку тощо. Не виключено, що відомча мережа може бути приєднана до глобальної мережі (державної, Internet тощо).Інформаційні мережі соціально-побутових, культурно-мистецьких та інших інфраструктур. Це найперспективніші і наймасовіші служби інформації. Вони повинні через сервери, що входять до цих мереж, забезпечувати передусім населення соціально-побутовою, культурно-мистецькою та іншою всебічною інформацією, що характеризувала б різні сфери життя. Це:• відомості про розклад руху повітряного, морського, залізничного та автомобільного транспорту; • відомості про наявність квитків до театрів, кінотеатрів, концертних зал, їх ціни та ін.; • наявність вільних місць у готелях та ресторанах; • питання обміну житлової площі; • наявність того чи того товару в продуктовому чи промтоварному магазині та його ціну, а при його відсутності — інформація про можливість замовити з доставкою додому тощо; • склад та метод приготування того чи іншого кулінарного виробу домогосподаркою; • відомості з бібліотек про наявність у них того чи іншого літературного твору, наукових звітів, матеріалів конференцій, доповідей, промов тощо; • технічні характеристики виробів, машин, приладів і т. д. і т. ін.Ці мережі можуть приєднуватися (входити) до глобальних мереж державного чи міжнародного типу.Інформаційні мережі підприємств і фірм. Будучи приєднаними до глобальних мереж, ці об’єкти управління через свої сервери, по-перше, одержуватимуть з інших мереж всю необхідну для них інформацію; по-друге, видаватимуть в інші мережі інформацію про свої об’єкти, їхній стан, продукцію, кадри, перспек¬тиви розвитку та іншу рекламну інформацію.Фізичні особи. Сучасну ПЕОМ, яка перебуває в індиві-дуальному користуванні, можна без проблем під’єднати до будь-якої мережі, в тому числі і до міжнародної глобальної Internet. А це означає, що користувач (фізична особа) може передавати в мережу свою інформацію, а також одержувати за відповідну плату будь-яку інформацію, що в ній функціонує.Швидкий розвиток електронної обчислювальної та інформаційної техніки і методів її застосування дозволить оперативно і на якісно вищій основі використовувати всю необхідну інформацію для управління й задоволення потреб населення. Крім того, для населення, а також для юридичних і фізичних осіб важливе значення має електронний зв’язок, який діє в зазначених мережах. За допомогою цього зв’язку можна надсилати адресатові, зв’язаному з мережею, будь-яке послання відкритого і закритого змісту, і адресат одержить його дуже швидко.Запитання для самоперевірки до розділу 91. Назвати показники якості інформаційних систем і дати їх характеристику.2. Дати визначення надійності інформаційних систем.3. Назвати фактори, від яких залежить надійність інформаційних систем.4. Дати визначення ефективності інформаційних систем і назвати показники ефективності.5. Назвати основні напрямки вдосконалення форм і методів управління об’єктом і дати їх характеристику.6. Назвати основні фактори, які впливають на якість і оперативність управління об’єктом.7. Назвати основні напрямки розвитку інформаційних систем і дати їх характеристику.8. Назвати основні напрямки розвитку внутрішньодержавних мереж і дати їх характеристику.9. Назвати основні напрямки розвитку міжнародних глобальних мереж і дати їх характеристику.

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!