• придбання медикаментів і перев'язувальних матеріалів;
• забезпечення продуктами харчування;
• оплата комунальних послуг та енергоносіїв;
• виплата відсотків за державним боргом;
• трансферти населенню;
• трансферти місцевим бюджетам.
Видатки місцевих бюджетів відображають ті самі соціально-економічні відносини, що і видатки державного бюджету, але на місцевому рівні. Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмірі цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад; видатки, пов'язані зі здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, — відповідними районними та обласними бюджетами.
Видатки місцевих бюджетів, передбачені ст. 70 Бюджетного кодексу, включають бюджетні призначення, установлені рішеннями про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією відповідних програм. Перелік програм залежить від рівня місцевого бюджету. Проте є певні суперечності між нормами Бюджетного кодексу та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Специфічність напрямів видатків місцевих бюджетів залежить від таких чинників: рівня місцевого бюджету, особливостей інфраструктури, фінансових можливостей адміністративно-територіальної одиниці, участі адміністративно-територіальної одиниці у загальнодержавних і регіональних програмах, необхідності вирішення актуальних місцевих проблем. До таких видатків належать:
• видатки, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного підпорядкування та їх об'єднань і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів: на утримання органів місцевого самоврядування, освіту, первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу, утримання сільських, селищних і міських палаців культури, клубів та бібліотек;
• видатки, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст АРК і міст обласного підпорядкування та враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів: на державне управління, освіту, охорону здоров'я, соціальний захист та соціальне забезпечення, державні, культурно-освітні та театрально-видовищні заклади, державні програми розвитку фізичної культури і спорту;
• видатки, що не враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів на місцеву пожежну охорону, позашкільну освіту, програми місцевого значення, які стосуються дітей, молоді, жінок, сім'ї, місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів, заходи з організації рятування на воді, обслуговування боргу органів місцевого самоврядування, транспорт, дорожнє господарство та інші програми.
Ст. 67 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено фінансування витрат, пов'язаних зі здійсненням органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади, та виконання рішень органів державної влади. Повноваження органів виконавчої влади, надані законом, фінансує держава у повному обсязі для їх здійснення органами місцевого самоврядування. Кошти для цього передбачаються щорічно в Законі України "Про Державний бюджет України". Рішення органів державної влади, які зумовлюють додаткові видатки органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм фінансових ресурсів. Витрати, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, які не було попередньо забезпечено відповідними фінансовими ресурсами, компенсує держава.
Поняття бюджету розвитку, визначено в ст. 1 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" як доходи і видатки місцевого бюджету, що утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази. Ст. 71 Бюджетного кодексу встановлено складові доходів і витрат бюджету розвитку. Доходи бюджету розвитку формують за рахунок частини податкових надходжень, коштів, залучених від розміїцення місцевих позик, трансфертів з інших бюджетів (ч. 5 ст. 63 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні"). Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою спеціального фонду місцевих бюджетів і містить:
• видатки на погашення основної суми боргу;
• капітальні видатки;
• внески органів влади у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності.
Для непередбачуваних видатків може бути сформований резервний фонд, який не має перевищувати 1 % обсягу видатків загального фонду відповідного місцевого бюджету. У випадку його створення і використання відповідні виконавчі комітети місцевого самоврядування щомісяця звітують перед відповідними радами про витрачання коштів цього бюджету.
Головною проблемою залишається незабезпечення місцевих бюджетів за видатками на виконання делегованих державою повноважень, а також на фінансування програм соціально-економічного розвитку.
У січні — вересні 2009 р. до місцевих бюджетів надійшло 36,4 млрд грн доходів, що враховують при визначенні міжбюджетних трансфертів ("перший кошик"), що становить 71,7 % річного розрахункового показника Міністерства фінансів України. Порівняно з даними за 9 місяців 2008 р. надходження цих доходів зменшилися на 1,1 млрд грн, або на 2,8 %. Обсяг доходів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів ("другий кошик") у січні — вересні 2009 р. склав 6,9 млрд грн, що на 8,2 % більше, ніж надійшло у відповідному періоді попереднього року. Річний розрахунковий показник Міністерства фінансів України, передбачений на 2009 р. за цими надходженнями, виконано на 67,5 %. За січень — вересень 2009 р. до спеціального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло понад 8,0 млрд грн, що на 22,8 % менше, ніж в аналогічному періоді 2008 р.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бюджетна система» автора Чала Н.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система видатків бюджету“ на сторінці 5. Приємного читання.
