За економічними ознаками видатки поділяються на:
• поточні (видатки на товари і послуги, виплата відсотків за зобов'язаннями, субсидії та поточні трансфертні виплати, всі невідплатні державні платежі, які не підлягають поверненню і передбачаються на поточні цілі);
• капітальні — платежі з метою придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, землі, нематеріальних активів або невідплатні платежі, що передаються отримувачем з метою придбання ними подібних активів, компенсації втрат, пов'язаних з руйнуванням чи ушкодженням основних фондів (придбання основного капіталу, створення державних запасів, придбання землі і нематеріальних активів, капітальні трансферти).
Видатки на здійснення неделегованих державних повноважень — це видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державного суверенітету та інші видатки, які не можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню (законодавча і виконавча влада, утримання Секретаріату Президента та ін.). Видатки на здійснення делегованих державних повноважень — це видатки, які визначаються функціями держави, можуть бути передані місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найефективнішого їх виконання і здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів і трансфертів. Видатки на здійснення власних повноважень — це видатки на реалізацію прав, обов'язків і функцій місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Бюджетне фінансування — певна система надання коштів підприємствам, установам і організаціям на виконання заходів, передбачених бюджетом.
Бюджетне фінансування має такі принципи:
• 1) плановості (витрати з державного бюджету визначаються законом про Державний бюджет України, тобто всі витрати плануються);
• 2) цільового характеру бюджетних асигнувань (бюджетні асигнування мають використовуватися виключно за призначенням);
• 3) ефективності (отримання максимального ефекту за мінімуму витрат);
• 4) безповоротності бюджетних асигнувань;
• 5) безоплатності (за користування бюджетними коштами, які передбачені затвердженими в установленому законодавством порядку, установа чи організація не сплачує будь-яких відсотків);
• 6) справедливості та неупередженості (бюджетне фінансування здійснюється на засадах справедливого і неупереджено-го розподілу бюджетних ресурсів між усіма розпорядниками коштів);
• 7) публічності та прозорості (оприлюднення звітів про використання бюджетних коштів їх розпорядниками та прийняття відповідних рішень); .
• 8) контрольованості витрачання бюджетних коштів (використання всіх видів форм і методів бюджетного контролю щодо кожного розпорядника коштів).
Форми бюджетного фінансування с такими.
• 1. Фінансування за системою "нетто-бюджет". Ця форма характеризується наданням бюджетних коштів на досить обмежений перелік витрат, затверджений у бюджеті.
• 2. Фінансування за системою "брутто-бюджет". Ця форма застосовується для підприємств, установ, які повністю фінансуються з бюджету, і нею бюджетні асигнування поділяються на всі види витрат, які забезпечують як поточну діяльність, так і розширене виробництво залежно від специфіки підприємства чи установи.
Методи бюджетного фінансування є такими.
• 1. Пряме бюджетне фінансування — надання бюджетних асигнувань, які забезпечуються відповідними джерелами надходжень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бюджетна система» автора Чала Н.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система видатків бюджету“ на сторінці 2. Приємного читання.
