Красин задумався. Історія, розказана Лізою, сама по собі була дуже неприємною, і ніяких підстав не вірити їй у нього не було. Виходить, репутації видавництва загрожувала серйозна небезпека — а вже якщо подумати про фінансову сторону справи!..
• Ну і ну! Адже ці... — Семен забарився, підшукуючи найм'якіше слово з тих, що готові були зірватися з його вусі; — виродки кинули не тільки нас, але і тебе!
• За мене не переживай, справа життєве: у популярності свої мінуси. А от за вас кривдно: пам'ятаєш, що ти мені розповідав про "Гаму", чим заманював? "Ми видавництво нового типу, абсолютно прозоре, абсолютно чесне. У нас ти завжди будеш упевнена в долі своїх романів, завжди будеш знати, що жодне слово в них не змінене і жодна книга не випущена без твого відома". Чиї слова? І добре б ти малювався — так адже ні, я ж знаю, як ви усі живете своїм видавництвом: і ти, і Лаврів. Раніш мені здавалося, що і Рома... Чогось ви недогляділи.
• Знаєш, безглуздо підозрювати Ромку. Я з ним уже сто років знайомий, і він ніколи нікого не підводив. Даремно ти так про нього думаєш!
• Семене, так я до Роми добре ставлюся. Просто він прийшов до вас з великого видавництва, де до таких справ зовсім інше відношення. А звичка, як відомо, друга натура.
Таксі різко загальмувало біля Лізиного будинку. Красин допоміг супутниці вийти з машини і попросив водія почекати кілька хвилин. У під'їзді горіло яскраве світло; заспана вахтерка підняла голову і хрипким голосом привіталася з Лізою. Бажова дістала ключі і, підійшовши до своїх дверей, підбила підсумок перерваній розмові:
— Можеш мені не вірити, але я за свої слова відповідаю. На твоєму місці я б серйозно поговорила з Лавровим — просто скажи йому, а далі нехай сам вирішує, що робити. До речі, зрештою, усі шишки на тебе посиплються, адже ти ж, здається, привів Соколова у видавництво. Подумай про це, Семене! Усе, чао, спасибі за вечір!
По дорозі додому
Сидячи на заднім сидінні таксі, Семен обмірковував Лізині слова. Те, що вона сказала, представлялося зовсім неймовірним. Красин спробував привести думки в порядок: "Ромка — надійний хлопець, кращий друг, якому в усьому можна довіряти. Я завжди вважав його кришталево чесною людиною. Але що, якщо Ліза все-таки права? Не стане ж вона наговорювати на нього. Адже, якщо подумати, хто ще міг додрукувати тираж? Директорові по виробництву це зробити найпростіше. Відкрити ліву фірму і продавати через неї рейтингові книги, тим більше в регіони, узагалі справа нехитра. І потім це Ромчине застереження: ну не міг він так помилитися з тиражем. І вів він себе якось дивно, явно нервував".
Семен насупився: картина складалася досить похмура. У душі він не вірив у можливість Ромчиного зрадництва, але з фактами не посперечаєшся. "Якщо це правда, якщо Рома працює, то він підставляє видавництво. Тому, можливо, і має сенс розповісти всім про Лаврова. Але, з іншого боку, як я можу доносити на власного друга? Я ж не стукач. Що мені робити?"
Семен розплатився і вийшов з машини. Попереду у нього було два вихідних дні на те, щоб прийняти непросте рішення. Що робити Семену?
(Бізнес-кейс від HBR. За матеріалами сайту www.executive.ru)
Розділ 6. БЮДЖЕТУВАННЯ, ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЬ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Контролінг процесів господарської діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Резюме“ на сторінці 4. Приємного читання.
